Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу icon

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу




НазваниеПоложення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
страница1/4
Дата конвертации17.11.2012
Размер0.54 Mb.
ТипПоложення
источник
  1   2   3   4


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

_______________________акад. Скопенко В.В.

31жовтня 2006 р.


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


У 2006/2007 навчальному році „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” (далі - Положення) є обов’язковим при оцінюванні знань студентів перших курсів всіх інститутів та факультетів. В подальшому – і для інших курсів в міру переходу на кредитно-модульну систему1.


  1. ^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дане Положення має на меті удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних і систематичних знань та ритмічній самостійній роботі студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптацію до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS) в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

1.2. Положення унормовує організацію поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю знань студентів і методику переведення показників академічної успішності за 100-бальною системою у систему оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS.

1.3. Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

- підвищенню мотивації студентів до системного активного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтації їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідності переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій навчальній програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

- відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подоланню елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, різнобічних форм контролю, врахуванням при оцінюванні знань усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференцій тощо), які передбачаються у робочих навчальних програмах дисциплін;

- забезпеченню належних умов для вивчення програмного матеріалу усіх дисциплін і підготовки до контрольних заходів, які розмежовуються за змістом і термінами проведення;

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

1.4. При організації навчального процесу за кредитно-модульною системою система оцінювання не має бути абсолютно жорсткою і повинна відображати не лише успішність студентів, але й стимулювати постійне підвищення рівня їх знань і навичок та спонукати до систематичної роботи впродовж усього навчання.


^ 2. ВИДИ КОНТРОЛЮ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

2.1. Система оцінювання знань студентів з кожної дисципліни включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань.

2.1.1. Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Оцінки, отримані студентами, проставляються викладачами у журналах обліку відвідування та успішності кожної академічної групи.

2.1.2. Модульний контроль (сума балів за окремий змістовий модуль ЗМ) проводиться (виставляється) на підставі оцінок поточного контролю за модуль (можлива підсумкова контрольна робота за даним змістовим модулем) з метою оцінки результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля. Змістовий модуль (розділ навчальної дисципліни) включає набір логічно пов’язаних між собою тем навчальної дисципліни, теоретичних положень, висвітлених під час лекцій, отримання навичок на практичних (семінарських або лабораторних) заняттях, виконання тестових, самостійних та індивідуальних завдань студентами.

Завданням модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, вміння вирішувати конкретні ситуативні задачі, самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати зміст даної частини дисципліни, умінь публічно чи письмово подати певний матеріал. Форми модульного контролю та система оцінювання рівня знань та вмінь студентів визначаються кафедрою та відображаються у робочій навчальній програмі дисципліни. Кількість балів за кожний модуль (оцінка контролю у балах) визначається кафедрою і проставляється у відомостях КМСОНП (Додаток 1).

2.1.3. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену чи заліку визначе­ного навчальним планом в терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Екзамен – це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу із всієї дисципліни, здатності творчо використовувати накопичені знання та вміння, формувати власне ставлення до певної проблеми тощо. Оцінювання здійснюється у балах. Зміст екзаменаційних завдань та система (шкала) оцінювання встановлюється кафедрами, а саме, кількість балів, яка може бути отримана на іспиті і яка додається до суми балів за змістові модулі (максимальна сума балів – 100).

Залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни, яка складається із зданих залікових змістових модулів, виконаних тестових завдань; ситуаційних робіт, опрацювання завдань робочих зошитів, тематичних рефератів, лабораторних тощо, передбачених робочою навчальною програмою.

2.2. З дисципліни, яка вивчається впродовж двох і більше семестрів, семестровий контроль здійснюється кожен семестр у формі, передбаченій навчальним планом (залік, іспит). Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру, або як середня за семестри (дане питання узгоджується кафедрою з керівництвом факультету і обов’язково повідомляється студенту на початку вивчення даної дисципліни).

2.3. Кількість модульних (контрольних) робіт може визначатися кількістю кредитів, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, або проводиться тільки одна модульна контрольна робота. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль може виставлятися за вибором викладача:

а) як сума балів результуюча за усіма поточними формами контролю, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни;

б) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної (тестів);

в) за результатами підсумкової модульної контрольної, тестів.

^ 3. ПОТОЧНИЙ ТА МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

3.1. При організації поточного контролю кафедри та керівники курсів самостійно визначають зміст, форми проведення контрольних завдань та критерії оцінювання.

3.2. При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали.

^ 3.3. При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів, самостійне опрацювання тем, проведення розрахунків, лабораторних робіт, написання рефератів, опрацювання завдань робочих зошитів, ессе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови, підготовка анотацій публікацій тощо.

3.4. Результати оцінювання знань і навичок студентів за кожний змістовий модуль (ЗМ) виставляються у „Відомостях обліку успішності в КМСОНП” (Додаток 1). Внизу колонки оцінок ЗМ – підписи викладачів, що заповнили відповідну колонку відомостей.


^ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

4.1. Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з дисципліни визначається як сума (проста або зважена) оцінок за заліковими модулями. Порядок та система оцінювання передбачається у робочих навчальних програмах дисципліни.

Оцінки розраховуються викладачем, який читає лекційний курс або веде практичні (семінарські, лабораторні) заняття і оголошуються студентам, як правило на останньому практичному (семінарському, лабораторному) занятті. При семестровому контролі у вигляді заліку до „Залікової відомості” (Додаток 2) виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою, за державною шкалою – „зараховано”, „не зараховано” та за шкалою ECTS (Див. Розділ 8).

^ Залік – оцінка за результатами змістових модулів зараховується у тому випадку, коли студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

90 – 100

зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

При складанні ж заліку максимальна кількість балів, яку може отримати студент дорівнює 60 балів у випадку відсутності семінарських (лабораторних, практичних) занять. В усіх інших випадках максимальна кількість балів визначається викладачем/кафедрою і зазначається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Приклад 1. У випадку, якщо вивчення дисципліни передбачає лише лекції без семінарських (практичних, лабораторних), то розрахунок доцільно проводити у такому співвідношенні




Змістовий модуль 1

Залік

^ Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

40

60

100

(40+60)

Чи вагові коефіцієнти (%)

40%

60%

100%

В залежності від форми розрахунку балів.

4.2. Для навчальної дисципліни, за якою передбачено залік, може бути проведена комплексна контрольна робота, яка виконується на одному з останніх занять, відве­дених на вивчення дисципліни. Оцінка за комплексну контрольну роботу додається до оцінок за ЗМ і заноситься у „Залікову відомість” з дисципліни (Додаток 2).

^ 4.3. Підсумковий семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових і/або усних екзаменаційних завдань. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань.

4.4. Перелік екзаменаційних питань та завдань, що відповідають робочій програмі дисципліни, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою, включаються до робочої навчальної програми дисципліни і доводяться до студентів викладачем, який читає лекційний курс.

^ 4.5. Результати екзамену оцінюються у балах та виставляються у відповідну графу „Екзаменаційної відомості” (Додаток 3) і включаються у підсумкову оцінку з дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується з урахуванням оцінок за змістові модулі, включаючи екзаменаційну за шкалою коефіцієнтів або накопичувальною системою.

^ Приклад 2. Розрахунок підсумкової оцінки за шкалою коефіцієнтів




Змістовий модуль 1 (ЗМ1)

Змістовий модуль 2 (ЗМ2)

Іспит / залік

Разом (ПО)

(підсумкова оцінка)

Вагові коефіцієнти (%)

30%

30%

40%

100%

Оцінка в балах

85

75

90

84

Розрахунок загальної оцінки (зваженої) з дисципліни здійснюється за формулою:

ПО=85х0,3+75х0,3+90х0,4=84 бали

За накопичувальною системою підсумкова оцінка (ПО) в балах з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих студентом за змістові модулі (ЗМ) та іспит (залік):

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за іспит, встановлюється не більше 40 балів. Кількість балів, що може отримати студент за змістовий модуль, може бути різною і встановлюватися для кожного змістового модуля (в залежності від значимості змістового модуля в дисципліні) з урахуванням того, що підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів. Приклад встановлення максимальної кількості балів за змістові модулі та розрахунку підсумкової оцінки з дисципліни за шкалою коефіцієнтів наведений вище у прикладі 2.

Приклад 3. Приклад встановлення максимальної кількості балів за змістові модулі та розрахунку підсумкової оцінки за накопичувальною системою для дисципліни, яка складається з 3 змістових модулів і має загальний обсяг рівний 3 кредитам (36 годин лекцій, 36 годин семінарських занять, 36 годин самостійної роботи студента, всього 108 годин).




Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Іспит (залік)

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

151

25

20

40

100

(15+25+20+40)

Кількість балів, отримана студентом

12

20

18

30

80

(12+20+18+30)

Або




Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Іспит (залік)

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

20

20

20

40

100

(20+20+20+40)

  • У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування у позааудиторний час.

  • Після кожного заняття обов’язково надати студентам можливість ознайомитися з оцінками для уникнення можливих непорозумінь.

  • В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи йому надається можливість у 2–х тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів з даного модуля рівна „0” (нулю).

4.6. Для інтегрованої дисципліни (дисципліна, яка складається з 3 або більше дисциплін, взаємопов’язаних між собою, але які внутрішньо самостійні – наприклад, філософія: філософія, релігієзнавство, логіка) передбачається комплексний іспит, який проводиться після вивчення всієї інтегрованої дисципліни. Проведення іспиту здійснюється комісією, до якої входять викладачі, які викладають кожну структурну частину інтегрованої дисципліни та проводили відповідний модульний контроль. Комісія виставляє підсумкову оцінку за інтегровану дисципліну як середньоарифметичну.

^ 4.7. Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (100-бальна шкала) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

1 – 59

2

не задовільно


^ 5. ПРАВИЛА ПЕРЕСКЛАДАННЯ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ

5.1. Якщо студент не склав ЗМ з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання.

5.2. Студент не допускається до складання іспиту (заліку), якщо впродовж семестру він за змістові модулі набрав таку кількість балів („непрохідний мінімум”), що будучи доданою до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті (заліку), в сумі не перевищує 59 балів.

Інші умови недопуску встановлюються факультетом (інститутом), виходячи із структури навчальної дисципліни та критеріїв оцінювання знань студентів.

5.3. При наявності „непрохідного мінімуму” на день складання іспиту, студенту на іспиті виставляється „не допущений” сума балів, наприклад 40 і подальші перескладання відбуваються за діючими правилами. Напередодні іспиту, заліку викладач подає доповідну декану/директору про недопуск. Відмітка про недопуск у відомості робиться при наявності розпорядження декана.

5.4..Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), немає модульних оцінок, у відповідних графах „Відомості обліку успішності КМСОНП” виставляються нулі „0”, а у графі екзамену – відмітка про недопуск.


^ 6. ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

6.1. Студентам, які мають з дисципліни оцінку „незадовільно”, одержали на екзамені від 1 до 59 балів, були недопущені або не з’явилися на екзамен, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою у деканат, інститут, та відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості за встановленими правилами. Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, він підлягає відрахуванню з Університету за академічну неуспішність.

6.2. Результати ліквідації академзаборгованості заносяться до „Відомості перескладання” (Додаток 4).


^ 7. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ НОВОГО ЗРАЗКА.

7.1. Результати заліку та іспиту проставляються відповідно в „Заліковій відомості” (Додаток 2) та „Екзаменаційній відомості” (Додаток 3).

В екзаменаційних відомостях проставляються зведені дані за 100-бальною шкалою та в національній шкалі.

Оцінка за європейською шкалою ECTS проставляється після складання іспиту, заліку з даної дисципліни всім курсом (Див. Розділ 8).

Іспит, залік вважається не зданим, якщо сумарна кількість балів з дисципліни складає менше 60.

У залікових відомостях отримані студентами бали переводяться в „зараховано” чи „не зараховано”.

  1   2   3   4

Добавить документ в свой блог или на сайт


Похожие:

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconПоложення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
Положення є обов’язковим при оцінюванні знань студентів перших курсів всіх інститутів та факультетів. В подальшому – І для інших...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconПоложення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в київському національному університеті імені тараса шевченка
При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в київському національному університеті імені тараса шевченка

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconРозпорядження №41 від „ 31 жовтня 2006 р. Про затвердження положення про оцінювання знань студентів при кредитно модульній системі організації навчального процесу
У зв’язку з впровадженням кредитно-модульної системи на І курсах факультетів та інститутів університету затвердити

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, що додається; Перелік вищих навчальних закладів III iv рівнів акредитації учасників педагогічного експерименту, що додається
Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconМетодичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу та основним документом, який визначає зміст...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconМетодичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу та основним документом, який визначає зміст...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconМетодичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу та основним документом, який визначає зміст...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconМетодичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу та основним документом, який визначає зміст...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconПро впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні та з метою забезпечення впровадження кредитно-модульної...

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу iconПоложення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» щодо відрахування студентів, які мають
«Про впорядкування діловодства з організації навчального процесу на кафедрах, факультетах та інститутах» (№55 від 01. 09. 2010 р.),...

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы