Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Міністерство соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни кафедра теоретичної та прикладної економіки




Скачать 271.02 Kb.
НазваниеМіністерство соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни кафедра теоретичної та прикладної економіки
Дата01.10.2014
Размер271.02 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Кафедра теоретичної та прикладної економіки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії ІПК ДСЗУ
Ректор ІПК ДСЗУ ______________ О.М.Могильний

“____” ____________________2014 р.


ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

для вступників до аспірантури зі спеціальності

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Київ-2014

Програма вступного випробування для вступників до аспірантури зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством
Розробник програми: доктор економічних наук, доцент Бойко Л.М.

Рецензенти:

Щербак В.Г., доктор економічних наук, завідувач кафедри адміністративного менеджменту та політики зайнятості Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

Гнибіденко І. Ф., доктор економічних наук, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теоретичної та прикладної економіки ІПК ДСЗУ, протокол №5 від 28.05.2014 р.
Завідувача кафедри теоретичної та прикладної економіки

___________________________________Л.М. Бойко

(підпис)
Схвалено Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол № 6 від 25 червня 2014 р.

«Погоджено»
Завідувач навчально-методичного Завідувач науково-дослідної
відділу частини
_____________ М. Руженський _______________О. Вілкова

© Бойко Л. М., 2014

© Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2014

ВСТУП

Мета програми вступного екзамену зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством полягає в тому, щоб виявити і оцінити рівень знань вступників в аспірантуру.

До основних завдань програми належать:

  • оцінка науково-теоретичної підготовки вступника з дисциплін магістерської програми;

  • визначення рівня практичної підготовки вступника згідно з вимогами магістерської програми;

  • виявлення вмінь вступника використовувати знання в процесі вирішення сучасних проблем державного управління економікою.

В програму включено найбільш теоретично та практично значущий навчальний матеріал, який структурований за трьома розділами: «Національна економіка як об’єкт державного управління», «Розвиток національної економіки», «Державне регулювання економіки».


РОЗДІЛ 1

^ НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Тема 1. Сутність та класифікація економічних систем.

Економічні теорії національної економіки.

Теорія інститутів. Внесок вітчизняних вчених у дослідження теоретичних засад розвитку національної економіки. Сутність суспільних інститутів. Співвідношення категорій «господарський механізм» та «інститути національної економіки». Еволюція поняття «інститут». Базові інститути економіки. Комбінація базових інститутів економіки. Інституціональні елементи (першого та другого порядку) національної господарської системи. Інституціональні підсистеми національної економіки.

Сутність понять «економічна система суспільства» та «модель національної економіки». Класифікація економічних систем та типів національних економік. Переваги та недоліки ринкової та командно-адміністративної економік. Змішана економічна система. Соціально орієнтована ринкова економічна система. Інститут соціального партнерства.

^ Тема 2. Структура національної економіки. Структурна політика.

Особливості формування та розвитку національної економіки України. структура національної економіки України та чинники її формування.

Підходи до визначення поняття „національна економіка". Види структур національної економіки. Характеристика галузевої, організаційно-економічної та соціально-економічної структури національної економіки.

Пропорції національної економіки. Пропорції суспільного виробництва. Пропорції загальноекономічні. Ключові групи проблем, що впливають на зміну загальноекономічних пропорцій.

Сутність макро- та мікроекономічної політики. Класи макроекономічної політики: політика управління попитом, політика управління доходом/виробництвом; політика управління пропозицією. Складові політики управління попитом. Зміст політики управління доходом/виробництвом. Сутність політики управління пропозицією.

Структурна політика в економіці України. Головні завдання структурної політики держави. Аспекти структурної політики держави: галузевий, регіональний, інституціональний.

^ Тема 3. Державний сектор економіки та особливості його регулювання

Сутність та складові державного сектору економіки. Інституційна структура державного сектору. Значення виділення державного сектора на національному та субнаціональному рівнях. Узгодженість двох міжнародних статистичних систем, що містять рекомендації з секторального поділу економіки, - Статистики державних фінансів 2001 р. і Системи національних рахунків 1993 р. Поділ економіки країни на п'ять секторів: сектор нефінансових корпорацій, сектор фінансових корпорацій, сектор державного управління, сектор домашніх господарств, сектор некомерційних організацій.

Ринкові виробники: сектор нефінансових корпорацій, сектор фінансових корпорацій. Неринкові виробники: сектори державного управління, домашніх господарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Складові державного сектору: сектор державного управління, державні корпорації і організації. Складові сектору державного управління: центральний уряд, регіональні органи управління, місцеві органи управління. Складові державних корпорацій і організацій: фінансові державні корпорації, нефінансові державні корпорації, грошово-кредитні державні корпорації, включаючи Національний банк, фінансові державні корпорації, крім грошово-кредитних.

Організаційно-правові форми інституційних одиниць, що утворюють державний сектор. Ознаки розмежування між державними та недержавними корпораціями і квазікорпораціями згідно з Міжнародною статистичною системою: участь держави у власності відповідного господарюючого суб'єкта або здійснення державного контролю за його діяльністю. Зміст державного контролю: надання кредитів за ставками нижче ринкових; постачання електроенергії за зниженими тарифами; наймання більшої кількості працівників, ніж потрібно; придбання надлишкових виробничих ресурсів; оплата виробничих ресурсів за цінами, що перевищують ринкові; продаж продукції за цінами нижче ринкових. Форми надання суспільних товарів і послуг.

Напрями підвищення ефективності та результативності господарської діяльності держави.

^ Тема 4. Роль держави в національній економіці.

Загальні функції держави: організації, планування, мотивації, контролю.

Економічні функції держави: розробка й затвердження правових основ економіки; визначення мети й пріоритетів макроекономічного розвитку; реалізація соціальних цінностей; регулювання економічної діяльності, спрямоване на вирівнювання сукупного попиту й пропозиції; захист конкуренції; перерозподіл доходів, спрямований на усунення надмірних відмінностей у рівні доходів, властивих ринковій системі; фінансування суспільних благ і послуг; регулювання зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку; стабілізація економіки, яка забезпечує повну зайнятість і стабільний рівень цін.

^ Тема 5. Суб’єкти державного управління національною економікою

Розподіл державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову. Недержавні структури, що здійснюють регулювання економіки: асоціації, об'єднання, спілки, фонди, центри тощо.

Загальні принципи організації органів державного регулювання економіки: принцип пріоритету права над економікою; постійне розширення органічно взаємопов'язаних форм державного регулювання; поєднання національно-державного підходу та інтернаціонального досвіду державного регулювання в умовах реформування економіки.

Специфічні принципи державного регулювання економіки: принцип ефективності; принцип справедливості, принцип стабільності; принцип системності державного впливу, принцип адекватності; принцип оптимального поєднання адміністративно-правових та економічних важелів; принцип поступовості та етапності; принцип забезпечення єдності стратегічного і поточного державного регулювання та його оперативності.

Функції і повноваження Президента України: функція стратегічного планування,  установча функція,  кадрова функція,  контрольна функція, регулятивна функція.  
^

Функції і повноваження Верховної Ради України: регулятивна функція, кадрова функція, контрольна функція.  

Функції і повноваження Кабінету Міністрів України: політична, економічна, бюджетна, соціальна, гуманітарна, екологічна, адміністративно-організаційна

^

Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ): державні комітети, прирівняні до статусу комітету, ЦОВВ зі спеціальним статусом.



РОЗДІЛ 2

^ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Тема 6. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки

Значення прогнозування для суспільного життя. Етапи процесу прогнозування та їх завдання. Сутність економічного прогнозування. Форми передбачення: гіпотеза (загальнонаукове передбачення), прогноз, план. Розбіжності між прогнозом і планом.

Критерії класифікації прогнозів: за масштабом прогнозування; за  характером досліджуваних об'єктів; за функціональною ознакою (напрямком прогнозування). Три основні джерела прогнозної інформації: накопичений досвід; екстраполяція існуючих тенденцій; побудова моделей прогнозованих об'єктів стосовно очікуваних чи намічених умов. Три способи прогнозування: експертний; екстраполяція; моделювання.

Основні принципи прогнозування: принцип науковості; принцип директивності; принцип оцінки сучасного стану розвитку економіки держави; принцип орієнтування планів на більш повне задоволення потреб суспільства; принцип збалансованості; принцип реальності визначення пріоритетів у планах розвитку економіки; системний комплексний підхід у прогнозуванні та макроекономічному плануванні; принцип альтернативності можливих шляхів розвитку економіки; принцип поєднання поточних і перспективних планів; принцип поєднання галузевого, територіального та програмно-цільового планування; принцип єдності відтворення, раціонального використання всіх видів природних ресурсів; принцип погодженості суспільних, колективних і особистих інтересів; принцип постійного аналізу і контролю.

Основні функції економічного прогнозування: науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій; дослідження об'єктивного розвитку економіки і соціально-економічних явиш у конкретних умовах у певний період; оцінка об'єкта прогнозування; виявлення альтернатив розвитку економіки і соціального розвитку; нагромадження наукового матеріалу для обгрунтованого вибору певних рішень.

Стадії наукового аналізу економічних, соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій: ретроспекція, діагноз, проекція.

Сутність методу прогнозування. Основні класи методів прогнозування: екстраполяція, експертних оцінок, моделювання.

^ Тема 7. Програмування у системі державного регулювання економіки

Сутність державного програмування. Об'єктивна необхідність державного програмування економіки. Мета та основні завдання програмування як форми державного регулювання економіки. Сутність державної економічної програми. Об'єкти державного економічного програмування.

Сутність державних комплексних цільових програм. Класифікація комплексних цільових програм за змістом:  соціально-економічні; виробничі; науково-технічні; екологічні; регіональні; інституційні. Основні елементи цільових комплексних програм: цільовий; структурний; техніко-економічний; ресурсний; організаційний. Типовий перелік показників програм соціально-економічного розвитку.

Алгоритм розробки цільових комплексних програм. Методи розробки й обґрунтування різних варіантів цільових комплексних програм. Реалізація цільових комплексних програм.

^ Тема 8. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки

Сутність макроекономічного планування. Типи макроекономічного планування: директивне (адміністративно-командне) та індикативне, системне, протекціоністське, аполітичне, стратегічне, тактичне. Порівняльна характеристика директивної та індикативної форм планування. Сутність економічного плану. Сутність макроекономічного плану. Особливості директивного плану. Специфіка індикативних планів. Головне призначення індикативного планування. Шляхи реалізації державою головних положень індикативного макроекономічного плану (програми): система державного підприємництва, державні замовлення і державні контракти, цільові комплексні програми, бюджетне фінансування (бюджетне планування), грошово-кредитні механізми. Пріоритетні функції індикативного макроекономічного планування.

Основні принципи індикативного планування. Технологія індикативного планування: аналіз проблем економіки і розробка стратегії їх розв'язання; визначення основних напрямів економічної політики уряду на майбутній період; формування економічних орієнтирів (важелів) для приватного і державного секторів економіки; координація інтересів різних соціальних груп і територій.

Типи показників індикативного плану: директивні, прогнозні, розрахункові. Структура державного плану економічного і соціального розвитку України.

Методи, що використовуються при розробленні індикативного плану: системного аналізу, балансовий, нормативний, економіко-математичний, програмно-цільовий. Формування індикативного плану.
РОЗДІЛ 3

^ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Тема 9. Теоретичні засади державного управління та регулювання економіки

Вади ринку і вади держави. Економіка як складна система.

Підходи вчених до участі держави в регулюванні економічних процесів. Об’єктивні причини необхідності державного регулювання економіки.

Сутність категорій «державне втручання в економіку», «державна економічна політика», «державне управління економікою», «державне регулювання економіки». Підходи вчених до визначення співвідношення понять «державне управління економікою» та «державне регулювання економіки».

Значення електронного уряду для удосконалення державного регулювання економіки. Суб’єкти і об’єкти державного регулювання економіки.

Мета державного управління економікою. Мета державної економічної політики. Види державної економічної політики.

^ Тема 10. Методи та моделі державного регулювання економіки

Сутність методу державного регулювання економіки. Класифікація методів державного регулювання економіки за функціональним змістом, за спрямованістю впливу, за організаційними формами, за характером управлінського впливу.

Сутність правового регулювання економіки. Групи методів правового регулювання економіки. Закони як інструменти тривалого правового регулювання ринку. Постанови, укази, декрети, рішення як інструменти короткотермінового, або оперативного регулювання.

Сутність адміністративних методів державного регулювання економіки. Характерні особливості адміністративних методів. Основні групи адміністративних (організаційно-розпорядчих) методів управління. Сутність  регламентаційних, розпорядчих та нормативних методів державного регулювання економіки.

Інструменти адміністративних методів державного регулювання економіки: державні замовлення (контракти), ліцензування, квотування, встановлення норм і стандартів щодо регламентації відповідності вимогам внутрішнього і зовнішнього ринків, державне підприємництво.

Сутність економічних методів державного регулювання економіки. Основні групи економічних методів державного регулювання економіки. Напрямки державної економічної політики: фіскальна, бюджетна, податкова, грошово-кредитна, амортизаційна.

Сутність соціально-психологічних методів державного управління. Основні групи соціально-психологічних методів державного управління: соціальні, морально-етичні, психологічні.

Основні критерії для визначення специфіки моделей державного регулювання економіки. Основні моделі державного регулювання економіки: американська (ліберальна); німецька (неоліберальна); західноєвропейська  (кейнсіанська); шведська (скандинавська); японська; неоінституційна.

Тема 11. Фінансовий механізм державного регулювання економіки.

Державна фінансова політика: сутність та складові. Типи державної фінансової політики: дискреційна та автоматична. Сутність фінансово-бюджетного регулювання.  Нефінансова система країни. Система державних фінансів. Сутність бюджетної системи. Структура бюджетної системи України.

Державний бюджет. Доходи бюджетів різних рівнів.  Видатки бюджетів усіх рівнів. Дефіцит бюджету. Державний борг. Зовнішній борг. Внутрішній борг.

Фіскальна політика держави. Сутність податків. Функції податків. Значення податкового регулювання. Об'єкт оподаткування, суб’єкт оподаткування, податкова база. Податкова система. Система податкових органів. Функції Державної податкової адміністрації України.

Грошово-кредитна політика. Типи  грошово-кредитної політики. Банківська система. Рівні банківської системи. Основні функції Національного банку України.

Засоби прямого впливу та засоби опосередкованого впливу грошово-кредитної політики. Грошова емісія. Норма обов'язкових резервів. 

^ Тема 12. Державне регулювання підприємницької діяльності

Сутність підприємництва. Принципи підприємницької діяльності. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Види  підприємницької діяльності. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності. Унітарні та корпоративні підприємства. Малі, середні та великі підприємства.

Сутність державного регулювання підприємництва. Принципи державної підприємницької політики. Суб'єкти державного регулювання підприємництва в Україні. Основні засоби регулюючого впливу держави па діяльність суб'єктів підприємництва.

Політика роздержавлення і приватизації. Приватизація державного майна. Пріоритети приватизації. Державна програма приватизації. Способи приватизації. 

Антимонопольна політика держави. Основні напрямки конкурентної політики держави. Державна програма демонополізації економіки та розвитку конкуренції. Антимонопольний комітет. Об'єкти антимонопольної політики. Мета антимонопольного регулювання. Методи антимонопольного регулювання.

Система регулювання і підтримки підприємництва: сутність та складові.

^ Тема 13. Інвестиційний процес, державна інвестиційна політика та механізм її реалізації

Сутність інвестування як процесу. Основні фази інвестиційний процесу: визначення об'єкта інвестування, залучення фінансових коштів, здійснення контролю за їх використанням. Суб'єкти та об’єкти інвестицій. Форми інвестицій у інвестиційному проекті.

Принципи здійснення інвестиційного процесу у державі з ринковою економікою. Основні напрями інвестиційної політики в Україні.

Інвестиційний ринок як економічна категорія. Схема взаємодії учасників інвестиційного ринку. Сегментація інвестиційного ринку: ринок споживчих товарів, ринок споживчого кредиту, ринок інвестиційних товарів, ринок фінансових ресурсів. Інвестиційний ринок як це система, що включає: 1) суб'єкти (інвестори, підрядники, замовники, проектні та науково-дослідні організації тощо); 2) об'єкти (матеріальні і нематеріальні права, ліцензії, патенти, ноу-хау тощо); 3) інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фірми, суд, арбітраж тощо); 4) ринковий механізм; 5) контроль з боку держави за дією ринкового механізму.

Інвестиційний клімат держави. Шляхи активізації інвестування в країні. Суб'єкти інвестиційної діяльності (інвестори та учасники): юридичні та фізичні особи України та іноземних держав, а також держави в особі їх урядів. Роль інвесторів: вкладники, кредитори, покупці, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційного процесу. Учасники інвестиційної діяльності: громадяни та юридичні особи України, інших держав, а також держави, які забезпечують реалізацію вкладень як виконавці замовлень або за дорученням інвестора.

Функції держави як учасника інвестиційного процесу: або як інвестор, або як учасник, або одночасно і як інвестор, і як учасник. Особливі учасники інвестування – кредитні спілки. Функціональні учасники інвестиційного процесу – фірми-девелопери. Сутність і завдання інвестиційного менеджменту.

^ Тема 14. Інноваційний розвиток, державна інноваційна політика, науково-технічна політика та механізм її реалізації

Сутність інноваційного типу розвитку. Сутність та типи державної інноваційної політики: політика технологічного поштовху;  політика ринкової орієнтації; політика соціальної орієнтації; політика, спрямована на реформування економічної структури господарського механізму.

Основні характеристики техноекономічних систем. Фактори формування державної інноваційної політики: рівень вилучення первинних доходів; ринкова інфраструктура; законодавство; інтеграція науки і виробництва; конкурентоспроможність технологій; рівень економічного розвитку тощо. Типи регіональних інноваційних стратегій.

Правова основа інституційного забезпечення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні. Суб'єкти інституційного забезпечення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні.

Методи державного регулювання інноваційної діяльності. Інструменти державного регулювання інноваційної діяльності. Бюджетні важелі. Грошово-кредитна політика держави. Інструменти створення сприятливого інституційно-правового середовища для підприємців-інноваторів.

Досвід державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в країнах з розвиненою ринковою економікою. Етапи формування інноваційно-інвестиційної політики промислово розвинених країн. Вплив глобалізації на інноваційні процеси в економіці України.

^ Тема 15. Економічна безпека національної економіки

Сутність економічної безпеки національної економіки. Основні завдання економічної безпеки національної економіки.

Складові економічної безпеки у макроекономічному аналізі: економічна незалежність; стійкість і стабільність національної економіки; здатність до саморозвитку й прогресу. Об'єктами економічної безпеки є: держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки. Основний суб'єкт економічної безпеки – держава.

Найпріоритетніші економічні інтереси: створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки; збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу; забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства; побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.

Найважливіші критерії (порогові значення показників-індикаторів) економічної безпеки: структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій; природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни; ефективність використання ресурсів; конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках; темпи інфляції; рівень безробіття; якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами; дефіцит бюджету та державного боргу; енергетична залежність; інтегрованість у світову економіку.
Перелік питань до іспиту
1. Економічні теорії національної економіки.

2. Сутність та класифікація економічних систем.

3. Визначення соціально орієнтованої економіки та ринкового механізму.

4. Переваги та недоліки ринкової економічної системи.

5. Переваги та недоліки командно-адміністративної економічної системи.

6. Особливості змішаної та перехідної економічних систем/

7. Еволюція формування національної економіки України.

8. Сутність та підходи до визначення структури національної економіки.

9. Показники результативності суспільного виробництва.

10. Характеристика структурних зрушень в економіці на сучасному етапі НТР.

11. Сутність та значення державного сектору економіки.

12. Компоненти державного сектору економіки.

13. Вади ринку, вади держави.

14. Економічна роль держави в суспільстві.

15. Необхідність державного втручання в економічні процеси в умовах ринкової системи.

16. Функції і повноваження Президента України у сфері регулювання національної економіки.

17. Функції і повноваження Верховної Ради України у сфері регулювання національної економіки.

18. Функції і повноваження Кабінету Міністрів України у сфері регулювання національної економіки.

19. Сутність та етапи соціально-економічного прогнозування.

20. Форми передбачення та їх взаємозв’язок.

21. Критерії класифікації та види прогнозів.

22. Способи прогнозування.

23. Сутність та значення програмування у системі державного регулювання економіки.

24. Державні програми: сутність та види.

25. Сутність і значення індикативного планування в системі державного регулювання економіки.

26. Порівняльна характеристика директивної та індикативної форм планування.

27. Основні принципи індикативного планування.

28. Розкрийте зміст категорій «державне втручання в економіку», «державна економічна політика», «державне управління економікою», «державне регулювання економіки» та їх взаємозв’язок.

29. Розкрийте сутність, значення та етапи запровадження електронного уряду в Україні.

30. Суб'єкти державного управління економікою.

31. Принципи державного управління економікою.

32. Сутність і класифікація методів державного управління.

33. Сутність правового регулювання економіки.

34. Моделі державного регулювання економіки.

35. Сутність та типи фінансової політики держави.

36. Державний бюджет України: сутність, завдання, надходження та видатки.

37. Формування доходів бюджетів різних рівнів.

38. Видатки бюджетів різних рівнів.

39. Державний борг: сутність та види.

40. Сутність та принципи підприємницької діяльності.

41. Види підприємницької діяльності.

42. Організаційні форми підприємницької діяльності.

43. Сутність та види підприємств в Україні.

44. Види інвестицій та інвестиційний процес.

45. Основні напрями інвестиційної політики в Україні.

46. Характеристика інноваційного типу розвитку суспільства.

47. Основні характеристики техноекономічних систем.

48. Функції Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України

49. Сутність, складові та завдання економічної безпеки країни.

50. Внутрішні та зовнішні загрози економічної безпеки країни.

51. Основні теорії та методології економічного розвитку.

52. Стратегія соціально-економічного розвитку країни.

53. Стратегічні цілі грошово – кредитної політики.

54. Тактичні цілі грошово–кредитної політики.

55. Етапи інноваційного процесу. Класифікація інновацій.

56.Принципи державної інноваційної політики.

57.Державне регулювання цін та інфляції..

58. Бюджет як джерело державних капіталовкладень.

59.Податкове регулювання інвестиційної діяльності.

60. Механізми та інструменти політики економічного зростання.

61.Макроекономічні показники та методика їх розрахунку.

62. Основні об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки.

63. Методи монетарної політики та пріоритетність їх застосування.

64. Функції ринку праці та напрями його аналізу. Макроекономічні показники стану ринку праці.

65. Функції Кабінету Міністрів України в сфері державного регулювання економіки.

66. Методи грошово-кредитного регулювання.

67. Причинно-наслідкові зв’язки у національній економіці.

68. Стабілізаційна політика та політика економічного зростання.

69. Наслідки впливу державних закупівель на державний бюджет.

70. Цілі і пріоритети соціально-економічного розвитку країни.

71. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.

72. Підходи до стимулювання сукупного попиту на товарному ринку.

73. Кейнсіанська теорія регулювання ринку.

74.Монетарна теорія регулювання ринку.

75. Типи виробничих функцій, що використовуються в макропрогнозуванні.

76. Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП (розрив ВВП). Закон Оукена.

77. Необхідність та сутність науково-технічної політики.

78. Платіжний баланс як інструмент макроекономічного аналізу.

79.Проблеми, які повинні відображати довгострокові, середньострокові та короткострокові соціально-економічні прогнози.

80. Банківська система України. Функції НБУ.

^ Вимоги до рівня підготовки учасників вступних випробувань

Учасники вступних випробувань мають:

Досліджувати функціонування державних систем та механізмів управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях, методи і економічні важелі регулювання економічних процесів та їх ефективність:

  • ефективність функціонування національного господарства;

  • економічну політику держави, шляхи та засоби її реалізації;

  • форми, методи та важелі державного регулювання національної економіки.

знати структуру національної економіки, структуру політики та механізм її реалізації, а також модель державного регулювання національною економікою;

мати теоретичне та практичне прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою, окремих сфер і галузей;

володіти регуляторами і важелями антикризової політики держави;

визначати особливості регулювання в державному секторі економіки;

класифікувати та порівнювати організаційні форми, структуру та завдання органів державного управління економікою;

застосовувати економічну безпеку національної економіки, інвестиційний процес, державну інвестиційну політику та механізм її реалізації, інноваційний розвиток, державну інноваційну політику, науково технічну політику та механізм її реалізації;

встановлювати стратегію економічного розвитку на рівні макроекономічному, стратегічному плануванні, науково технічному прогресі, інвестиціях та інноваціях;

аналізувати державне прогнозування соціально-економічний розвиток національної економіки, програми соціально-економічні та державно цільові програми;

прогнозувати та державно регулювати окремі макроекономічні процеси (виробництво, доходи, споживання, інвестиції, інфляція, валютний курс тощо);

регулювати політику держави та механізм її реалізації на антимонопольному (конкурентному) рівні.

На виконання екзаменаційного випробування відведено 120 хвилин.
Загальні вказівки щодо екзаменаційного випробування

Вступні випробування для вступників – це іспит який містить 3 теоретичні питання та задачу.

^ Шановний абітурієнте!

Прибудьте до місця проведення екзамену щонайменше за 30 хв. до його початку. Якщо ви прибудете після початку іспиту, Вам не дозволять узяти у ньому участь.

Особи, які супроводжують Вас, не можуть перебувати в приміщенні, де відбувається екзаменаційне випробування.

Під час екзаменаційного випробування не можна спілкуватися з іншими його учасниками. Якщо виникла проблема, піднесіть руку і до Вас підійде викладач, щоб допомогти. Під час екзамену не можна їсти, пити й виходити з аудиторії.

Якщо під час екзамену Вам потрібно вийти, піднесіть руку, але час Вашої підготовки не буде продовжено.

Під час екзаменування забороняється користуватися будь-якими матеріалами чи посібниками, а також папером, олівцями, книжками, маркерами, плеєрами з навушниками, мобільними телефонами, будь-якими електронними та фотографічними засобами.

Ви зобов’язані виконувати вказівки викладача.

Якщо було порушено процедуру іспиту, екзаменаторами або службовими особами інституту, ви маєте право подати скаргу на адресу апеляційної комісії.

Викладачі можуть позбавити Вас права скласти іспит і випровадити з аудиторії за:

  • спробу списати в іншого учасника екзаменаційного випробування;

  • використання будь-яких посібників, пов’язаних з предметом іспиту;

  • порушення дисципліни;

  • спробу надати чи одержати допомогу, спілкування під час іспиту в будь-якій формі з іншою особою щодо змісту питання;

  • запізнення на початок іспиту;

  • спробу залишити аудиторію без дозволу.


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Вергун М.Г. Державне управління та державне регулювання економіки. – Житомир: Рута, 2009.

  2. Годун В.М., Орленко Н.С., Сендзюк М.А. Інформаційні системи і технології. – К.:КНЕУ, 2003.

  3. Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

  4. Баришніков В.М., Маршавін Ю.М., Туленков М.В., Храмов В.О. Державне управління та державна служба. – К.: ІПК ДСЗУ, 2003.

  5. Дзюбик С.Д. Антиінфляційна політика. – К.:УАДУ при Презедентові України, 1996.

  6. Дідківська І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. пос. – К.: Знання – Прес, 2006.

  7. Епіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політикаУкраїни.– К.: Наукова думка, 1997.

  8. Информатика. Базовый курс / Симович С.В. и д.р. – СПб: Питер, 2001.

  9. Клименко Л.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч. мет. пос. – К.: КНЕУ, 2002.

  10. Леслі А. Пал. Аналіз державної політики. – К.: Основи, 1999.

  11. Малий І.Й., Галабурда М.К. Економіка державного сектора. – К.: КНЕУ, 2007.

  12. Михасюк І., Мельник А., Крупк М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: Укр. технології, 1999.

  13. Найденов В.С.,Стенковський А.Ю. Инфляция и монетаризм. – К:ОАО БЦКФ,2003

  14. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 1998.

  15. Присенко Г.В., Равікович Є.І. Прогнозування соціально-економічних процесів. – К.: КНЕУ, 2005.

  16. Пухтаєвич Г.О. Аналіз націонаьної економіки. – К.: КНЕУ, 2005.

  17. Равікович Є.І. Макроекономічне прогнозування. - К.: КНЕУ, 2001.

  18. Радіонова І. Ф.Макроекономіка: теорія і політика – К.: Таксон, 2004

  19. Савченко А.Г. Макроекономіка. К:КНЕУ,2005

  20. Савченко А.Г. Макроекономічна політика.– К КНЕУ, 2001.

  21. Система регуляторів перехідної економіки України. За ред. В.І. Кононенка. – К.: НАН України. Інститут економіки, 1999.

  22. Сотник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2001.

  23. Стеченко Д. Державне регулювання економіки. – К.: МАУП, 2006.

  24. Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора. – М.: Изд-во Моск. ун-та – ИНФРА-М, 1997.

  25. Тищенко О.П., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. та ін. Національна економіка. – К.: КНЕУ, 2011.

  26. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики. – М.: БЕК, 1997.

  27. Цигичко В.Н. Прогнозирование соцально-зкономических процессов. – М.:ФиС, 1986.

  28. Чистов С.М., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. та ін. Державне регулювання економіки. Друге видання. - К.: КНЕУ, 2004.

  29. Шамхалов Ф. Государство и зкономика. Основы взаимодействия. – М.: Экономика, 2000.

  30. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Економічна кібернетика: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2004.

  31. Федоренко В.Г. Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості України. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009.

  32. Федоренко В.Г., Рум’янцева С.В. Державна економічна політика і механізми її формування: Навч.-метод. розробка – К.: ІПК ДСЗУ, 2010.

  33. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006.

  34. Экономическая інформатика. Под ред. П.В. Конюховского и Д.Н. Колесникова. – СПб: Питер, 2000. – 560 с.

  35. Яцура В.В. Соціально-економічне прогнозуванння. – Львів, 2010.

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ І. Національна економіка як об’єкт державного управління…………4
РОЗДІЛ ІІ. Розвиток національної економіки…………………………………...6
РОЗДІЛ ІІІ. Державне регулювання економіки ……………………………….8
Перелік питань до іспиту….………………………………………………..…...12
Вимоги до рівня підготовки вступних випробувань ………………..…………15
Список рекомендованої літератури……………………………………………..17

Навчально-методичне видання

Бойко Лариса Миколаївна

ПРОГРАМА

^ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

08.00.03 – Економіка та управління національним господарством
Відповідальний за випуск Руженський М.М.

Комп’ютерна верстка Вінічук Н.М.
Підписано до друку ______ Формат 60 х 84 1/16 Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 0,9

Тираж _____прим. Зам № ____
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів

видавничої продукції. Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17

Тел./факс (044) 536-14-85.





Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы