Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Методичні рекомендації для підготовки дипломних робіт за спеціальністю 13010201 „Соціальна робота




НазваниеМетодичні рекомендації для підготовки дипломних робіт за спеціальністю 13010201 „Соціальна робота
страница3/4
Дата01.10.2014
Размер0.64 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4
Тема: Ставлення працівників міліції до проблеми домашнього насильства.

^ Мета: з’ясування ставлення працівників міліції до проблеми домашнього насильства.

Завдання:

  • визначити найпоширеніші стереотипи серед міліціонерів стосовно проблеми насильства в сім’ї;

  • дослідити, що саме працівники міліції розуміють під поняттям домашнього насильства;

  • вивчити персональний досвід у боротьбі з проблемою домашнього насильства працівників міліції;

  • проаналізувати ефективність чинного законодавства, яке використовують працівники міліції в роботі з проблемою домашнього насильства;

  • визначити, як Закон України „Про попередження насильства в сім’ї” змінив ставлення працівників міліції до проблеми домашнього насильства;

  • вивчити результативність тренінгів, які проводили жіночі центри у Львові, Дніпропетровську та Луганську з працівниками міліції;

  • надати рекомендації „Вінрок Інтернешнл” щодо програми та змісту тренінгу з працівниками міліції, який стосуватиметься проблеми домашнього насильства.



^ Тема: Насильство щодо жінок секс-бізнесу, які працюють на вулицях міста Н.

Мета: визначення рівня та інтенсивності насильства, що зазнають жінки секс-бізнесу, які працюють на вулицях міста Н.

Завдання:

  • з’ясувати характер насильства, яке зазнають жінки секс-бізнесу;

  • ідентифікувати ситуації в комерційному сексі, що породжують напруженість і конфлікти між жінками секс-бізнесу та клієнтами;

  • описати індивідуальну та загальну реакцію жінок секс-бізнесу на насильство, включаючи стратегії жінок, спрямовані на зменшення нападів, виявити частику нападів, про які повідомляється правоохоронними органами, та реакцію на такі повідомлення;

  • встановити можливі засоби зменшення насильства на індивідуальному, інституційному та законодавчому рівні.

^ Додаток 9 (продовження)
Тема: Проблеми жінок, які хворіють на рак молочної залози і перебувають на лікуванні в хірургічному відділенні КМОЛ.

Мета: визначення психосоціальних проблем жінок із захворюванням на рак молочної залози, які перебувають на лікуванні в відділенні хірургії Київської міської онкологічної лікарні.

Завдання:

  • проаналізувати та класифікувати проблеми жінок у зв’язку із захворюванням на рак молочної залози;

  • проаналізувати емоційні реакції жінок на повідомлення діагнозу, їх специфіку та зміни в часі;

  • описати відмінності у маніфестації проблем та емоційних реакцій, що пов’язані з захворюванням, залежно від віку, сімейного статусу, освіти жінок;

  • розробити рекомендації щодо функцій соціального працівника при запровадженні такої посади у цьому відділенні;

  • розробити рекомендації для соціальних служб із запровадженням послуг для жінок, які хворіють на рак молочної залози.


Додаток 10
Приклади визначення об’єкта та предмета дослідження

у дипломній роботі
Тема: Повернення дитини з інтернатного закладу до біологічної родини.

Мета: проаналізувати діяльність мультидисциплінарної команди благодійної організації „Соціальна служба „Віфанія””, спрямованої на повернення дитини з інтернатного закладу до біологічної родини.

^ Об’єкт: мультидисципліннарна команда благодійної організації „Соціальна служба „Віфанія””, яка працює у проекті з реінтеграції дітей.

Предмет: принципи, напрямки та процес роботи мультидисциплінарної команди благодійної організації „Соціальна служба „Віфанія””, яка працює у проекті з реінтеграції дітей.

^ Тема: Насильство щодо жінок секс-бізнесу на вулицях міста Н.

Мета: визначення рівня та інтенсивності насильства, що зазнають жінки секс-бізнесу, які працюють на вулицях міста Н.

^ Об’єкт: сутність та форми насильства щодо жінок секс-бізнесу.

Предмет: особливості, рівень та інтенсивність насильства серед жінок секс-бізнесу, що працюють на вулицях міста Н.


Додаток 11
Приклади вибору методів і визначення вибірки дослідження в дипломній роботі
^ Тема: Діяльність Клубного дому (КД) м .Києва як форми громадської психіатрії

Мета: вивчення розвитку діяльності КД та його значення у соціальному функціонуванні людей з проблемами психічного здоров’я.

Завдання:

  • з’ясувати уявлення, інформованість групи професіоналів щодо діяльності Клубного дому та позитивного впливу залученості до його роботи на користувачів;

  • проаналізувати проблеми користувачів (з точки зору професіоналів і самих користувачів), які можуть бути вирішені в КД;

  • проаналізувати ставлення користувачів до діяльності КБ як моделі громадської психіатрії;

  • ідентифікувати та проаналізувати труднощі й перешкоди в діяльності КД;

  • визначити вплив від проведення інформаційних тренінгів на процес діяльності Клубного м. Києва;

  • розробити рекомендації щодо удосконалення роботи в Київському КД та запропонувати методичні рекомендації для розповсюдження системи КД в Україні.

^ Методи дослідження

У даному дослідженні використано такі методи отримання наукових знань: метод дійового дослідження, метод фокус-груп, включене спостереження, аналіз документів.

^ Тема: Насильство щодо жінок секс-бізнесу, які працюють на вулицях у місті Н.

Мета: визначення рівня та інтенсивності насильства, що зазнають жінки секс-бізнесу, які працюють на вулицях міста Н.

Вибірка

Для участі в дослідженні відбирали жінок, які мали досвід роботи на вулиці в комерційному сексі не менше одного року та погоджувалися давати інтерв’ю. Вибірку формували за методом „снігової кулі”. Вона складала 30 осіб.

^ Методи дослідження

Напівструктуроване інтерв’ю для 30 осіб та „усна історія” для 5 жінок, які погодилися на пропозицію дослідника детально розповісти про випадки насильства, що їм довелося зазнати, та про те, як їм вдалося уникнути насильства. Інтерв’ювання проводилося автором з 20 травня по 20 липня 2003 року.

Додаток 12

Приклади формулювання висновків і рекомендацій дослідження

у дипломній роботі
Тема роботи: Ставлення працівників міліції до проблеми домашнього насильства

Висновки

  1. Ставлення працівників міліції до проблеми домашнього насильства залежить від міри їх обізнаності в проблемі: стажу роботи, а також участі у спеціальних тренінгах, організованих жіночими центрами.

  2. Працівники міліції з більшим стажем роботи об’єктивніші в оцінці поведінки жертви та насильника, демонструють бажання максимально допомагати у розв’язанні проблеми; дільничні інспектори з меншим стажем і, відповідно, досвідом роботи, у більшості випадків стають на бік одного з подружжя, що спричиняє недовіру з боку іншого й обмежує можливості подолання конфлікту.

  3. Працівники міліції, що пройшли спеціальні тренінги, більше переймаються проблемою домашнього насильства та наголошують на її серйозності, окрім фізичного, включають у поняття домашнього насильства психологічне, економічне й сексуальне, здатні ідентифікувати його в роботі з випадками, хоча вважають, що боротьба з цими видами насильства не входить до їхньої компетенції.

  4. Решта інспекторів визнають серйозність проблеми домашнього насильства, але розглядають її як другорядну в своїй діяльності, пояснюючи це надмірною зайнятістю та великою кількістю обов’язків: більшість працівників міліції не виділяють такі аспекти насильства, як психологічне, економічне та сексуальне, прояви зазначених форм насильства не ідентифікують на практиці.

  5. Найпоширенішими серед працівників міліції є такі стереотипи: домашнє насильство найчастіше спостерігають у сім’ях із низьким економічним статусом або там, де існує зловживання наркотичними речовинами чи алкоголем; домашнє насильство – це фізичне насильство, яке визначають як умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я; жертва сама винна в тому, що її кривдять (провокує насильство).

  6. Найчастіше про факт домашнього насильства повідомляє сама жінка; щодня до міліції надходять повідомлення щодо 4-6 випадків домашнього насильства, отже навіть дільничні інспектори з невеликим стажем роботи мають досвід у роботі з подібними випадками, але допомогти вдається тільки незначній кількості жертв.

^ Додаток 12 (продовження)

  1. Причинами низької спроможності інспекторів допомогти жертвам домашнього насильства є неефективність законодавства, брак компетенції для вчинення певних дій, відсутність інформації про можливості інших

організацій, зокрема громадських, які надають підтримку жертвам, брак підтримки з боку громади та співпраці з боку сусідів жертви, які почуваються незахищеними і бояться стати жертвами насильника, а також брак професійної допомоги та відсутність навичок саморозвантаження у працівників міліції.

  1. Прийняття Закону України „Про попередження насильства в сім’ї” не змінило ставлення інспекторів до проблеми домашнього насильства та не вплинуло на результативність боротьби з домашнім насильством, хоча й поліпшило процедури реєстрації випадків.

  2. Законодавчу базу для роботи з проблемою домашнього насильства дільничні вважають неефективною через обмежені формальні можливості допомогти жертві: ані кримінальне, ані адміністративне право не дає однозначного визначення поняття насильства: не відпрацьовані послідовність констатації факту домашнього насильства та дій працівника міліції; відсутні серйозні санкції для покарання кривдників, винних у скоєнні домашнього насильства (окрім попереджень, накладення штрафу в розмірі 50 гривень, за наявності двох таких попереджень, що зазвичай сплачують з бюджету сім’ї та спонукає жінок відкликати заяви). Деякі санкції, наприклад захисні приписи, не використовують через відсутність чіткого та налагодженого механізму їх застосування.

  3. Ефективнішій боротьбі з домашнім насильством, на думку інспекторів, сприяло би створення окремого відділу, який займався суто цією проблемою, введення до штату міліції психолога, котрий зміг би виїжджати до родини; у роботі з випадками домашнього насильства корисними є тренінги, організовані жіночими центрами, які варто проводити щопівроку, включаючи до їх програми знайомство з психологічними аспектами насильства, обговорення досвіду колег з інших областей України та країн світу.


^ Практичні рекомендації

Для ефективнішої роботи з працівниками міліції у вирішенні проблеми домашнього насильства можна надати організації „Вінрок Інтернешнл” такі практичні рекомендації:

  1. Продовжувати проводити тренінги для працівників міліції, при розробці яких потрібно врахувати:

    • стаж роботи дільничних, тобто включаючи в групи учасників з різним стажем роботи;

    • включати до тренінгових програм теми, що дають змогу отримати знання з психології, сприяють обміну досвідом щодо роботи з проблемою дільничних інших областей України;

    • періодичність тренінгів – не менше двох разів на рік;


Додаток 12 (продовження)

    • при плануванні програми брати до уваги стереотипи, які панують серед працівників міліції, та надавати інформацію, спрямовану на їх подолання;

    • розробити механізм винесення захисних приписів і впровадити його серед дільничних інспекторів та суддів.

  1. Детально проаналізувати чинне в Україні законодавство, яке стосується проблеми. Визначити основні недоліки та зробити пропозиції до змін, донести їх до відома відповідних державних органів.

  2. проводити інформацій роботу з жінками щодо психологічного, економічного та сексуального видів насильства, вирішення яких не входить до компетенції дільничних інспекторів.

  3. Включити до складу відділів внутрішніх справ психолога, котрий зміг би виїжджати на випадки домашнього насильства разом з дільничними інспекторами чи надавати консультації дільничним у разі необхідності.

  4. Залучати до вирішення проблеми громадські організації, які можуть надавати підтримку жертвам насильства.


^ Тема роботи: Діяльність Клубного дому (КД) м .Києва як форми громадської психіатрії

Висновки

  1. Процес розвитку КД як форми громадської психіатрії відбувається у кілька етапів, які відповідають моделі самокерованої групової роботи О.Мюллендера і пов’язані із зростанням упевненості учасників у собі та їхньої соціальної активності.

  2. Якщо на початку дослідження КД підійшов до третього етапу „З’ясування та погодження принципів активізації/надання повноважень”, але не міг з’ясувати принципи діяльності КД і спланувати свої дії, то наприкінці дослідження КД досяг восьмого етапу свого розвитку, який має назву „Учасники діють згідно з ухваленим планом”.

  3. Проблема користувачів, виявлена на початку дослідження, полягала у відсутності у них виразного уявлення про дану модель соціальної реабілітації, неусвідомлення власних можливостей, небажання взяти на себе відповідальність і ділити владу з професіоналами.

  4. Проблема персоналу, за оцінкою самого персоналу, на початку дослідження полягала у відсутності знань, недостатньому досвіді роботи в громадській психіатрії; низькій інформованості щодо принципів і підходів громадської психіатрії та філософії роботи КД; у відсутності цілісної моделі реабілітації, звуженому баченні спектру послуг КД.

  5. Застосування таких форм втручання, як інформаційний тренінг, індивідуальна робота, робота щодо планування змін у діяльності КД та їхнього здійснення, призвело до підвищення соціальної активності користувачів, усвідомлення ними своїх можливостей, розширення кола інтересів, зростання їхніх комунікативних навичок. Більшу активність продемонстрували ті, у кого рівень освіти був вищим.


^ Додаток 12 (продовження)

  1. Якщо на початку дослідження користувачі КД ідентифікували себе як „пацієнт”, „психічнохворий”, „людина з діагнозом”, то на останньому етапі дослідження по відношенню до себе вживали термін „член КД”. Сформувалися партнерські стосунки між персоналом і користувачами. При цьому замученість до діяльності КД сприяє встановленню емоційно значущих відносин користувачів КД один з одним та персоналом КД, яких не вистачає у повсякденному житті.

  2. Команда професіоналів і користувачів прийшла до розуміння принципів концепції роботи КД, узгодила напрямки реабілітаційного процесу, створила програму роботи КД і почала її реалізовувати.

  3. Залучення до діяльності КД людей з проблемами психічного здоров’я, за словами самих користувачів і записами в щоденнику КД, у цілому позитивно позначається на стані здоров’я та соціального функціонування: так, під час весняного загострення хвороби цього року до психіатричної лікарні з 30 користувачів КД потрапили 5 чоловік, минулого року – 14.

  4. Модель соціальної реабілітації КД можна застосувати в Україні для роботи з хворими з широким спектром психіатричних діагнозів. Завдяки проведеній роботі, користувачі КД з діагнозом „шизофренія” демонструють активність і схильність до виявлення ініціативи.

^ Практичні рекомендації

Діяльність моделі соціальної реабілітації людей з проблемами психічного здоров’я „Клубний дім” спрямована передусім на підвищення соціальної активності клієнтів шляхом залучення їх до діяльності у КД, надання їм повноважень через партнерські стосунки.

Враховуючи міжнародний досвід діяльності моделі соціальної реабілітації людей з проблемами психічного здоров’я „Клубний дім”, необхідно розробити й запровадити програму з працевлаштування користувачів з обов’язковим проходженням тренінгів щодо пошуку роботи та людей з проблемами психічного здоров’я.

Зважаючи на те, що модель О. Мюллендера є працюючою і прийнятною методикою для досягнення змін, в усвідомленні користувачами свої можливостей при започаткуванні КД доречно порівнювати етапи розвитку дому з етапами моделі самокерованої групової роботи, оскільки обидві моделі ґрунтуються на засадах підвищення соціальної активності та надання повноважень клієнтам.

Для підвищення ефективності діяльності КД необхідно планувати роботу, комплексно використовуючи групові та індивідуальні форми роботи з написанням індивідуальних планів соціальної реабілітації користувачів КД.

З метою залучення користувачів до діяльності КД та підвищення їх соціальної активності, впевненості у собі слід використовувати різні форми тренінгової роботи.

Для найбільшого сприяння процесові соціальної реабілітації потрібно інформувати всіх учасників реабілітаційної програми щодо новітніх підходів у громадській психіатрії та ключові принципи діяльності КД.

^ Додаток 12 (продовження)

Особливу увагу слід звернути на рекламу КД у засобах масової інформації та розширення зв’язків із громадськістю. Це допоможе знайти потенційних користувачів і залучити тих, хто може надати фінансову допомогу.

Необхідною умовою ефективної діяльності КД є здійснення постійного моніторингу для відстеження можливих проблем.

Налагодження зв’язків КД із потрібними закладами інших країн уможливить здійснення порівняльної оцінки діяльності, сприятиме зростанню та обміну досвідом.
^ Тема роботи: проблеми жінок, які хворіють на рак молочної залози і перебувають на лікуванні у хірургічному відділенні КМОЛ.

Висновки

  1. Проблеми жінок, що хворіють на рак молочної залози, є похідними від хвороби і стосуються таких вимірів: „жінка – хвороба”, „жінка – хвороба – сім’я”, „жінка – хвороба – оточення”, „жінка – хвороба – робота”, „жінка – хвороба – підтримка”.

  2. Основними чинниками, що спричиняли психосоціальні проблеми жінок до встановлення діагнозу, були можливість захворіти на рак та ймовірність смерті.

  3. Після встановлення діагнозу раку молочної залози основними стресогенними чинниками були: факт сповіщення діагнозу, брак інформації про хворобу та її наслідки, хірургічне втручання та інші види лікування, погане матеріальне становище сім’ї, втрата контролю над власним життям і незалученість до прийняття рішень, погіршення фізичного стану та непередбачуваність його змін, інвалідність і стигматизація, брак професійної психологічної підтримки, відчуття втрати (органу, здоров’я, себе).

  4. Повідомлення діагнозу супроводжували такі почуття жінок: шок, жах, страх, відчай та розгубленість, гнів, образа. При цьому найпоширенішими механізмами психологічного захисту, що їх демонстрували жінки, були витиснення, заперечення, компенсація, регресія.

  5. У післяопераційний період актуальною ставала проблема зовнішнього вигляду. Жінки сприймали себе з „новим”, „іншим”, „зміненим” тілом або як „каліку”, що спричиняло страх перед сприйняттям чоловіком у жінок молодшого віку та оточуючими жінками старшого віку.

  6. Сімейні проблеми жінок стосувалися ставлення до їхньої хвороби чоловіків, ненадання ними психологічної підтримки, повідомлення дітей та престарілих батьків, відповідальності за їх долю, зміни сімейних ролей.

  7. Очікувані проблеми жінок зводилися, переважно, до передбачення втрати працездатності, обмеження функцій певних частин тіла, інвалідності.

  8. Серед форм підтримки жінки найчастіше визнавали необхідність індивідуальної психологічної роботи, рідше – групової роботи, а також потребу в наданні інформації.


Додаток 13
Зразок відгуку керівника на дипломну роботу
ВІДГУК
на дипломну роботу слухача факультету соціальних комунікацій

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України
(П.І.Б.)
на тему____________________________________________________________

(назва теми)

за спеціальністю____________________________________________________

(назва спеціальності)
Загальна схема


  1. Актуальність теми.

  2. Наукова і практична значимість роботи.

  3. Відповідність роботи завданню та ступінь розкриття плану роботи.

  4. Ступінь самостійності роботи студента.

  5. Якість оформлення роботи.

  6. Недоліки в роботі.

  7. Загальна оцінка та рекомендації про її допуск до захисту перед ДЕК.


Науковий керівник

(посада, науковий ступінь,

звання, П.І.Б.)

„____” ___________ 20__ р. __________________

(підпис)


Примітка: Відгук має бути надрукований на одній сторінці через два інтервали


Додаток 14
Зразок зовнішньої рецензії на дипломну роботу

РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу слухача факультету соціальних комунікацій

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

(П.І.Б.)
на тему____________________________________________________________

(назва теми)
за спеціальністю____________________________________________________

(назва спеціальності)
Загальна схема


  1. Актуальність теми.

  2. Наукова і практична значимість роботи.

  3. Відповідність змісту роботи її плану.

  4. Ступінь розкриття плану роботи.

  5. Наявність самостійності розробок автора.

  6. Ілюстративність роботи (наявність розрахунків, таблиць, графіків, схем, діаграм).

  7. Якість оформлення роботи.

  8. Виявлені недоліки.

  9. Оцінка за чотирибальною системою та рекомендації про її допуск до захисту перед ДЕК.


Рецензент

(посада, науковий ступінь,

звання, місце роботи, П.І.Б.)

„___” ___________ 20__р. _______________________

(підпис)
Примітка: 1. Підпис рецензента повинен бути завірений печаткою установи, де він працює.

2. Обсяг рецензії має бути 1-2 сторінки машинописного тексту через два інтервали.
1   2   3   4



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы