Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Методичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології Протокол №




НазваниеМетодичні рекомендації до виконання і захисту магістерських робіт магістрами спеціальності 03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології Протокол №
страница2/3
Дата01.10.2014
Размер0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

^ Зміст, Вступ, Висновки, Список використаних джерел як назви складових частин роботи друкують посередині рядка, не нумерують, крапку в кінці назви не ставлять.

Заголовки і підзаголовки виділяють від основного тексту зверху і знизу трьома інтервалами.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, наприклад, перший підрозділ другого розділу.
Наприклад:

^ 2.1. Назва підрозділу

Після номера підрозділу ставлять крапку; назву підрозділу друкують у тому самому рядку; у кінці назви підрозділу крапку не ставлять. Назви підрозділів друкують посередині рядка.
Наприклад:

^ 1.3.2. Назва підрозділу
Нумерацію і заголовки пунктів друкують у рядку основного тексту з абзацного відступу. Пункт може не мати назви.
До формулювання заголовків розділів і підрозділів магістерської роботи висуваються такі вимоги:

  • стислість, чіткість, відсутність повторень;

  • послідовне і точне відбиття внутрішньої логіки змісту магістерської роботи.


^ 5.2. Правила оформлення таблиць
Таблиці використовують для подання цифрового матеріалу або іншої інформації.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих в додатках) в межах розділу або наскрізно по всій роботі. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу або порядкового номера у випадку наскрізної нумерації).

Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, в якому йдеться про таблицю або про наведені у ній дані чи на наступній сторінці. Якщо у тексті посилаються на дані таблиці, то в логічно зручному місці в круглих дужках зазначають (Табл. 1.1.) або записують “…як це видно з Табл. 1.1.”.

Назву таблиці друкують симетрично до тексту над таблицею; назву не підкреслюють; крапку в кінці не ставлять.

Наприклад:

^ Таблиця 1.1.

Назва таблиці



Заголовок

Заголовок граф

^ Подзаголовки граф

Подзаголовки граф

Подзаголовки граф























Приклад подання результатів досліджень наведено в Табл. 1.2. (коефіцієнти кореляції наводять із точністю до трьох знаків після коми) вербального тексту – у Табл. 1.3.
^ Таблиця 1.2.

Коефіцієнти кореляції рівнів адаптивності (Ад) і самоефективності (СЕ) у досліджуваних групах





^ Загальна група

Магістри

Хворі
Школярі

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

1,000

0,531

1,000

0,530

1,000

0,550

1,000

0,542

Самоприйняття

0,759

0,486

0,750

0,653

0,592

0,273

0,818

0,592

Прийнятя інших

0,546

0,157

0,514

0,164

0,503

0,275

0,456

0,050

Емоційний комфорт

-0,124

-0,066

0,870

0,340

-0,018

-0,023

-0,451

-0,315

Інтернальність

0,858

0,452

0,774

0,182

0,847

0,450

0,910

0,589



Таблиця 1.3.

^ Розташування первинних і вторинних аналізаторів


Вид аналізатора

Первинне поле

^ Вторинне поле

Зоровий

17

18,19

Слуховий

41

42, 22

Шкірно-кінестетичний

3

1, 2, частково 5


^ 5.3. Правила подання ілюстрацій
Ілюстрації (схеми, креслення, діаграми, графіки, фотографії, рисунки) повинні відповідати тексту, а текст – ілюстраціям. Діаграми та графіки застосовують для унаочнення результатів статистичного опрацювання даних, одержаних у процесі дослідження.

Ілюстрації позначаються словом “Рис.”, нумеруються послідовно наскрізно по всій роботі. Номер ілюстрації при нумерації в межах розділу повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Підпис ілюстрації має чотири основних елементи:

  • скорочене слово рисунок – “Рис.”;

  • порядковий номер ілюстрації – арабськими цифрами без знака № – “Рис. 1.1.”;

  • назву ілюстрації;

  • експлікацію, яка пояснює значення цифр і позначень на ілюстрації.



Приклад подання ілюстрації:



Рис. 1. Структура мозку (медіальна поверхня, сагітальний зріз, ліва півкуля)

^ Передній мозок: 1 – кора великих півкуль мозку; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина;
4 – мозолисте тіло; середній мозок: 5 – таламус; 6 – гіпоталамус; 7 – гіпофіз;

задній мозок: 8 – міст; 9 – довгастий мозок; 10 – ретикулярна формація; 11   мозочок. (адаптовано за M. Kage, P. Arnold ).

Посилання на ілюстрації оформляють аналогічно до посилань на таблиці.
^ 5.4. Оформлення додатків
Додатки є продовженням магістерської роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (єдиний додаток позначають як “Додаток А”). Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: “Додаток А.3”, “Додаток А.3.1” (або цифрами).

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної друкується слово “Додаток ____”. В наступному рядку малими літерами (з першої прописної) посередині рядка друкується заголовок додатка.

Додатки мають спільну нумерацію з рештою сторінок роботи. Їх нумерують, як і сторінки роботи – у верхньому правому кутку.
^ 5.5. Загальні правила посилання на використані джерела
Посилаючись на літературні джерела, інформацію з яких використано у магістерській роботі, слід дотримуватися таких правил.

У разі посилання в магістерській роботі на наукові праці, ініціали їхніх авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому місці ставлять прізвище, а потім – ініціали.

Використовуючи матеріали і відомості з монографій, також слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання. Посилання в тексті на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1–7]...”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві цього підрозділу). Посилання подають у квадратних дужках, наприклад [24].

Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці);

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).

Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог та подають після Висновків.

Список використаних джерел можна розміщувати у порядку посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те, де, хто і коли видав книгу. Скорочено подають назви столиць та інших великих міст (наприклад, “Львів”, “Харків”, проте “К.”, “М.”, “СПб”, “N.Y.”), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово “видавництво” (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви видавництва ставлять кому (,) і подають рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису статей подають сторінки, на які посилаються (наприклад, С. 34––63).

У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній мережі Internet (WoгId Wide Web), слід використовувати стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації:

      1. опис джерела наводять згідно із загальними вимогами;

      2. у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001, 5 січня] – для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] –– для англомовних;

      3. зазначають адресу сторінки: Доступний з: або Available from: .

Приклади оформлення наведено у додатках.
Зразок оформлення списку літератури в алфавітному порядку:
1. Алешкина Э. Н., Иванов Ю. А., Чернышев В. Н. История государства и права России: Метод. рекомендации к курсу. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 384 с.

2. Ашервуд Б. Азбука общения / Пер. с англ. И. Ю. Багровой, Р. З. Пановой; Науч. ред. Л. М. Инькова. — М.: Либерия, 1995. — 174 с.

3 . Бирюков П. Н. Международное право: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2000. — 416 с.

4. Борисов И. И. Воронежский государственный университет вступает в XXI век: размышления о настоящем и будущем. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 120 с.

5 . Вэнс Д. Синий мир: Пер. с англ. — М.: ВЛАДОС, 2004. — 698 с.
При алфавітному способі прізвища авторів і заголовків літературних джерел (якщо автор не зазначений) розміщують суворо за алфавітом. В одному списку різні алфавіти не змішуються. Іноземні джерела розміщують наприкінці переліку всіх матеріалів, надрукованих кирилицею.

Принцип розташування в алфавітному списку — “слово за словом”, тобто в разі збіжності першої літери в алфавітному порядку джерела розташовуються за другою літерою, за наявності кількох праць одного автора — за алфавітом заголовків, якщо прізвища авторів збігаються — за ідентифікуючими ознаками (ініціали, молодший, старший, батько, син — від старших до молодшого), якщо кілька праць автор написав у співавторстві — за алфавітом прізвищ співавторів.
Зразок оформлення списку літератури в міру посилань у тексті:
1. Бирюков П. Н. Международное право: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2000. — 416 с.

2. Борисов И. И. Воронежский государственный университет вступает в XXI век: размышления о настоящем и будущем. — Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 2001. — 120 с.

3 . Вэнс Д. Синий мир: Пер. с англ. — М.: ВЛАДОС, 2004. — 698 с.

4. Ашервуд Б. Азбука общения / Пер. с англ. И. Ю. Багровой, Р. З. Пановой; Науч. ред. Л. М. Инькова. — М.: Либерия, 1995. — 173 с.

5 . Алешкина Э. Н., Иванов Ю. А., Чернышев В. Н. История государства и права России: Метод. рекомендации к курсу. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 384 с.
Зв’язок посилань і бібліографічного списку встановлюється за номером джерела у списку та у квадратних дужках у тексті, наприклад: [5, с. 237–239].
До списку літератури висуваються такі вимоги:

  • відповідність темі та повнота відображення всіх аспектів її розгляду;

  • розмаїтість видів видань (офіційні, нормативні, довідкові, навчальні, наукові, виробничо-практичні та ін.);

  • бібліографічні описи джерел містять спочатку літературу на кирилиці, потім англійською, німецькою та іншими мовами;

  • нумерувати список літератури треба арабськими цифрами з крапкою.


Основні правила оформлення бібліографічного списку. Якщо книга написана чотирма або більше авторами, то після заголовку за косою рискою (/) вказують першого автора й додають “та ін”.
Налог на имущество: комментарии и разъяснения / В. Р. Берник та ін. – М.; Екатеринбург: Аналитика-пресс; Финансы, 1997. — 80 с.

Із заголовка описуються колективні монографії, збірники статей:
Культурология: Учеб. пособие для студ. вузов / Под ред. А. И. Марковой. — 3-е изд. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 316 с.
Окремий том багатотомного видання:
Фасмер М. Этимологический словарь английского языка: В 4 т. Т. 1. — М.: Просвещение, 1986. — 832 с.
Статті із збірників, журналів і газет:

Для опису статей із збірників, журналів і газет вказуються такі відомості:


  • прізвище автора, ініціали;

  • назва статті;

  • джерело за двома косими рисками;

  • місце, рік, номер або випуск, сторінки, на яких розміщена стаття.


Збірник:
Муратова Х. Х. Одежда народов Поволжья в XVIII веке // Народы Урало-Поволжья: история, культура, этничность: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. М. Х. Ишмуратова. — Екатеринбург: Полиграф, 2004. — С. 151–157.
Журнал:
Иванова Е. Ю. На грани элитарной и массовой культур: к осмыслению “игрового пространства” русского авангарда // Общественные науки и современность. — 2001. — № 1. — С. 162–174.
Якщо у статті два або більше авторів:
Кряжков В., Старилов Ю. Административные суды: какими им быть? // Рос. юстиция. — 2001. — № 1. — С. 18–20.
Газета:
Шереметьевский Н. Банк сильнее и губернатора, и прокурора // Парламент. газ. — 2001. — 13 нояб.
В аналітичному описі статті з газети область кількісної характеристики (сторінка) вказується, якщо газета має понад 8 сторінок.
Стаття із зібрання творів:
Локк Дж. Опыт веротерпимости // Дж. Локк. Собр. соч.: В 3 т. — М., 1985. — Т. 3. — С. 66–90.
Автореферати праць:
Греков М. Л. Тюремные системы: состояние, перспективы: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Краснодар, 2000. — 26 с.
Нормативні акти:
Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” від 17 квітня 1991 р. // ВВР України. — 1992. — № 15. — Ст. 190.
Рецензії:
Жилинский С. Э. Конкурентное право как научная дисциплина // Государство и право. — 2001. — № 1. — С. 104–106. — Рец. на кн.: Тотьев К. Ю. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции). — М.: РДЛ, 2000. — 35 2 с.
Бібліографічний опис документа з Iнтернету:
1. Цветков В. Я. Компьютерная графика [Электронный ресурс]: рабочая программа / В. Я. Цветков. — Электрон. данные и прогр. — М.: Изд-во МИИГАиК, 2002. — 1 дискета. — Загл. с экрана.

2. Бычкова Л. С. Конструктивизм / Л. С. Бычкова [Электронный ресурс] // Культурология XX века. — Режим доступа: http//www.philosophy. ru/edu/ref/enc/k. htm1
Бібліографічні посилання використовують:


  • при цитуванні;

  • при запозиченні положень, формул, таблиць, ілюстрацій;

  • за потреби посилання на інше видання, де повніше викладено питання;

  • при аналізі в тексті друкованих праць.


Існує два види посилань. Внутрішньотекстові розміщуються безпосередньо в тексті, до якого належать. Оформлюються в дужках із посиланням на номер у списку літератури та конкретну сторінку джерела [12, с. 7] або сторінки [12, с. 7–8]. Підрядкові посилання розміщуються внизу сторінки під рядками основного тексту і мають наскрізну нумерацію в усьому документі.
^ 6. Порядок захисту магістерської роботи
6.1. Підготовка до захисту
Підготовка до захисту та захист є логічним завершенням виконання магістерської роботи.

Остаточний варіант роботи написаної і відповідно оформленої магістерської роботи подається на кафедру у визначений термін.

Керівник з’ясовує ступінь готовності роботи, відповідність її вимогам і рекомендує допустити до захисту.

Робота не допускається до захисту і не зараховується у разі виявлення плагіату чи фальсифікації результатів дослідження.

Магістерська робота подається на рецензування визначеному кафедрою рецензентові. У рецензії зазначають позитивні та негативні аспекти магістерської роботи:

  • вміння порушити проблему й обґрунтувати її актуальність;

  • логічну послідовність викладу матеріалу;

  • розуміння автором проблеми;

  • повноту аналізу літератури (вітчизняної та зарубіжної);

  • конкретні зауваження (якщо такі виникають у рецензента) щодо недостатньої обґрунтованості тверджень, висновків, адекватності застосованих методик, обраних методів опрацювання результатів, коректності та обґрунтованості формулювань та висновків;

  • самостійність і оригінальність осмислення матеріалу;

  • мовне оформлення та стиль роботи;

  • коректність цитувань і технічне оформлення.


Рецензія містить рекомендації щодо оцінки роботи.

Не пізніше ніж за два дні до захисту магістрант подає магістерську роботу, рецензію рецензента та відгук наукового керівника секретареві державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Магістерську роботу магістрант захищає прилюдно на засіданні (ДЕК) у присутності керівника, магістрів та всіх, хто бажає бути присутнім на захисті.

У випадку невиконання всіх вимог чи несвоєчасного подання магістерської роботи на кафедру магістрант не допускається до захисту.

магістрант допускається до захисту магістерської роботи, що відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, якщо він повністю виконав навчальний план і має допуск до захисту, підписаний завідувачем випускної кафедри.

Процедура захисту магістерських робіт визначається Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах і Рекомендаціями про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної кваліфікаційної комісії у вищих навчальних закладах України.

Відповідно до цього до захисту випускної магістерської роботи допускаються особи, які завершили повний курс навчання та успішно склали всі атестаційні іспити (екзамени і заліки), передбачені навчальним планом. Списки магістрів, допущених до захисту магістерських робіт, подаються до Державної комісії деканами інституту.

Перед захистом магістерських робіт деканат інституту подає такі документи до ДЕК:

  • зведену відомість про виконання магістрами навчального плану, про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, з державних іспитів (тільки перед захистом магістерських робіт);

  • відгук керівника про магістерську роботу;

  • рецензію на магістерську роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Складання державних іспитів або захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної комісії за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови комісії. Члени комісії заздалегідь ознайомлюються зі змістом роботи.

Оцінку за магістерську роботу виставляють на підставі рекомендованої рецензентом оцінки, доповіді магістранта та відповідей на запитання на захисті роботи.

Підготовка до захисту магістерської роботи полягає у виготовленні засобів для унаочнення основних результатів досліджень і готуванні доповіді виступу.

Рекомендується у процесі виступу використовувати заздалегідь підготовлені мультімедійні презентації.
^ 6.2. Вимоги до презентації
Презентація виступу на захисті магістерської роботи зазвичай не повинна перевищувати 20 слайдів, але краще вкласти матеріал у 15-16 слайдів (максимум 2 слайди на хвилину промови). Тло слайдів презентації бажано обрати одне для всієї презентації. Можна скористатися шаблонами, які містить програма. Бажано, щоб кольори схем, діаграм, малюнків були яскравішими за тло, а отже краще використовувати світле тло з невеликою кількістю декоративних елементів. Ефекти анімації мають допомагати сприйманню інформації, а не бути самоціллю і не відволікати увагу слухачів від змісту презентації.

Бажано не використовувати складних прописних шрифтів, розмір шрифтів має бути не менше, ніж 20-22 pt. В одному слайді доцільно вміщувати не більше, ніж 12-15 строчок тексту.

Презентація виступу повинна містити:

  • короткий теоретичний вступ (вказати хто займався досліджуваною проблемою і які підходи вироблені) (1-2 слайди);

  • мета та гіпотези дослідження (1 слайд);

  • методи та методики дослідження (1 слайд);

  • опис змінних і сталих (1-2 слайди);

  • опис результатів дослідження (10-12 слайдів);

  • висновки та рекомендації (1-2 слайди).


Класичні помилки презентації:

  • забагато матеріалу на слайді;

  • забагато слайдів;

  • дуже швидко йдуть слайди;

  • малий шрифт;

  • надмірне “декорування”;

  • тло слайду (шаблон) зливається з текстом або надміру яскравий, відволікає увагу;

  • невиправдане використання ефектів анімації;

  • виступаючий говорить до екрану.



^ 6.3. Захист магістерської роботи складається з таких частин:

  • виступ магістранта;

  • відповіді на поставлені запитання;

  • оголошення відгуку керівника про роботу магістранта;

  • оголошення рецензії;

  • відповіді магістранта на зауваження рецензента;

  • виступи присутніх на захисті;

  • завершальне слово магістранта.

Виступ складається із трьох смислових частин, які відповідають за змістом вступу, основній частині та висновкам магістерської роботи. У вступі доповіді висвітлюється актуальність досліджуваної проблеми, формулюють об'єкт, предмет, гіпотези та завдання дослідження. Основна частина, передусім, розкриває суть, методологію й особливості організації та проведення емпіричного дослідження та містить аналіз отриманих результатів із демонстрацією кількісних та якісних показників з метою обґрунтування достовірності тверджень. У висновках наводяться головні результати дослідження і визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів та можливі перспективи подальших досліджень.

Магістрант має можливість заздалегідь ознайомитися з зауваженнями рецензента, отже зобов'язаний підготувати відповіді на подані рецензентом зауваження. Слід пам'ятати, що оцінку виставляє державна комісія на підставі публічного захисту, отож відповіді на зауваження рецензента мають велике значення: успіх захисту значною мірою залежить від того, наскільки правильно і ґрунтовно магістрант дискутує з рецензентом і відповідає на питання членів державної комісії та присутніх. Відповіді на зауваження рецензента є публічним виявом знання досліджуваної проблеми, володіння матеріалом, здатності вести наукову дискусію. З огляду на те, що магістрант має можливість завчасно підготувати відповіді на зауваження, цей етап захисту є дуже важливий і суттєво впливає на оцінку магістерської роботи.

У відповідях на зауваження рецензента та питання, які задаються після доповіді, бажано уникати двох крайностей: 1) зайвої стислості і категоричності та 2) зайвої багатослівності.

Зайва стислість та категоричність часто справляє враження “втечі” від відповіді на питання і свідчить про невміння вести наукову полеміку та дискусію. Аналогічне враження справляє і надмірна балакучість.

Культура мовлення та дотримання регламенту є обов'язковим елементом культури й етики наукових повідомлень. Бажано ознайомитися з приміщенням напередодні захисту, продумати як краще забезпечити унаочнення. Якщо це можливо, доцільно відвідати заздалегідь захист інших магістрів.
^ 6.4. Критерії оцінювання магістерської роботи
1. Уміння порушити проблему й обґрунтувати її актуальність.

2. Рівень опрацювання теми, повнота її розкриття.

3. Повнота аналізу літературних джерел.

4. Методологічна грамотність.

5. Адекватність застосованих методів дослідження.

6. Адекватність досліджуваної групи меті дослідження.

7. Адекватність застосування статистичних методів опрацювання даних.

8. Якість інтерпретації та аналізу отриманих результатів дослідження.

9. Відповідність висновків гіпотезі та меті дослідження, коректність висновків.

10. Творчий підхід, самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу.

11. Мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу; коректність цитувань, оформлення бібліографії.

12. Правильність та акуратність оформлення магістерської роботи.

13. Доповідь на захисті, її відповідність виконаній роботі; інформативність отриманих результатів; культура мовлення.

14. Використання під час захисту засобів унаочнення та якість їх виконання.

15. Вміння коректно, стисло, точно відповідати на запитання.

Оцінка магістерської роботи виводиться на підставі підсумування балів, виставлених членами ДЕК на захисті магістерської роботи. Кожен з оцінюваних аспектів має певну максимально можливу кількість балів:

  • уміння поставити проблему та обґрунтувати її актуальність; рівень опрацювання теми, повнота її розкриття; повнота аналізу літературних джерел; методологічна грамотність, адекватність застосованих методів дослідження; валідність досліджуваної вибірки; якість інтерпретації та аналізу отриманих результатів дослідження; відповідність висновків гіпотезі та меті досліджень; коректність висновків; творчий підхід; самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу – до 50;

  • мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу – до 10;

  • правильність та акуратність оформлення магістерської роботи та оформлення бібліографії – до 10;

  • доповідь на захисті – до 20;

  • використання на захисті засобів унаочнення – до 10.



Оцінка магістерської роботи, яка виставляється як державний іспит, виводиться за загальною сумою балів:

^ СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ


Оцінка ECTS та визначення

Кількість балів від 1 до 100

Оцінка за традиційною п‘ятибальною системою

А – відмінно

90 – 100

Відмінно

5

В – дуже добре

81 – 89

Добре

4

С – добре

71 – 80

D – задовільно

61 – 70

Задовільно

3

E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

51 – 60

FX – незадовільно

25 – 50

Незадовільно

2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

0 – 24








FX означає: “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота; з такою оцінкою магістрант відраховується після незадовільної відповіді на комісії.
За результатами підсумкової атестації випускників Державна комісія приймає рішення про надання їм кваліфікації за напрямом (спеціальністю) і видачу диплома про вищу освіту.

^

7. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ


Результати наукових досліджень можуть бути опубліковані у збірниках наукових праць, наукових і науково-практичних журналах, збірниках матеріалів конференцій. Існують вимоги до написання статей та підготовки їх до публікування. Періодичні видання здебільшого публікують для авторів свої вимоги до структури й особливостей оформлення статей. Проте є загальні вимоги, які визначають структуру публікації.

Структура статті, загалом, аналогічна структурі магістерської роботи. План-схема статті, яка містить результати емпіричних досліджень, обсягом 7-10 машинописних сторінок, складається із вступу, короткого огляду останніх досліджень, постановки цілей та завдань статті, викладу основної частини, підсумків (завершення) та списку використаних джерел.

У вступі порушується проблема та коротко висвітлюється її актуальність (6-10 рядків). В огляді досліджень цієї проблеми (близько 1/3 сторінки) розглядається, здебільшого, останні дані літератури, увага зосереджується на недосліджених або ж суперечливих аспектах. Формулюючи мету статті, зазначають, що саме досліджується і з якою метою (постановка завдання) (5-10 рядків). Основний виклад матеріалу (5-6 сторінок) –– опис методики дослідження, отриманих результатів та їхній аналіз. Аналітичність основної частини зростає завдяки поданню інформації у формі таблиць, графіків і діаграм. На завершення наводяться висновки, можуть бути коротко зазначені перспективи подальших досліджень цієї проблеми. У списку використаних джерел подають лише ті, на які є посилання у статті. Список оформляють в алфавітному порядку або порядку подання в тексті.

Дещо іншу структуру мають статті, присвячені огляду літератури з певної проблеми. Структура оглядової статті складається із вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел.

У вступі висвітлюється актуальність досліджуваної проблеми, її соціально-економічне та наукове значення. Основна частина охоплює огляд літератури, де у формі полеміки розглядаються різні погляди на цю проблему та дискутуються результати досліджень, відомі з літератури. Закінчення статті у формі висновків формулює головні проблемні питання досліджуваної теми та можливі напрями і методи її вивчення. Список джерел статті оформляють аналогічно Списку літератури до магістерської роботи.

Зазвичай, наукова стаття містить також резюме. Резюме – короткий (400–600 знаків комп'ютерного набору), лаконічний виклад суті того, що розглянуто в статті. Наприкінці резюме подають ключові слова (здебільшого, три – п`ять слів), які відображають основні поняття, розглянуті у статті.

Ще однією формою публікацій є тези. У формі тез зазвичай публікують матеріали конференцій. Обсяг тез визначають видавці та організатори конференцій. Здебільшого це 1000–2000 знаків. Тези – короткий, стислий і лаконічний опис того, про що йдеться у доповіді; насамперед відображають те, що дослідив та виявив автор. Тези також містять ключові слова.

Організатори видання зазначають вимоги до публікацій та супровідної документації. Супровідна документація (для магістрантських робіт) може стосуватися рекомендації наукового керівника та/або рекомендації кафедри опублікувати статтю чи тези. Треба чітко дотримуватися вимог оформлення публікацій і супровідної документації та визначених термінів подання матеріалів для публікування.

Більшість зарубіжних наукових видань притримуються у своїх вимогах до публікацій єдиних вимог, сформульованих Американською Психологічною Асоціацією (American Psychological Association APA).

Ці вимоги щодо структури наукової праці є єдиними для всіх наукових публікацій. Дотримання вимог є обов'язковою умовою для опублікування наукових праць та статей.

Загалом, у статті можна виокремити три структурні частини: титульна частина, основна частина, додатки.

Титульна частина включає: назву статті, ім'я автора, установу, в якій працює автор, контактні адреси: поштову та електронну, резюме (Abstract). Якщо робота виконана згідно програми дослідницького гранту, обов’язково вказують назву та номер гранту та/або інформацію про спонсорів.

Резюме містить стислу (100-200 слів) інформацію про зміст статті: проблему, вивченню якої присвячена публікація, застосовані методи дослідження і отриманий результат.

Основна частина складається із наступних секцій: вступ (Introduction), метод (Method), результати (Results), дискусія (Discussion), підсумки (Conclusion), список використаних джерел (References).
Резюме
У вступі подається інформація про специфіку даної проблеми та ступінь її вивчення, конкретизується, що є предметом дослідження, який стан попередніх наукових вивчень даного питання, на які теоретичні засади опирається дане дослідження.

У підрозділі метод детально описують модель проведеного дослідження: характеристика досліджуваної групи, методологія та методики, процедури і обладнання, застосовані у дослідженні.

Характеристика досліджуваної групи містить інформацію про те, хто брав участь у дослідженні, яку кількість осіб було досліджено, якими критеріями керувався автор при формуванні досліджуваної групи, наводяться демографічні характеристики досліджуваної групи.

Опис застосованих методик окрім переліку містить інформацію про психометричні властивості методик, особливо у разі застосування не часто використовуваних методик. У випадку застосування оригінальних чи власних опитувальників необхідно детально описати питання та структурні блоки, щоб було зрозумілим спрямованість дослідження.

Особливо важливим є ретельний і детальний опис процедури експериментального дослідження: обов’язково наводять інструкції учасникам дослідження, принципи формування груп та специфічні особливості експерименту. Зазвичай, обговорюють умови забезпечення та дотримання етичних принципів у процесі проведення експерименту.

Підрозділ результати містить результат дослідження та дані їх статистичної обробки. Коротко описуються основні статистичні методи, які було застосовано при аналізі. Детально розглядаються хіба що екзотичні або ж нові тести та методи обробки. Основні результати подаються за допомогою таблиць та діаграм. Обов'язковим елементом при обговоренні результатів є подання інформації щодо статистичної достовірності.

Дискусія присвячується власне обговоренню результатів і їх психологічному аналізу. Один варіант початку дискусії – згадування власних наукових гіпотез чи питань, вивченню яких було присвячене дослідження, розгляд значення проведених досліджень та їх результати для вивчення порушеної проблеми. Дискусійна частина поєднує конспект результатів, їх значення та критичного аналізу питань, які не вдалося вияснити і які, на думку автора, мають визначати керунок подальших майбутніх досліджень.

У завершальній частині підводять підсумки, лаконічно формулюючи основні результати дослідження і висновки.

Список використаних джерел розміщують у кінці статті з нової сторінки. Згідно АРА стилю, дотримуються таких правил при оформленні літературних джерел:

Battjes, R., Leukefeld, C. and Pickens, R. (1992) Age at first injection and HIV risk among intravenous drug users, American Journal of Drug and Alcohol Abuse 18, 3, 263-73. (стаття журналу)

Rieson, A. H. (1966). Sensory deprivation. In E. Stelar & J. M. Sprague (Eds.), Progress in physiological psychology (Vol. 1, pp. Xxx-xxx). New York: Academic Press. (розділ книги)

Hall, S. & du Gay, P. (eds) (1996) Questions of Cultural Identity. London: Sage. (книга)

^ 8. Рекомендована література щодо методики

написання наукової роботи


  1. Волков Ю.Г. Как написать диплом, курсовую, реферат. Серія «50 способов». Ростов-н/Д : Феникс, 2004.

  2. Воротін Л., Воротін В., Буткевич С. Кандидатська дисертація: методика написання та захисту: Посібник для аспірантів і здобувачів наукового ступеня: – К . : Вид-во Європ. Ун-ту, 2003.

  3. Довідник здобувача наукового ступеня. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації / Упорядник Ю. І. Цеков. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2000. – 64 с.

  4. Корнилова Т. В. Оформление дипломных работ по психологии: Методические указания. – М., 1999. – 26 с.

  5. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация. Методика написания, правила оформления порядок защиты. – М.: «Ось-89», 1998.

  6. Морозов І.В. Структура магістерських кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і змісту захисту. – К.: Курс, 1997.

  7. Осадченко І.І. Методичні вимоги щодо написання курсових робіт. – Умань: РАЦ «Софія», 2008. – 52с.

  8. Основні вимоги до написання, оформлення магістерської роботи та процедури її захисту / Упорядник Н.Г. Синицина. – К.: НАДУ при Президентові України, 2005.

  9. Око Умберто. Как написать магістерськую работу. Гуманитарные науки: Учебно-методическое пособие / Пер. с ит. Е.Костюкевич. – М.:Книжный дом «Университет», 2003.

  10. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

  11. Шулдик Г.О., Якимчук Б.А. Методичні вказівки до написання магістерських та курсових робіт. – К.: Знання, 1999. – 18 с.

  12. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / автор-упорядник Л. А. Пономаренко – К.: Ред. “Бюлетеня ВАК”, 1999. ─ 80 с.


Додаток А

Зразок заяви про затвердження теми магістерської роботи




Декану факультету економіки та управління

доц. Колесник І.А.




магістранта групи _________

спеціальності «Психологія»

__________________________



З А Я В А
Прошу закріпити за мною тему магістерської роботи «_______________

_________________________________________________________________

________________________________________________________________»

та призначити науковим керівником магістерської роботи професора (доцента) кафедри психології

________________________________________________________________

________________________________________________________________
Дата Підпис


Погоджено
Науковий керівник
«____» _________ 20___ р. Підпис наукового керівника
Додаток Б. 1.
Зразок оформлення титульної сторінки магістерської роботи
^ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості україни
Кафедра психології

МАГІСТЕРСЬКА робота
НА ТЕМУ: «___________________________________»
Галузь знань: 0301 «Соціально-політичні науки»

Спеціальність: 8.03010201 «Психологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Кваліфікація: психолог, викладач вищого навчального закладу






Виконав: магістрант










(прізвище, ім’я, по батькові)




^ Науковий керівник:




Доктор (кандидат) психологічних наук, професор (доцент)

_____________________




(прізвище, ім’я, по батькові)




Консультант з охорони праці: ___________




(прізвище, ім’я, по батькові)


Магістерська робота допущена до захисту

рішенням кафедри психології
Протокол №_____ від «___» _________ 201__ р.
Зав. кафедри ___________________ проф. Киричук О.В.

підпис
м. Київ - 20 __рік

Додаток Б. 2.

Зразок оформлення зворотної сторони титульної сторінки магістерської роботи
Реєстрація __________ ___________ ____________

номер дата підпис лаборанта кафедри

Рекомендовано

до захисту _______________ ______________________

підпис наукового керівника ініціали, прізвище наукового керівника

Результат

захисту ______________ _______________________

оцінка дата захисту

^ Голова ДЕК _____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

Члени ДЕК _____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

_____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

_____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

_____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

^ Секретар ДЕК _____________ _______________________

підпис ініціали, прізвище

Додаток В

Зразок оформлення змісту

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1...............................................................................................................







1.1........................................................................................................................







1.2.........................................................................................................................







1.3.........................................................................................................................







Висновки до 1 розділу…………………………………………………




РОЗДІЛ 2................................................................................................................







2.1........................................................................................................................







2.2. …………………………………………………………………………….







2.3. ……………………………………………………………………………..







2.4........................................................................................................................







Висновки до 2 розділу…………………………………………………




РОЗДІЛ 3. ..............................................................................................................







3.1……………………………………………………………………………….







3.2……………………………………………………………………………….







3.3……………………………………………………………………………….







Висновки до 3 розділу…………………………………………………




^ РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…………………………………………………………………..

ВИСНОВКИ.......................................................................................................




^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................




ДОДАТКИ……………………………………………………………………….





Додаток С

Приклад оформлення бібліографічного опису у списку літературних джерел

Книги одного, двох або трьох авторів


1. Бородіна А.І. Бібліографічний словник діячів в галузі математики / А. І. Бородіна, А. С. Бугай; ред. І. І. Гіхман. – К. : Рад. шк., 1979. – 606 с.

2. Костюк П. Г. Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології / П. Г. Костюк, О. П. Костюк, О. О. Лук'янець; НАН України, Ін-т фізіології ім. О. О. Богомольця. – К. : Наук. думка, 2005. – 197 с.

3. Пригожин И.Р. Время, хаос, квант. К решению парадокса времени / [пер. с англ. Ю.А. Данилова] / И.Р.Пригожин, Из. Стенгерс. М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 240 с.

Чижевський Д. Історія російської літератури ХІХ століття: Романтизм / Дмитро Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 216 с. (Серія «Альма-матер»).

4. Erdmann K. Regierungsorganisation und Verwaltungsaufbau / K. Erdmann, W. Schafer, E. Mundhenke. – Heidelberg : D.v. Decker’s Verl., 1996. – 114 p.

Книги чотирьох авторів


1. Основы создания гибких автоматизированных произведений / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов ; ред. Б.Б. Тимофеева. – К.: Техника, 1986. – 144 с.

Книги п’яти чи більше авторів


1. Сучасні міжнародні відносини та зовнішня політика України / В.В. Александров, В.Ф. Возний, Б.П. Камовников та ін. – К. : Арбис, 1992. – 158 с.

Книги під назвою

(без автора)


1. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України: Ювілейне видання з нагоди сімдесятип’ятиріччя Інституту літератури / Відп. ред. та упоряд. О. В. Мишанич, НАН України. Ін–т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Наук. думка, 2003.– 587 с. : іл. – Бібліогр. С. 582–586.

2. Філологічні дослідження. Проблеми бахтінології – 3 : Зб. Наукових праць. – Випуск 9. – Донецьк : Тов. «Юго-Восток, ЛТД», 2007. – 520 с.

3. Эволюция форм художественного сознания в русской литературе (опыты феноменологического анализа): [сб. научных трудов]. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2001. – 358 с.

4. New Trends in Public Administration and Public Law: EGPA Yearbook / Ed. By H.V. Hassel; editors: G. Jenei, M. Hogye. – Budapest : EGPA; CPAS, 1996. – III, 449 p.

5. State Management of Transitional Societies under Globalization : Proceedings of the International Round Table Sitting / B. Hubskiy, O. Onyschenko, F. Rudych, V. Luhoviy, V. Kniaziev et al.; Foundation for Intellectual Cooperation, The Akademy of State Management under the President of Ukraine. – K. : Ukrainian Propylaeum Publishers, 2001. – 32 p.

Багатотомні видання


1. Енциклопедія історії України: у 5-ти т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький та ін. ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т іст. України. – К. : Наук. думка, 2003. – 220 с.

2. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 1: А-К /За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 824 с.

3. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с. (Енциклопедія ерудита).

Або


1. Літературознавча енциклопедія: У 2-х т. / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. (Енциклопедія ерудита).

Т.1. – 2007. – 608 с.

Т.2. – 2007. – 624 с.

2. Мандельштам О. Сочинения. В 2-х т. Сост., подготовка текста и коммент. П. Нерлера; Вступ. статья С. Аверинцева / О. Мандельштам – М.: Худож. лит., 1990.

Т.1 – 1990. – 683 с.

Т.2 – 1990. – 464 с.

Все ссылки на произведения оформляются по данному изданию. В тексте работы обозначаются: серия, том, страница.

Окремі томи багатотомного видання


1. Брик М. Т. Енциклопедія мембран : У 2–х т. Encyclopedia of Membranes : in two volumes. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – Т.1. – 700 с.

2. Чупринин С.И. Перечитывая Куприна : [вст. ст.] // А.И. Куприн. Собр. соч. : в 6 т. / С.И. Чупринин. – М.: Худож. лит., 1991. Т. 1.: Произведения 1889 – 1900. – 1991. – С. 5 – 24.

Щорічники

1. Населення України, 1998 рік : Демографічний щорічник / Держ. ком. статистики України, упр. статистики населення / Л.М. Стельмах (відп. за вип.). – К. : Б.в., 1999. – 466 с.

Серійні видання


1. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності / уклад. В. Шевчук… [та ін.].– К.: Геопринт, 2000.– 411 с., табл.– (Сер.: Екологія. Економіка. Сталий розвиток ).

2. Микола Ільницький : біобібліограф. покаж. / Уклад. Л. Ільницька. – Л. : Львів. нац. ун–т ім. І. Франка, 2004. – 253 с. – (Сер. : Укр. біобібліографія. Нова серія; Чис. 16 ).

Томи (випуски) періодичних видань, що продовжуються


1. Нарис з історії природознавства і техніки : Респ. міжвід. зб. наук. пр. – К., 1985. – вип. 31. – 195 с.

2. Силантьева В.И. Переходные периоды в искусстве: современные теории диссипативных систем / В.И. Силантьева // Вопросы русской литературы: [Сб.]. – Симферополь: Крымский архив, 2003. – Вып. 9 (66). – С. 170–180.

Ноти


1. Віночок Соломії Крушельницької : поезії і муз. твори / Біл. меморіал. Музей С. Крушельницької; зібр. і упоряд. П. Медведик. – Партитура. – Тернопіль, 1992 (Друк. вид. –поліграф. комб. «Збруч»). – 128 с.: фотоіл. – Бібліогр.: с. 109-127.

Дисертації


1. Скубачевская Л.А. Специфика неореализма Куприна: дис. … канд. филол. наук: 10.01.02 / Л.А.Скубачевская – Харьков, 2007. – 206 с.

Автореферати дисертацій


1. Кірсенко М. В. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918-1920 років (Політико-дипломатична історія з доби становлення Чехословацької республіки) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.02 / НАН України / М.В. Кірсенко.  – К., 1998. – 36с.

2. Мансков С.А. Поэтический мир А.А. Тарковского (Лирический субъект. Категориальность. Диалог сознаний): автореф. дис. на соискание ученой степени канд.филол. наук: спец. 10.01.01 – русская литература / С. Мансков – Самара, 1999. – 16 с.

Стандарти

1. ГОСТ 7. 53–2001. Издания. Международная стандартная нумерация книг. – Взамен ГОСТ 7.53–86; введ. 2002–07–01. – Минск: Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации; М.: Изд-во стандартов, cop. 2002. – 3 с. – (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

Або за назвою


1. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Вид. офіц. – Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82); введ. 2007-07-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – III, 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

2. Видання. Поліграфічне виконання : терміни та визначення : затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23 лютого 1995 р. / УНДІПП ім. Т. Шевченка; розробники: В.Й. Запоточний, Л.М. Тяллєва, Н.Й. Куновська, Л.М. Лопушинська. – К.: Держстандарт України, 1995. – 23 с., 3 с. (Державний стандарт України. 3018-95 )

Картографічні видання


1. Українські Карпати [Карти] : Долина: карта для туристів / Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України. – К., 1998. – 1 к. : ілюстр.

Електронні ресурси


1. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим – 2003») Електронний ресурс / Л.Й.Костенко, А. О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін // Бібліотечний вісник. – 2003. – №4. – С.43. – Режим доступу: http://www.kastopravda.ru./kastalia/europe/slovarmk.htm

2. Лисицына Т.А. Образы смерти в русской культуре : лингвистика, поэтика, философия Электронный ресурс / Т.А. Лисицына // Фигуры Танатоса. Философский альманах. Пятый специальный выпуск. Материалы второй международной конференции «Тема смерти в духовном опыте человечества» – С.-Петербург, 12-15 ноября 1995 г. – СПб.: Изд-во СПбГУ,1995 – Режим доступа: // http: //antropology.ru/ru/texts/ lisiz/ tanatos5.html

Статті з книги


1. Сивашко Ю. Формування державної служби в Україні / Ю. Сивашко // Мороз О. Модерна нація: українець у часі і просторі = Moroz O. Modern nation ukrainian in the time and space / упоряд. О.Банах ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, ф-т журналістики. – Л. : Універсум, 2001. – С. 270–271.

2. Хворостьянова Е. Пародия как автометаописание (Литературный образ поэзии 80-х – начала 90-х годов ХIХ века) // Автоинтерпретация: Сборник статей / Под ред. А.Б. Муратова, Л.А. Иезуитовой / Е. Хворостьянова – СПб. : Изд -во С.-Петерб. ун-та, 1998. – С. 82–97.

Статті з енциклопедії чи словника


1. Абат (Абатиса) // Енциклопедія історії України: у 5-ти т. – Т. 1. / редкол. : В. А. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький та ін.; ред. рада : В. М. Литвин (голова) та ін.; НАН України, Ін-т іст. України. – К. : Наук. думка, 2003. – С. 9–10.

Статті з журналів та періодичних збірників


1. Аверінцев С. Подолання тоталітаризму як проблема: спроба орієнтації / С. Аверінцев; пер. М. Коцюбинської // Дух і Літера. – 2001. – № 7–8. – С. 6–15.

2. Кірсенко М. Друга Світова чи Велика Вітчизняна. Погляд з України / М. Кірсенко // Доба. Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти – 2005. – № 2. – С. 26–27.

3. Ужченко В. Д. Нові лінгвістичні парадигми «концепт – фразеологізм – мовна картина світу» / В. Д. Ужченко // Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку: збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2006. – С. 146–151.

Матеріали конференцій


1. Кормилов С.И. Составляющие современного литературоведения и их значение для истории русской литературы ХХ–ХХI веков // Русская литература ХХ–ХХI веков: проблемы теории и методологии изучения: материалы междунар. конф.: 10-11 ноября 2004 г., Москва / Ред.-сост. С.И. Кормилов. / С.И. Кормилов.  – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2004. – С. 3–8.

2. Руссова С.Н. Тип автора-изгоя. К вопросу о гендерном аспекте авторства // Русская литература ХХ–XXI веков: проблемы теории и методологии изучения: материалы Третьей Междунар. научн. конф. : Москва, МГУ имени М.В. Ломоносова, 4-5 декабря 2008 г. / Ред.-сост. С.И. Кормилов. – М. : МАКС Пресс, 2008 / С.Н. Руссова – С. 128–132.
1   2   3



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы