Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Методичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології Протокол №




НазваниеМетодичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології Протокол №
страница1/3
Дата01.10.2014
Размер0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Кафедра психології


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виконання і захисту магістерських робіт

магістрами спеціальності 8.03010201 «Психологія»


Київ 2013

Методичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 8.03010201 – Психологія.

Розробник методичних рекомендацій кандидат психологічних наук, доцент Колесникова В.Ф.

Рецензенти:
Киричук О.В., доктор педагогічних наук, професор;

^ Матвієнко Л.І., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ІПК ДСЗУ;
Методичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 8.03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології (Протокол № 1 від 18 січня 2013 р.)

Завідувач кафедри психології
________________________ Киричук О.В.


Колесникова В.Ф. Методичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 8.03010201 Психологія – К.: ІПК ДСЗУ, 2013. – 53 с.
Містять загальні вимоги до змісту і структури магістерської роботи, методичні вказівки й рекомендації щодо організації і здійснення наукового дослідження, написання й оформлення магістерської роботи, підготовки та порядку її захисту, правила та вимоги до публікації.

Для магістрів, викладачів, наукових керівників магістерських робіт.
© Колесникова В.Ф., 2013

© ІПК ДСЗУ, 2013

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістерська робота є важливою формою самостійної освітньої діяльності магістранта, у процесі якої він одержує знання, вміння та навички у веденні наукових досліджень. Вона – завершальний етап навчальної та наукової підготовки майбутніх фахівців. Магістерська робота визначає загальноосвітню та професійну зрілість випускника, його наукову й спеціальну підготовку, уміння логічно мислити та творчо застосовувати одержані знання при розв‘язанні практичних завдань, дає право на здобуття кваліфікацію магістра за відповідним фаховим спрямуванням.

Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог галузевих стандартів вищої освіти Міністерства освіти і науки України: «Засоби діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця зі спеціальності "Психологія", «Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 8.03010201 "Психологія" галузі знань 0301 "Соціально-політичні науки", Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю 8.03010201 "Психологія" галузі знань 0301 "Соціально-політичні науки".

Рекомендації призначені для надання допомоги магістрантам у виконанні магістерської роботи згідно з чинними стандартами України і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення магістерської роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання.

Магістерська робота виконує кваліфікаційну функцію і є необхідною умовою для присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти “магістр” особам, які здобули повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) фахової діяльності. Вона дає змогу виявити рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціалізацією. Захист магістерської роботи є завершальним етапом підготовки психолога-магістра.

Самостійна атестаційна письмова робота, що виконується магістрантом, є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

Оскільки наслідки конкретного дослідження виносяться на публічний захист, це дає змогу магістранту показати не тільки міцне засвоєння ним матеріалу магістерської роботи, а й виявити прищеплені навички відстоювати свої переконання в ході наукової полеміки.

Виконання магістерської роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної роботи з вибраної спеціальності. Магістерська робота повинна відповідати таким вимогам:

  • бути актуальною, містити новизну, виконуватись на рівні сучасних досягнень науки і техніки;

  • спрямовуватися на розв’язання практичних завдань майбутньої діяльності, творчий пошук нових пріоритетних наукових рішень;

  • містити опрацювання спеціальних наукових і методичних літературних джерел;

  • узагальнювати та розвивати фахові вміння магістранта.

Основна мета цих рекомендацій полягає в методичній допомозі при підготовці магістерських робіт, формуванні та чіткому розумінні кваліфікаційних вимог до їх виконання, написанні та оформленні, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців.
1. мета^ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Виконання і захист магістерської роботи є завершальним етапом навчання у вищому навчальному закладі, формою державної атестації випускників.

Магістерська робота є кінцевим результатом самостійної індивідуальної науково-дослідницької діяльності магістранта, комплексним науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, передбачених навчальними планами підготовки за спеціальністю, проходження всіх практик і стажування, а також проходження переддипломної практики.

Магістрант повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома магістра.

Метою виконання магістерського дипломного дослідження є поглиблене, комплексне опанування матеріалу і методів самостійного дослідження, послідовного викладання, а також практичного застосування теоретичних знань для розв’язання конкретних завдань.

Магістерська робота передбачає:

  • систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних знань магістрів;

  • оволодіння навичками самостійної роботи з конкретними методиками для збору емпіричного матеріалу;

  • узагальнення практичного досвіду, вироблення вмінь якісного і статистичного опрацювання одержаних даних;

  • використання теоретичних джерел, вміння критично їх оцінювати;

  • поглиблене вивчення певної проблеми;

  • одержання нових наукових результатів, практичних рекомендацій, узагальнення та розвиток сучасних теоретичних ідей;

  • якісне оформлення роботи, чітке, логічне, грамотне формулювання думок, аргументований, стислий, доступний стиль викладу.

У процесі виконання магістерської роботи магістрант відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити:

  • знання загальнотеоретичних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання спеціальності;

  • вміння добирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до мети дослідження;

  • вміння формулювати наукові висновки і обґрунтовувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об'єктом;

  • вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Магістерська робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

  • містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

  • містити самостійні дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ;

  • містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті;

  • бути належно оформленою;

  • мати всі потрібні супровідні документи;

  • бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми в реальному середовищі (макрорівень, мікрорівень (підприємство, організація, установа)), обґрунтованих пропозицій, а також не має відгуку з об'єкта дослідження та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.
2. тематика^ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Теми магістерських робіт повинні відповідати сучасному станові психологічних досліджень, бути достатньо складними, глибокими і водночас відповідними до індивідуальних схильностей та інтересів магістрів. Магістерські роботи з психології повинні містити емпіричне дослідження, статистичний аналіз його результатів та інтерпретацію даних.

Магістранти самостійно обирають тему магістерської роботи, формулюють та узгоджують з науковими керівниками. Тема набуває чинності після обговорення та затвердження на засіданні кафедри психології.

Магістерська робота з психології виконується індивідуально. Обираючи тему магістерської роботи, доцільно враховувати її актуальність, новизну та можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання цієї роботи.

Основним критерієм при виборі теми магістерської роботи є науковий і практичний інтерес магістранта. Передусім це стосується магістрів, які тривалий час цілеспрямовано працювали і збирали матеріал з певної тематики, працювали над курсовою роботою з цього напряму, брали участь у роботі наукового магістрантського гуртка при кафедрі або науковій лабораторії тощо.

Назва теми повинна відображати головну проблему, якій присвячується дослідження. Назва має бути інформативною, лаконічною, висвітлювати суть досліджуваної проблеми, містити об'єкт і предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність досліджень. Формулювання теми відображає предмет роботи та має визначальний вплив під час вибору теорії та методу, тож повинно бути конкретним. Не слід формулювати назву “Деякі питання…”, “Дослідження деяких аспектів…”, “До питання…”: надмір узагальнені формулювання не відображають суті проблеми. Стилістичне формулювання назви теми повинно бути ретельно проаналізоване. Тема має бути сформульована в одному розповідному реченні.

Після остаточного формулювання назви теми магістрант подає завідувачеві кафедри заяву з проханням про затвердження теми магістерської роботи та призначення керівника. Керівник призначається кафедрою з урахуванням побажань магістранта.
^ 3. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених магістрантом власних досліджень реального об'єкта.

Відповідно виконання магістерської роботи можна поділити на такі етапи:

  1. Обрання та формулювання теми.

  2. Складання індивідуального календарного плану роботи.

3. Пошук літератури за темою, її аналіз, складання бібліографії.

4. Підготовка першого варіанту теоретичної частини:

а) обґрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об'єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) проведення дослідження.

5. Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження.

6. Статистичний аналіз одержаних даних.

7. Інтерпретація отриманих результатів дослідження.

8. Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів.

9. Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові.

10. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника.

11. Подання остаточного варіанта роботи рецензентові.

12. Підготовка до захисту.

13. Захист.

До виконання магістерської роботи допускаються магістранти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили стажування і переддипломну практику та захистили звіти з них.

Кожному магістранту випускова кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу магістранту в його самостійній роботі над магістерською роботою. Науковий керівник індивідуально консультує магістранта, допомагає йому скласти план магістерської роботи, завдання до виробничої та переддипломної практики, а також контролює дотримання графіка виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує магістранта до захисту.

Темою магістерської роботи (предметом дослідження) є одна з актуальних проблем сучасності, яка відповідає завданням та вмінням, передбаченим варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра за відповідною спеціальністю, спеціалізацією або за програмою підготовки.

Тематика магістерських робіт розробляється випусковою кафедрою згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з конкретної спеціальності, спеціалізації або з програми підготовки відповідно до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасності. Тематика щорічно переглядається та оновлюється.

Магістранту надається право самостійно обрати тему магістерської роботи згідно з тематикою, затвердженою на засіданні кафедри. Крім того, магістерські роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовлятимуть державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із вищим навчальним закладом контракти на навчання магістрантів або мають із ним договори співпраці та співдружності. Магістрант за погодженням із керівником може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об'єкті дослідження тощо).

Обрані магістрантами й узгоджені з науковими керівниками теми магістерських робіт затверджуються на засіданні кафедри та вносяться до загального подання декана факультету на ім’я ректора для затвердження наказом по інституту.

Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота.

Кожен магістрант випускного курсу в заяві на ім‘я декана факультету (Додаток А), яка є підставою для призначення наукового керівника, зазначає формулювання теми.

Після остаточного узгодження з науковим керівником і редагування обрані теми магістерських робіт із зазначенням об‘єктів, на яких вони виконуватимуться, розглядаються і обговорюються на засіданні кафедри.

Список магістрантів, перелік тем їхніх досліджень та наукових керівників кожного фіксуються наказом по інституту. Усі подальші зміни (формулювання назви, об'єкт дослідження тощо) у разі необхідності аргументуються письмово (заява дипломника), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни в наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг з протоколу засідання).

Порушення магістрантом календарного плану виконання фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри.

Керівниками магістерських робіт призначаються висококваліфіковані фахівці кафедри з числа професорів і доцентів.

Науковий керівник роботи зобов’язаний:

  • своєчасно видати магістранту завдання на магістерську роботу відповідного зразка;

  • допомагати магістранту в розробці календарного плану виконання роботи. При цьому за керівником залишається право визначати терміни виконання окремих частин роботи, оскільки магістрант не завжди може раціонально розподілити час з урахуванням рівня складності та обсягу окремих її частин;

  • рекомендувати магістранту необхідну монографічну і навчально-методичну літературу, довідкові матеріали, оригінальні статті у спеціальних наукових періодичних виданнях;

  • проводити систематичні, передбачені розкладом або календарним планом індивідуальні консультації;

  • перевіряти виконання роботи як за окремими частинами, так і всієї;

  • сприяти вирішенню питань організаційного характеру;

  • контролювати якість оформлення роботи та її своєчасний попередній захист на засіданні кафедри;

  • допомагати у підготовці роботи до захисту.


Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність:

  • мотивація;

  • формулювання проблеми дослідження;

  • пошук теоретичної основи розв'язання проблеми;

  • формулювання гіпотез;

  • перевірка гіпотез;

  • розв'язання проблеми (створення теорії).



Якщо при виконанні досліджень магістрант отримує результати, які суттєво змінюють поставлене завдання, за поданням наукового керівника на засіданні кафедри може бути уточнена назва теми дослідження.

Складання плану роботи. Планом магістерської роботи є складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу.

План магістерської роботи магістрант складає самостійно з урахуванням ідей та індивідуального підходу. Магістрантам рекомендується складати план магістерської роботи після опрацювання основних літературних джерел з теми дослідження, чіткого визначення основних понять, що входять у назву теми.

Виконання магістерської роботи охоплює період від вибору теми до захисту магістерської роботи. Ці етапи оформлюються у вигляді плану-графіка.

^ Складання індивідуального календарного плану роботи сприяє своєчасності і якості її виконання, дає змогу уникнути ситуації “браку останньої ночі” перед поданням роботи, а отже, і зайвих переживань. Доцільно скласти план роботи з урахуванням визначених термінів проміжного контролю виконання магістерської роботи.
план-графік включає такі основні пункти:

1. Вибір теми магістерської роботи.

2. Вибір бази передмагістерської практики.

3 . Прикріплення до наукового керівника від кафедри.

4. Затвердження бази передмагістерської практики.

5 . Узгодження з керівником теми магістерської роботи.

6. Затвердження теми магістерської роботи на кафедрі.

7. Оформлення завдання на магістерську роботу; узгодження графіка роботи.

8. Початок передмагістерської практики (початок січня).

9. Робота з літературними джерелами. Складання бібліографії з теми магістерської роботи.

10. Написання теоретичної частини роботи.

11. Вивчення проблеми, досліджуваної в магістерській роботі, на базі практики.

12. Написання другого розділу магістерської роботи.

13. Захист звіту про передмагістерську практику.

14. Виступ на магістрантській науковій конференції.

15. Написання заключного розділу магістерської роботи — пропозицій (напрямів) з удосконалення проблеми за темою магістерської роботи.

16. Здача магістерської роботи керівникові на перевірку.

17. Виправлення зроблених зауважень. Здача остаточного варіанта магістерської роботи.

18. Написання керівником відгуку на магістерську роботу.

19. Передання магістерської роботи на зовнішнє рецензування. Отримання рецензії.

20. Підготовка до виступу на захисті магістерської роботи.

21. Захист магістерської роботи.
Пошук літератури за темою є досить копіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли магістрант уже має певні знання у певній галузі дослідження.

Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань останніх років. Пошук у мережі Інтернет дає змогу отримати найновішу інформацію про стан дослідженості та вивченості проблеми та про головні останні напрямки сучасних досліджень. Наукова психологічна інформація міститься в електронних базах даних, зокрема PsycLit, PsychInfo, Medline, Sociofile, Eric тощо. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватися про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела: автора та його ініціали, назву статті чи книги, видання, рік, том, номер, сторінку. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення на окремих аркушах паперу: це полегшує процес написання й оформлення роботи і гарантує коректність посилань.

^ Організація та проведення емпіричних досліджень ґрунтуються на наукових та етичних принципах наукового дослідження. Продуманість організаційних аспектів (підготовка необхідних матеріалів: тестів, опитувальників, бланків для відповідей) суттєво полегшує сам процес дослідження й опрацювання результатів.

^ Аналіз і статистичне опрацювання отриманих даних, інтерпретація результатів досліджень і формулювання висновків підводять підсумок виконаної роботи.
^ 4. СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Виконання магістерської роботи передбачає:

  • обґрунтування актуальності теми, мети й завдань дослідження, предмету та об’єкту дослідження, оцінювання його новизни та перспективності, практичну цінність, зазначення методів та джерел дослідження, апробацію результатів дослідження;

  • визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, розгляд історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

  • аналіз конкретної проблемної ситуації та підтвердження логічними судженнями, розрахунками, розробкою відповідних пропозицій і рекомендацій.

Приступаючи до виконання магістерської роботи, магістрант має чітко уявляти собі її структуру та зміст. При цьому всі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані.

Структура роботи включає:

  • титульну сторінку;

  • зміст;

  • реферат;

  • перелік умовних позначень (у разі потреби)

  • вступ;

  • основну частину;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки.


На титульному аркуші зазначають:


  • найменування навчального закладу;

  • прізвище, ім'я, по батькові автора;

  • назву магістерської роботи;

  • посаду, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника, консультанта з охорони праці;

  • місто і рік


Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні одиниці роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи. Зміст магістерської роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми магістрант самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План магістерської роботи має бути складним і містити: вступну частину; чотири розділи, у трьох з яких (що стосуються дослідження проблеми магістерської роботи) має бути не менш як три параграфи; висновки та пропозиції; список використаних джерел та додатки. Формуючи план роботи, магістрант показує вміння визначати основне, найбільш істотне в проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва питань не може дублювати назву випускної роботи.

Важливим на даному етапі є вивчення та аналіз літературних джерел. Для складання бібліографії з теми наукової роботи магістрант використовує:

  • наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань;

  • алфавітні каталоги, в яких карточки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів;

  • предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей;

  • різноманітні бібліографічні довідникові видання.

Для добору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений магістрантом список літератури, необхідної для вивчення при роботі над магістерською темою, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літературних джерел, магістрант приступає до їх вивчення.

Після попереднього ознайомлення з літературними джерелами і складанням особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми, слід приступати до більш глибокого опрацювання їх на основі повторного читання. З допомогою керівника магістрант визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються основні думки й положення, висунуті автором книги або статті, проводиться аналіз їх.

Результатом вивчення літератури по темі магістерської роботи повинно стати вироблення кінцевого варіанту плану, який затверджується науковим керівником. Для оптимального розподілу наявного матеріалу за питаннями, план роботи доцільно подавати у вигляді плану-конспекту, який повинен відображати розгорнуту структуру роботи, чітке розміщення ключових позицій, цифрового матеріалу, схем графіків в їхній логічній послідовності. Відповідно до плану-конспекту складається чорновий варіант роботи, який подається науковому керівникові. З урахуванням зауважень наукового керівника та рецензента магістрант складає чистовий варіант роботи з відповідним його оформленням.

Зміст подають на початку роботи: назви та номери початкових сторінок усіх розділів і підрозділів магістерської роботи, висновків, списку літератури та додатків. Зміст зручно оформляти у вигляді таблиці з двох стовпчиків, один із яких містить назви розділів, підрозділів, а інший – нумерацію сторінок; зовнішні межі (рамки) таблиці не відображають.

У вступі до магістерської роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практичне значення, особливості постановки і розв’язання питань стосовно конкретних умов дослідження; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів дослідження, апробація результатів дослідження,обсяг і структура наукової роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок комп’ютерного тексту.

Актуальність теми визначається в її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення, виходячи з національних інтересів України. Актуальність складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії в конкретних умовах діяльності. Далі коротко (одна–дві сторінки) описують, що зроблено для розв’язання проблеми. Після цього окреслюють недостатньою мірою вивчені її аспекти та обґрунтовують власний вибір теми дослідження.

Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв'язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій.

Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.) або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживають означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення), монографічний. Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася головна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане – мету.

Завдання дослідження можуть включати:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, їх подальше вдосконалення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів, умов застосування тощо);

  • всебічне (і експериментальне) вивчення проблеми, виявлення її типових особливостей (таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях);

  • обґрунтування підходів до вирішення проблеми;

  • експериментальна перевірка запропонованої системи заходів, їх відповідності критеріям оптимальності;

  • розробка методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, але й поставити їх у певному порядку, так, щоб перед читачем розгорталася програма дій науковця. Спостереження показують, що в науково-психологічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнювальний, підсумковий характер. Перше може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус (психологічну природу) певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання може містити словосполучення виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо. Виконання цього завдання дасть можливість отримати більш повне уявлення про об’єкт і предмет дослідження.

Без завдань третьої групи – безпосереднього аналізу дібраного фактичного матеріалу не можна обійтися, адже їх виконання – це основа роботи. Починається формулювання цих завдань словами з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення, фактори, структуру), виявити (ознаки, причини, поширення, зв‘язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру), вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал), проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію), описати (функціонування, спосіб), визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, продуктивність, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики), встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, ступінь продуктивності, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії), здійснити (аналіз, опис), простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення) визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність), показати (зв’язок), окреслити (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції), зіставити (форми), розкрити (характер, статус,функції, особливості, зміст, вплив), розглянути (взаємодію, засоби), схарактеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку), уточнити (хронологію, межі), з‘ясувати (взаємодію) тощо.

Завдання четвертої групи не обов’язково ставити наприкінці, хоч у більшості випадків їм там стояти зручніше: вони базуються на виконанні попередніх завдань, тому мають узагальнюючий характер: визначити (окреслити) місце й роль, виявити (встановити) тенденції розвитку, з’ясувати закономірності творення, розробити практичні рекомендації.

Предмет і об‘єкт дослідження. Об’єкт – уся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії та практики проблеми, яка є джерелом інформації, необхідної для дослідника. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, які потребують безпосереднього вивчення в певній роботі, є основними, визначальними для конкретного дослідження.

^ Предмет дослідження міститься в межах об'єкта, таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження. Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження являє собою, по суті, єдиний нерозривний процес.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової праці (відображена в назві на титульному аркуші).

Наприклад, у магістерській роботі “Педагогічні умови формування творчої активності молодшого школяра на уроках рідної мови” об’єкт дослідження — розвиток творчої активності молодших школярів. Предмет дослідження — педагогічні умови розвитку творчої активності учнів на уроках рідної мови.

Обираючи тему роботи, об'єкт і предмет досліджень, слід продумати не лише актуальність та цікавість, а й реальні можливості забезпечення адекватної вибірки у процесі безпосереднього проведення дослідження.

Теоретична основа – основні теоретичні положення, які лягли в теоретико-методологічну основу магістерської роботи.

Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи.
^

Формулюючи гіпотези дослідження, необхідно враховувати, що:


  • гіпотеза не повинна містити поняття, які теоретично або експериментально не можуть бути інтерпретовані;

  • гіпотези слід формулювати як припушення;

  • гіпотезу слід формулювати так, щоб можна було її перевірити, тобто дослідник повинен мати змогу розробити адекватні дослідницькі процедури.

Слід враховувати, що залежно від типу дослідження, яке проводиться в магістерській роботі (пошукове, аналітичне або експериментальне), формулюють і гіпотези різного типу: структурно-описову, функціонально-описову або пояснювальну.

Для перевірки гіпотези магістрант розробляє і описує конкретну процедуру і техніку дослідження, що, у свою чергу, включає визначення методів дослідження і обробки результатів.

Смислова точність і лаконічність є головними вимогами до формулювання мети, гіпотези, об'єкта та предмета дослідження. Слід пам'ятати, що назва теми повинна відповідати меті роботи, містити в собі предмет і вказувати на мету роботи.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Усі дослідницькі методи можна розділити на: теоретичні методи та методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів людської діяльності тощо). Від цих двох груп наукових методів слід відрізняти методи обробки наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики).

Обґрунтований вибір методів спирається перш за все на розуміння специфіки об'єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні методики визначаються поставленими задачами і умовами проведення дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться в програмі дослідження.

Коротка характеристика групи (вибірки) досліджуваних – опис кількості досліджених осіб та інших важливих для дослідження особливостей. У разі проведення дослідження на репрезентативній вибірці слід подати розрахунки вибірки та її обґрунтування.

Інформаційна база дослідження являє собою перелік всіх видів інформації, які використовувались при написанні магістерської роботи (закони, підзаконні акти, наукові публікації, аналітичні матеріали тощо).

Наукова новизна одержаних результатів. Дається короткий виклад нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, підкреслюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: „вперше формалізовано...”, „розроблено методику... яка відрізняється від...”, „доведено залежність між...”, досліджено поведінку... і показано...”, „доопрацьовано метод ... в частині... і поширено на...”, „створено концепцію, що ...”, „досліджено новий ефект...”, „розроблено нову систему ...”, „запропоновано нове визначення...”, „уточнено...” тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Подаються відомості про використання результатів дослідження або рекомендації щодо їхнього використання, висвітлюються результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Це можуть бути нові способи, технології, форми, методи, тобто те нове, що дає виконана магістерська робота для практики роботи тієї чи іншої галузі виробництва чи суспільно-політичного життя із зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів дослідження, назвавши організації, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізити відповідних документів. А також підкреслити корисність того або іншого заходу для людини, суспільства, держави.

Апробація результатів дослідження. Подаються відомості про участь магістранта у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах тощо. Необхідно зазначити назву конференції, місто, термін проведення.

Публікації. Наводиться інформація про кількість опублікованих магістрантом наукових праць по темі магістерської роботи, загальний їх обсяг. Зазначається кількість наукових праць та їх загальний обсяг, опублікованих у наукових фахових виданнях, у матеріалах конференцій та інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Наприклад: Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (125 найменувань) та 8 додатків. Загальний обсяг магістерської роботи – 120 сторінок комп’ютерного тексту, містить 8 таблиць і 12 рисунків)
^ Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дозволяє систематизувати загальні висновки та вивільнити їх від загальних подробиць.

В розділах основної частини подають:

  • огляд літератури з досліджуваної проблеми;

  • виклад методологічного підходу;

  • опис основних методів досліджень і організації та ходу експерименту;

  • опис результатів досліджень;

  • аналіз результатів.

Основна частина магістерської роботи складається з теоретичної та практичної складових наукового дослідження, викладених у кількох розділах.

Зокрема у першому розділі теоретичної частини роботи подають огляд літератури (до 20-30% обсягу роботи) із досліджуваної проблеми та теоретичні міркування автора магістерської роботи. Заголовок цього розділу повинен змістовно відображати сутність проблеми, яка розглядається в магістерській роботі.

Огляд літератури з теми дослідження включає найцінніші, найактуальніші роботи (25–40 джерел).

Літературні джерела можна шукати різними способами. Загальний порядок опрацювання літературних джерел такий:

  • вивчення фондів бібліотеки вищого закладу освіти та інших бібліотек за тематичними каталогами;

  • робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки ІПК ДСЗУ;

  • користування послугами інших бібліотек;

  • користування послугами мережі Інтернету;

  • інші джерела за порадою керівника.

Магістерська робота виконується на основі ґрунтовного вивчення літературних джерел. Вивчення літератури для виконання магістерської роботи є одним важливих етапів роботи магістранта. У кожному разі при використанні літературних джерел необхідно вказувати, звідки воно запозичене (із зазначенням назви праці, видавництва, місця і року видання, сторінок). Магістерські роботи без таких посилань до захисту не допускаються.

Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних праць, які доцільно згрупувати так:

  • праці, де висвітлюється історія розвитку проблеми;

  • теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, а також ті, де тема розкривається частково.

У першому розділі магістерської роботи, як правило, описують власну модель досліджуваного явища. У назву розділу можна включити формулювання проблеми, але в ширшому контексті. Загалом назва і зміст цього розділу повинні вказувати на стан досліджуваної проблеми.

Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло й лаконічно висвітлити ступінь розкриття проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які слід вивчити. Аналізуючи літературні дані, слід розглянути різні погляди на проблему та висловити власне ставлення до тих чи інших положень. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань.

Технічні вимоги до оформлення огляду і списків літератури подано в додатках. Завершити огляд треба коротким висновком про ступінь вивченості в літературі основних аспектів теми та резюме стосовно доцільності проведення досліджень у цій галузі.

У другому розділі теоретичної частини, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методологічну базу проведення дослідження. Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження. Зазвичай спочатку наводять характеристику методів і авторських методик, що використовуються для дослідження проблеми.

Далі описують конкретні методики і процедури здійснення дослідження. Якщо методика стандартизована й часто використовується в науковому обігу, можна обмежитись посиланням на автора методики і джерело. Якщо методика маловідома, потрібно викласти її докладніше. Слід описати також процедуру дослідження: коли і за яких умов воно виконувалось, а також математичні методи обробки матеріалу.

Емпіричне дослідження повинно ґрунтуватись на додержанні етичних принципів роботи психолога.

У третьому розділі дописують власне емпіричні чи експериментальні дослідження та їх результати. Подають детальний опис досліджуваної групи чи вибірки, методик дослідження та окремих методів, які застосовувалися у процесі роботи, а також експерименту і описують етапи експерименту та їхню послідовність.

Опис групи досліджуваних висвітлює головні їх характеристики (стать, вік, освіта, соціальний стан, стан здоров'я та інші, важливі для виокремлення саме такої групи параметри; досліджувана група має бути якомога одноріднішою).

Осіб, які брали участь у дослідженні, називають “досліджувані”: неприпустимо називати їх “піддослідними”!

У процесі проведення психологічних досліджень і написання наукової дослідної роботи слід чітко дотримуватися етичності та конфіденційності як провідних стрижневих принципів психологічного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати досліджуваних.

^ Опис процесу дослідження повинен бути інформативним щодо особливостей побудови дослідження, застосовуваних методик та послідовності їх подання, умов, за яких проводилося дослідження. Опис потенційно містить інформацію про можливі чинники впливу на процес і результати дослідження. Загальновідомі методики не потребують детального опису, а методики, адаптацію яких здійснює автор магістерської роботи, анкети, опитувальники для бесід чи інтерв'ю подають у додатках.

Результати досліджень наводять у зведених таблицях. Ці таблиці слід подати у додатках. магістрант має бути готовий показати заповнені бланки опитування із результатами власного дослідження на вимогу наукового керівника чи комісії. Таблиці мають бути зрозумілими читачам, назви змінних в таблицях слід вказувати так, щоб читач міг розуміти, про що йдеться. Детальний опис інформації, яку подано в такій таблиці (позначення змінних та методик, за допомогою яких було отримано ці показники), дає можливість навіть через кілька років, у разі потреби, використати результати власних досліджень у своїй подальшій роботі. Таблиці заповнюють із застосуванням комп'ютерних програм Excel, SPSS тощо.

Основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів.

Недостатня увага до цієї частини магістерської роботи є типовою помилкою. Це може бути зумовлено відсутністю часу внаслідок неоптимальної організації роботи з виконання магістерських робіт і нерозумінням суті магістерської роботи. Саме організація дослідження, методологічна його розробка й аналіз отриманих даних відображають здатність оперувати теоретичними знаннями, застосовувати їх на практиці та робити самостійний аналіз.

Емпіричні матеріали, зібрані автором магістерської роботи, подають у звідній таблиці в додатках.

^ Аналіз отриманих результатів виконують із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обирають згідно з метою, завданнями і специфікою дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних. Адекватність застосованих методів статистичного аналізу відображає рівень теоретико-методологічної підготовки дипломника.

В аналітичній частині роботи порівнюють отримані результати із аналогічними літературними даними й аналізують збіги і відмінності або негативні результати, оцінюючи чи, вдалося виконати завдання дослідження і досягнути мети і наскільки підтвердилися гіпотези.

Точність і вірогідність отриманих результатів експерименту мають бути підтверджені методами математичної статистики. Завершуючи написання магістерської роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформити як додатки.

Завданням четвертого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» є висвітлення питань з організації системи охорони праці на підприємстві (організації). В розділі необхідно висвітлити мету, завдання, об’єкт управління охорони праці на підприємстві (організації). Проаналізувати організацію охорони праці на об’єкті дипломного дослідження.

Висновки (заключну частину роботи називають “Висновки” або “Висновки та рекомендації”; обсяг 3-6 стор.). У Висновках коротко описують результати, отримані у процесі роботи, наводять головні наукові та практичні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками, зазначають, наскільки підтвердилася гіпотеза. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження й виконання конкретних поставлених завдань. Доцільно висловити власне бачення подальших перспектив дослідження проблеми.

^ Список використаних джерел подають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток. Список повинен містити 40-50 найменувань (монографії, статті, збірники тощо).

У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел, наприклад [5] чи [35; 123]. Якщо в тексті вжито цитату, необхідно, окрім посилання на літературне джерело, зазначити сторінку, наприклад [123, С.24]. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено у додатках.

Додатки магістерської роботи містять:

  • інструкції та методики, застосовані в процесі виконання роботи;

  • результати досліджень (у зведених таблицях);

  • таблиці проміжних цифрових даних тощо;

  • ілюстрації.


При перевірці магістерської роботи основна увага звертається на зміст викладеного матеріалу, його логічність, послідовність, повноту, репрезентативність, загальну грамотність, відповідність стандартам, а також зовнішнє оформлення титульної сторінки, тексту роботи, списку використаної літератури та додатків.

^ 5. ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Оскільки магістерська робота є науковим дослідженням, мовне оформлення тексту повинне відповідати головним вимогам наукового викладу. Для наукового тексту притаманний формально-логічний спосіб викладення матеріалу, смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Об'єктивність викладу матеріалу забезпечується також і вказівками на джерело повідомлення чи певної думки. У процесі мовного оформлення слід дотримуватися смислової точності та ясності викладу.

Структура роботи повинна відповідати її змісту: виділення розділів, підрозділів, пунктів спрямоване на висвітлення головної ідеї і підпорядковане внутрішній логіці роботи. Слід стежити, щоб стрижнева ідея роботи не губилася десь у хащах розділів та підрозділів, а її головна думка червоною ниткою проходила через увесь текст.

У сучасній науковій літературі особовий стиль викладення матеріалу змінюється на безособовий: займенник “Я” не вживається, а займенник “ми” поступово виходить із ужитку. Безособовий стиль полягає у таких формулюваннях: “Можна вважати…, виявлено…, доведено…, розроблений комплексний підхід…”. Не рекомендується вживати слова та вислови, які не відповідають науковому стилю мовлення, зокрема “очевидно”, “загальновідомо” [1].

У магістерській роботі можна використовувати лише загальноприйняті скорочення. Якщо в роботі вжито маловідомі скорочення чи символи, то їхній перелік слід подати окремим списком. “Список скорочень слів і термінів” друкують двома колонками: у лівій колонці в алфавітному порядку скорочення, у правій – їх розшифровку; його розміщують перед Вступом.

Під час виконання магістерської роботи слід дотримуватися таких вимог:

  • чіткість побудови та викладу матеріалу;

  • логічна послідовність;

  • переконливість і достатність аргументації;

  • лаконічність і точність визначень та формулювань;

  • конкретність результатів дослідження;

  • адекватні засоби опрацювання даних (математична статистика, якісний аналіз);

  • обґрунтованість висновків та рекомендацій;

  • наявність таблиць результатів обстеження досліджуваних.


Магістерські роботи, як і всі роботи магістрів, підлягають оформленню згідно з відповідними правилами. Магістерську роботу друкують з одного боку аркуша білого паперу. Загальний обсяг магістерської (кваліфікаційної) роботи, за винятком додатків і списку використаної літератури, повинен становити щонайменше 80-100 сторінок тексту, надрукованого через 1,5 інтервала (28 рядків на сторінку, 60 літер у рядку), з полями: зліва — 30 мм, зверху і знизу — по 20 мм, справа — 10 мм). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною без пропусків, повторів і літерних доповнень. Першою вважається титульна сторінка, на якій цифру “1” не ставлять. На наступній сторінці проставляють цифру “2”. На ній розміщують зміст роботи, вказуючи тільки першу сторінку кожного розділу. Титульна сторінка і зміст оформлюються відповідно до встановленого зразка (див. додатки).

Робота обов’язково повинна містити власне емпіричне дослідження автора.

^ Співвідношення теоретичної і практичної частини: 40% тексту повинна становити теоретична частина, 60% – опис емпіричного дослідження.

Джерела: 50-60 позицій, серед них мінімум 3 – іноземними мовами.

Методики: мінімальна кількість – 3-4.

Досліджувані: за умови групового дослідження – 80-90 осіб, за умови індивідуального – від 25-60 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри.

Обов'язкове використання методів статистичної обробки емпіричних даних.

На захист магістерської роботи магістрант обов'язково має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).

^ 5.1. Правила оформлення тексту
Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок; номер сторінки на титульному аркуші не зазначають.

Сторінки нумерують у верхньому правому кутку аркуша. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Назви розділів друкують великими буквами жирним шрифтом посередині рядка, крапку після номера розділу і назви розділу не ставлять.


Наприклад:
^

1. Назва розділу

  1   2   3



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы