Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Розділ 5 Опис програмного продукту 1 Вибір мови програмування




Скачать 115.51 Kb.
НазваниеРозділ 5 Опис програмного продукту 1 Вибір мови програмування
Дата01.10.2014
Размер115.51 Kb.
ТипДокументы
1. /3/teor/Висновки.doc
2. /3/teor/Вступление.doc
3. /3/teor/Додаток А.doc
4. /3/teor/Додаток Б.doc
5. /3/teor/Додаток В.doc
6. /3/teor/Доклад.doc
7. /3/teor/Реферат.doc
8. /3/teor/Роздел1.doc
9. /3/teor/Роздел2.doc
10. /3/teor/Роздел3.doc
11. /3/teor/Роздел4.doc
12. /3/teor/Роздел5.doc
13. /3/teor/Роздел6.doc
14. /3/teor/Роздел7.doc
15. /3/teor/Содержание.doc
16. /3/teor/Сокращения.doc
17. /3/teor/Список литературы.doc
18. /3/teor/титульник.doc
Інформації в базі даних. Розроблено систему перегляду та друку інформації про літературу І самої літератури. Розробити систему армб орієнтовану на роботу в ком-п`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних
Цей процес особливо активізувався на рубежі 1970-1980-х рр у зв'язку з появою й інтенсивним поширенням персональних електронно-обчислювальних машин
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету. Автоматизоване робоче місце бібліотекаря
Початковий код програмного продукту
Доклад Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: "Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету.
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Розділ Огляд базових концепцій організації автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем
Розділ Організація пошукових систем в автоматизованих електронних бібліотеках
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі
Розділ 5 Опис програмного продукту 1 Вибір мови програмування
7. 1 Аналіз умов праці
2. 1 Пошук розподіленої інформації
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем

Розділ 5 Опис програмного продукту
5.1 Вибір мови програмування
Програмний продукт розроблений для більш ефективної роботи користувачів бібліотеки. Для його розробки була викорис­тана мова програмування Delphi 7.0 та засоби СУБД MS SQL-Server 7.0.

Потужність та гнучкість Delphi при роботі з базами даних заснована на ядрі - Microsoft ActiveX Data Objects (ADO), яка заснована на можливостях СОМ, а саме інтерфейсів OLE DB. Базовий набір інтерфейсів OLE DB є в кожній сучасній операційній системі Microsoft. Тому для забезпечення доступу програми до даних, досить лише правильно вказати провайдер з'єднання ADO і потім переносити програму на будь-який комп'ютер, де є необхідна база даних і, звичайно, встановлена ADO.

Технологія ADO і інтерфейси OLE DB забезпечують для програми єдиний спосіб доступу до джерел даних різних типів (рис. 5.1). OLE DB являє собою набір спеціалізованих об'єктів СОМ, інкапсулюючих стандартні функції обробки даних, і спеціалізовані функції конкретних джерел даних і інтерфейсів, що забезпечують передачу даних між об'єктами.

Відповідно до термінології ADO, будь-яке джерело даних (база даних, електронна таблиця, файл) називається сховищем даних, з яким за допомогою провайдера даних взаємодіє програма. Мінімальний набір компонентів програми може включати об'єкт з'єднання, об'єкт набору даних, об'єкт процесора запитів.



Мал. 5.1 Схема доступу до даних через ADO
Така архітектура дозволяє зробити набір об'єктів і інтерфейсів відкритими і розширеними. Набір об'єктів і відповідний провайдер може бути створений для будь-якого сховища даних без внесення змін у вихідну структуру ADO. При цьому істотно розширюється саме поняття даних - адже можна розробити набір об'єктів і інтерфейсів і для нетрадиційних табличних даних. Наприклад, це можуть бути графічні дані геоінформаційних систем, деревоподібні структури із системних реєстрів, дані CASE-інструментів і т.д. Тому що технологія ADO заснована на стандартних інтерфейсах СОМ, які є системним механізмом Windows, це скорочує загальний обсяг працюючого програмного коду й дозволяє поширювати програми з БД без допоміжних програм і бібліотек.

Написання програми велося з урахуванням принципів модульного програмування, завдяки чому було досягнуто: спрощення розробки, налагодження та реалізації поставленої задачі; зменшення обсягу програми за рахунок програмування багаторазово застосованих програмних дій у виді окремої процедури або функції; універсалізація програмних модулів, тобто можливість використання їх для розробки інших програмних продуктів.

До найважливіших особливостей мови Delphi 7.0 відносять невеликий розмір компілятору, дуже швидку компіляцію програм, об'єднання компілятора з інтерактивним екранним редактором та попередження про помилки на рівні вихідної програми. Найважливішою особливістю мови Delphi є також ієрархічна структура програм. Вона можлива завдяки наявності процедур та функцій, котрі забезпечують можливість практичної реалізації принципів структурного програмування [36].

Початковий код програмного продукту “Автоматизоване робоче місце бібліотекаря” приведений у додатку Б.



5.2 Використані технічні засоби
Розробка даного програмного продукту проводилось на персональному комп'ютері з мікропроцесором фірми Duron 800Mhz, RAM: 256Mb, HDD: 40Gb, Video: GeForse4 64Mb. Так, як існують визначені розходження між попередніми і наступними поколіннями комп'ютерів, то для коректної роботи програми рекомендується використовувати наступне апаратне та програмне забезпечення:

а)персональний комп'ютер на базі мікропроцесора Intel Pentium 166 MMX або Celeron 366Mhz;

б)відеокарта SVGA;


в)пристрій виводу інформації (принтер).

Вимоги до операційної системи обмежені вимогами компілятору мови Delphi 7.0, тобто Windows 9x, NT, XP,2000.
5.3 Опис алгоритмів функціонування підсистем автоматизованого робочого місця бібліотекаря.
Найважливішим етапом у проектуванні АРМБ є створення алгоритмів функціонування її підсистеми. Докладний опис підсистем АРМБ приведений у розділі 3 даного дипломного проекту. Узагальнений алгоритм функціонування розробленої автоматизованої системи наступний:

Крок 1. Завантаження титульної сторінки.

Крок 2. Завантаження головного вікна АРМБ, яке створює інтерфейс.

Крок 3. Вибір режиму роботи АРМБ: каталогізатор, комплектатор, електронний варіант, довідка.

Крок 4. Ідентифікація користувача.

Крок 5. Якщо обрано “каталогізатор”, починається робота на АРМ Каталогізатор. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 6. Якщо обрано “комплектатор”, починається робота на АРМ Комплектатор. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 7. Якщо обрано “електронний варіант”, починається робота на АРМ Електронний варіант. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 8. Якщо обрано “довідка”, завантаження вікна з допоміжною інформацією. Перехід на крок 3.

Крок 9. Завершення роботи АРМБ.



Мал 5.2 Логічна структура програмного продукту

5.4 Інструкція користувача
Автоматизація біибліотечно-інформаційного процесу, систем і мереж є комплексною багатоповерховою проблемою, рішення якої спрямоване на підвищення продуктивності й ефективності праці бібліотечних і інформаційних фахівців і поліпшення якості обслуговування користувачів.

Автоматизація (комп'ютеризація) бібліотеки (чи, у загальному випадку, — бібліотечно-інформаційної системи) розуміється як застосування програмно-апаратурних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, частково чи цілком звільняючої людини від виконання трудомістких рутинних операцій у процесі збору, збереження, перетворення, передачі і використання бібліотечно-бібліографічної, реферативної, довідкової й іншої інформації.

Мети автоматизації — підвищення продуктивності й ефективності праці бібліотечних і інформаційних працівників, ка- чества библиотечно-информационной продукції і послуг, поліпшення обслуговування користувачів.

Автоматизована система в бібліотеці чи інформаційному центрі в силу особливості останніх як соціальних інститутів завжди є людино-машинною системою. Докладний аналіз проблем вибору, створення і впровадження АБІС(Автоматизованої інформаційної бібліотечної системи), зроблений автором у ряді своїх праць, дозволяє говорити про проблеми розробки АБІС з позицій системного підходу і визначити основні принципи, що лежать в основі комплексної автоматизації бібліотечно-інформаційної системи як об'єкта автоматизації.

Задачі і переваги автоматизації можна класифікувати в такий спосіб:

• зниження трудомісткості і скорочення трудозатрат по всіх традиційних процесах библиотечно-библиографічної обробки й операціям усього технологічного шляху для вхідного потоку документів і інформації;

• усунення багатьох рутинних операцій;

• прискорення процесів обробки інформації і перетворення даних;

• підвищення точності і надійності обліково-звітної інформації і розширення можливостей усебічного статистичного аналізу;

• підвищення якісного рівня й оперативності обслу-овування користувачів;

• модернізація, а в багатьох випадках і повній заміні елементів традиційної бібліотечної технології (пневмопошти, друкованих карткових каталогів, довідкових картотек і т.д.);

• розширення можливостей організації й ефективного використання інформаційних ресурсів бібліотек завдяки впровадженню нових технологій і засобів, раніше не доступних у традиційній практиці, у тому числі автоматичної ідентифікації видань на базі штрихового кодування, настільних видавничих систем, СD-RОМ і перезаписуваємих оптичних дисків, систем теледоступу й електронної пошти, інших сучасних телекомунікаційних технологій (включаючи Інтернет), сканування текстів, роботи з гіпертекстовими, повнотекстовими і графічними даними і так далі;

• спрощення системи обміну інформацією, надання послуг і поява основи для ефективної участі в системах міжбібліотечної кооперації й інтеграції.

Автоматизоване робоче місце бібліотекаря було створене з метою полегшети труд таких бібліотечних робітників як каталогізатори, комплектатори. Тому основними розділами програми є робоче сісце каталогізатор і робоче місце комплектатор. Також програмою предусмотрене спеціальне робоче місце бібліотекаря, який має дозвіл вводити шлях до електронного варіанту книги, або журналу, переглядати їх текст.

Кожний користувач АРМБ повинен мати своє власне ім'я (шифр). За цим іменем система визначає повноваження, які має користувач, та записує його в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію(наприклад, одна і та же людина має право вводити шлях до електронного варіанту літератури та працювати як каталогізатор в АРМБ, іньша має права для роботи на автоматизованому місці комплектатора, іньша немає прав взагалі для роботи в системі і виконує іньшу роботу в бібліотеці). Таким чином, наявність у кожного користувача власного імені в системі створює умови для управління доступом до інформації та контролю за її введенням та корегуванням.

Ім'я повинно бути унікальним, тобто різним для різних користувачів. Ім'я використовується як короткий ідентифікатор користувача в різних таблицях, і може бути відомим іншим користувачам системи. Для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу кожен користувач має реєструватися за своїм ім'ям. Для запобігання входу в систему з чужим ім'ям кожному користувачеві поряд з ім'ям дається пароль. Пароль має бути відомим лише самому користувачеві. На початку роботи система просить ввести ім'я та пароль користувача, перевіряє, чи відповідає пароль імені, і лише тоді може дозволити роботу.

Всі питання, пов'язані з визначенням імені користувача, має вирішувати системний адміністратор.

Ім'я та пароль бажано повинні мати не більш як 8 символів, складатись з латинських букв та цифр і починатися з букви. За ім'я часто використовують власне прізвище чи ім'я. Для пароля, навпаки, не рекомендується вживати своє ім'я, імена родичів та знайомих, їх дати народження та іншу інформацію, про яку можуть знати оточуючі вас люди. Також не рекомендується використовувати паролі з однієї літери та паролі з одних і тих же літер, наприклад: AAA.

Якщо ви зареєстровані, запустіть систему. Одразу після запуску виберіть одне з перелічених робочих місць (каталогізатор, комплектатор, електронний варіант). Далі виводиться форма реєстрації:


Мал. 5.3 Ідентифікація
Введіть ваші ім'я пароль (та при необхідності ім'я сервера і базу даних) у відповідних полях. Замість літер в полі "Пароль" будуть виводитись знаки '*', щоб пароль не змогли побачити сторонні особи. Тому набирайте пароль дуже уважно. Після вводу імені та пароля натисніть кнопку “OK”.

Якщо з’явлиться наступне повідомлення слід звернутися до системного адміністратора:


Мал. 5.4 Системне повідомлення
Для закінчення роботи з Системою слід натиснути кнопку “Вихід” або скористатися стандартними засобами Windows.

Після успішної ідентифікауії система переходить переходить в той режим, який було обрано. Але всі ре жими досить схожі і використовують тіж самі дані. Насамперед розглянемо невід’ємний елемент усіх робочих місць – тематичний каталог.

Апарат тематичних каталогів системи дозволяє реалізувати різні класифікатори (наприклад, ББК, УДК) спеціалізовані систематичні каталоги (наприклад, спеціальності, персоналії), а також інші нетрадиційні способи класифікації документів.

Тематичним каталогом в системі є структурована множина тем. Структура задається так: у кожної теми можуть бути підтеми, які в свою чергу можуть мати підтеми і т.і. Головною темою є назва каталогу. Тема може бути підтемою кількох тем, проте цикли не допускаються. Наступний малюнок є ілюстрацією описаного:


Мал. 5.5 Каталог
В тематичному каталозі організується класифікація документів за тематичними ознаками. Його використання може значно полегшити пошук документів за якоюсь темою, особливо, якщо невідомі дані з бібопису документа. Наприклад, треба знайти які-небудь популярні книжки про операційну систему Windows95, але ні автори, ні назви книжок невідомі. В цьому випадку якраз і доцільно скористатись пошуком в тематичному каталозі.

Тематичний каталог має ієрархічноподібну структуру. Тобто, спочатку заводиться декілька загальних тем, наприклад, науково-технічна література, художня література тощо. У кожної теми можуть бути свої підтеми. Наприклад, в темі "Музика" можуть бути заведені підтеми "Класична музика", "Джаз", "Рок", "Авторська пісня" тощо. Деякі теми можуть бути віднесені також і до інших тем. Наприклад, тема "Авторська пісня" може бути підтемою тем "Музика" і "Поезія".

Назва кожної теми в каталозі повинна бути унікальною. Отже, не бажано, наприклад, створити нову тему з назвою "Авторська пісня", якщо така тема вже є в тематичному каталозі.

Кожний документ може бути занесений до однієї або до кількох тем. Таким чином, переглядаючи тематичний каталог, можна знайти необхідні теми, переглянути документи цих тем і відібрати ті документи, які необхідні.

Створення та вилучення тем каталогу.

Щоб відредагувати тематичний каталог, треба натиснути на кнопку “Редагувати каталог”.

Для вилучення теми каталогу натиснути на кнопку “Редагувати каталог/Нова”.

Для створення нової теми натисніть на кнопку “Редагувати каталог/Видалити”.

Однією з головних задач системи є ефективний пошук документів з метою їх подальшого редагування. Для цього використовується форми пошуку документів, які мають наступний вигляд:


Мал. 5.6 Пошук
Автор, Назва – для звичайного пошуку, Дата, Ключеві слова, Електронний варіант – для розширеного пошуку, УДК індекс, УДК номер, код ББК, ISBN, ISSN – для спеціалізованого пошуку.

Результатом пошуку є перелік літератури, яка задовольняє заданим параметрам. Для того щоб подивитись більш детальну інформацію про літратуру треба натиснути клавішу “Перегляд”. Після чого на екрані з’явиться наступне окно з детальною інформацією про книгу або журнал:



Мал. 5.7 Перегляд
Розглянемо більш детально роботу на АРМ Каталогізатор. Основними функціями цього місця є: здійснення модифікації інформації в базі даних, додавання нової літератури, списання літератури.

Для введення нової книги треба натиснути на кнопку “нова книга” після чого на екрані з’являється наступне діалогове окно:


Мал. 5.8 Введення нової книги
Після введення інформації (поля які підкрашені сірим кольором є обов’язковими для заповнення) натисніть на кнопку “ОК”.

Також необхідно ввести рубріки, до яких ця книга відноситься.

Для введення журналу натисніть на кнопку “новий журнал” на основному вікні АРМ Каталогізатор. Процес введення журналів анологічний процесу введення книг.

Для редагування літератури слід натиснути клавішу “Редагувати”, після чього з’являється вікно редагування:



Мал. 5.8 Редагування книги
Для списання слід натиснути кнопку “Списати”.
Розглянемо більш детально роботу на АРМ Комплектатор.

Основною функцією цієї програми є комплектування бібліотечних фондів. Перегляд статистичної інформації полегшує цей процес.

Для одержання статистичної інформації слід натиснути на клавішу “Статистика”, після чого на екрані з’являється інформація про наявність книг у бібліотеці. Для друку цієї інформації слід натиснути на клавішу “Друк”.
Розглянемо більш детально роботу на АРМ Електронний варіант.

Основними функціями цієї програми є виконання замовлень читачів електронних варіантів книг та введення шляхів до цих книг.

Для того щоб ввести шлях, слід натиснути на клавішу “Ввести шлях”, після чого з’явиться діалогове вікно, в якому слід вибрати необхідну книгу або журнал:



Мал. 5.9 Діалогове вікно
Для друку замовлень читачів слід натиснути на клавішу “Замовлення”

Для перегляду електронного варіанта літератури слід натиснети клавішу “Текст”



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы