Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

7. 1 Аналіз умов праці




Скачать 120.84 Kb.
Название7. 1 Аналіз умов праці
Дата01.10.2014
Размер120.84 Kb.
ТипДокументы
1. /3/teor/Висновки.doc
2. /3/teor/Вступление.doc
3. /3/teor/Додаток А.doc
4. /3/teor/Додаток Б.doc
5. /3/teor/Додаток В.doc
6. /3/teor/Доклад.doc
7. /3/teor/Реферат.doc
8. /3/teor/Роздел1.doc
9. /3/teor/Роздел2.doc
10. /3/teor/Роздел3.doc
11. /3/teor/Роздел4.doc
12. /3/teor/Роздел5.doc
13. /3/teor/Роздел6.doc
14. /3/teor/Роздел7.doc
15. /3/teor/Содержание.doc
16. /3/teor/Сокращения.doc
17. /3/teor/Список литературы.doc
18. /3/teor/титульник.doc
Інформації в базі даних. Розроблено систему перегляду та друку інформації про літературу І самої літератури. Розробити систему армб орієнтовану на роботу в ком-п`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних
Цей процес особливо активізувався на рубежі 1970-1980-х рр у зв'язку з появою й інтенсивним поширенням персональних електронно-обчислювальних машин
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету. Автоматизоване робоче місце бібліотекаря
Початковий код програмного продукту
Доклад Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: "Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету.
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Розділ Огляд базових концепцій організації автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем
Розділ Організація пошукових систем в автоматизованих електронних бібліотеках
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі
Розділ 5 Опис програмного продукту 1 Вибір мови програмування
7. 1 Аналіз умов праці
2. 1 Пошук розподіленої інформації
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем

Розділ 7. Охорона праці
Охорона праці - сукупність законодавчих документів, організаційно-технічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, які забезпечують нормальну працездатність людини. Охорона праці включає також питання охорони навколишнього середовища.

Робота операторів, програмістів та користувачів безпосередньо пов'язана з комп'ютерами, а відповідно з додатковим шкідливим впливом цілої групи факторів, що істотно знижує продуктивність їхньої праці. Вивчення та вирішення проблем, пов'язаних з забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких проходить праця людини - одне з найбільш важливих завдань при розробці нових технологій та систем виробництва. Комфортні та безпечні умови праці - один з основних факторів, які впливають на продуктивність людей, які працюють з ПЕОМ.

7.1 Аналіз умов праці



У даному дипломному проекті розроблений програмний продукт “АРМ Бібліотекаря”, як частина автоматизованої інформаційної бібліотечної системи. Цей продукт було створено з метою полегшети труд таких бібліотечних робітників як каталогізатори, комплектатори.

Розроблений програмний продукт буде застосовуватися в аудиторії, яка знаходиться в третьому корпусі Херсонського державного технічного університету, на другому поверсі чотирьохповерхового будинку. Площа аудиторії складає 25 квадратних метрів (ширина = 5м, довжина = 5м, висота = 3м).

Застосування обчислювальної техніки в процесі навчання вимагає дотримання визначених мір безпеки при її експлуатації, оскільки система має ряд небезпечних та шкідливих факторів. Небезпечні фактори – фактори, вплив яких на людину призводить до миттєвої втрати працездатності або смертельному результату. До небезпечних факторів відносять:

а)застосування напруги електричної силової мережі, може з'явиться причиною поразки людини - це електротравми, у результаті чого можуть виникнути різні порушення в організмі працівника;

б)ослаблення механічної міцності конструкцій, що може призвести до механічних травм;

в)у випадку короткого замикання в мережі електричного струму можлива пожежа, і як наслідок, можуть виникнути термічні, механічні, а також комбіновані травми;

г)комбіновані фактори, які виникають при впливі декількох небезпечних факторів.

Шкідливими факторами називаються такі фактори, вплив яких на людину приводить до погіршення стану здоров'я, дискомфорту праці, а у випадку їхнього тривалого впливу – до професійних захворювань. До шкідливих факторів відносяться:

а)електромагнітні поля, у результаті впливу виникає нагрівання тканин людини; опромінення очей;

б)недостатність освітлення робочого місця призводить до погіршення зору та появи профзахворювань;

в)порушення параметрів метеоумов у робочому приміщенні негативно впливає на організм людини, а також відбуваються збої в роботі устаткування;

г)хімічне отруєння від продуктів згорання виникає при пожежі в наслідок недостатку кисню, яке призводить до серйозних порушень у функціонуванні організму.

Виявлені небезпечні та шкідливі виробничі фактори викликають необхідність проведення технічних, технологічних, організаційних та протипожежних заходів виключення впливу цих факторів на людину, приведення цього впливу до припустимих норм, які повинні бути розроблені в розділі "Охорона праці" даного дипломного проекту для створення здорових та безпечних умов праці.

7.2 Техніка безпеки




7.2.1 Електробезпека



Для забезпечення електробезпеки, згідно з ДЕСТ 12.1.019-79, застосовуємо окремо або в сполученні один з одним наступні технічні засоби: захисне занулення; огороджувальні пристрої; попереджувальна сигналізація.

Оскільки приміщення лабораторії обчислювальної техніки є сухим, безпильним із нормальними параметрами метеоумов та з ізолюючою підлогою (одношаровий полівініл-хлоридний синтетичний лінолеум), то згідно з ДЕСТ 12.1.013-78 дане приміщення ми відносимо до приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом.

ПЕОМ, на якій буде функціонувати навчальна система, живиться від мережі перемінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц з ізольованою нейтраллю. Споживана потужність складає приблизно 0.5 кВт. Через ЕОМ протікає струм, який дорівнює 2 А.

Відповідно до ДЕСТ 12.2.007-75 ЕОМ відносять до 1 класу електротехнічних виробів по способу захисту від поразки електричним струмом, оскільки ПЕОМ має робочу ізоляцію та елемент для заземлення. Провід для приєднання до джерела живлення має заземлюючу жилу та вилку з контактом, який заземлюється. Важливим засобом забезпечення електробезпеки служить надійна ізоляція струмонесучих частин, кабелів, а також заземлення корпусів всіх електроприладів та металевих частин устаткування.

Захисне заземлення, згідно з ДЕСТ 12.1.030-81, повинне забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом у разі дотикання до металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою в підсумку пошкодження ізоляції. У розглянутому приміщенні лабораторії обчислювальної техніки існує можливість дотикання до металевих не струмоведучих частин, у підсумку чого необхідно використовувати захисне заземлення (розрахунок захисного заземлення наведено нижче).
7.2.2 Розрахунок захисного заземлення
Згідно ДЕСТ 12.1.030-81, захисне заземлення повинно забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом при дотику до металевих не провідникових частин, які можуть бути під напругою. Заземленням називається переднамірене з’єднання електроустановок з заземлюючим пристроєм. Заземлювачем називається провідник, який знаходиться в зіткненні з землею або її еквівалентом. Заземлюючим провідником називається провідник, який з'єднує заземлені частини з заземлювачем. Сукупність з'єднуючих провідників та заземлювачів називається заземлюючим пристроєм. Для установок потужністю не більше 100 кВт опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом, для установок потужністю більше 100 кВт - 4 Ом.

Значення часткового опору ґрунтів, одержаних вимірювань, з урахуванням коефіцієнта сезонності:

, (7.1)

де – частковий опір ґрунту,

При проектуванні заземлюючих пристроїв враховується коефіцієнт сезонності , який показує зміну часткового опору ґрунту в залежності від погодних та кліматичних умов. З урахуванням довжини електроду, кліматичної зони III використовуючи 7.1, одержимо:

;

Вихідні дані для визначення заземлення:

;

;

;

.





Розрахуємо опір одного заземлювача (електрода).

Для вертикального електрода із круглої арматури, опір розтікання струму одного заземлювача розраховується по формулі:

, (7.2)

де - питомий опір ґрунту, Ом·м;

- довжина заземлювача, м;

- діаметр одиночного вертикального заземлювача, м.

- глибина закладення половини заземлювача, м;

Заглиблення електрода , розраховується по формулі:

(7.3)

Підставимо зазначені значення у формулу (7.3) і обчислимо значення :



Підставляємо знайдені значення у формулу (7.2) і одержуємо результат:



Необхідна кількість заземлювачів визначимо, виходячи з найбільшого припустимого опору пристрою, що заземлює.

, (7.4)

Де – необхідна кількість заземлювачів;
– найбільший припустимий опір заземлення;
– коефіцієнт використання заземлювачів.

Приймемо коефіцієнт використання заземлювачів рівним 0,63, а найбільший припустимий опір заземлення 4 Ом.

шт.

Розрахуємо тепер опір розтікання струму горизонтальних сполучних провідників, що заземлюють, по формулі:

, (7.5)

де – опір горизонтальних сполучних провідників; – питомий опір ґрунту з обліком , Ом·м;
– довжина сполучної смуги, м;
– ширина сталевої сполучної смуги (горизонтального з'єднувача), м;
– глибина провідника, що заземлює, м.

Довжина провідника, що заземлює, розраховується по формулі:

, (7.6)

де – відстань між заземлювачами, м;
– необхідна кількість заземлювачів.

Відстань між заземлювачами знаходимо по формулі:

(7.7)

де - довжина електрода, м.

Одержуємо

Знайдене значення підставляємо у формулу (7.6) і знаходимо значення :



Ширину металевої з’єднувальної смуги (горизонтального з’єднувача) приймемо рівну 0,02 м, а глибину заземлюючого провідника 0,5 м ().Підставимо знайдені значення й у формулу (7.5) і знайдемо значення опору горизонтальних сполучних провідників:

Ом.

Загальний опір групового заземлення розрахуємо по формулі:

(7.8)

де – коефіцієнт використання горизонтального полюсового електрода для 4 вертикальних електродів розміщених в ряд (кругла арматура).
Ом.

Оскільки (1,8 Ом < 4 Ом), значить заземлюючий пристрій розрахований правильно.
7.2.3 Засоби колективного захисту працюючих

Таблиця 7.2 – Засоби захисту робітників від шкідливих факторів


Найменування фактору

Засоби колективного захисту

1. Напруга електричної

силової мережі

Захисне заземлення - згідно з ДЕСТ 12.1.030–81 [43].

2. Порушення метеоумов

Кондиціонування.

3. Магнітні поля

Захисний екран.

4. Короткі замикання

Плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі.

Підвищення вогнестійкості

5. Пожежі

помешкання шляхом використання облицьовочних матеріалів та протипожежних перешкод.

6. Механічні пошкодження

Конструкції, котрі укріплюють будівлі.

7. Хімічне отруєння

продуктами неповного згорання

Приточно - витяжна вентиляція.

7.2.4 Інструктивні вказівки з безпеки експлуатації
Невід’ємним аспектом забезпечення безпечної експлуатації ПЕОМ є організація навчання працюючих викладачів та студентів університету безпеці праці, як це викладено в ДЕСТ 12.2.072-80 [49]. З цією метою необхідно проведення інструктажу з техніки безпеки. За характером та часом проведення даний інструктаж може бути поділений на вводний, первинний на робочому місці, плановий, позаплановий та цільовий. На підприємствах та в організаціях усіх галузей народного господарства широке розповсюдження має адміністративно-суспільний трисходинковий контроль за станом охорони праці.
7.3 Виробнича санітарія та гігієна праці
7.3.1 Освітленість робочого місця
При проектуванні робочого місця повинна бути вирішена проблема як штучного, так і природного освітлення. Освітлення не тільки необхідне для виконання виробничих завдань, воно ще і впливає на психічний та фізичний стан працюючого. Вимоги до раціональної освітленості лабораторій та виробничих приміщень згідно з ДБН ІІ-4-79 зводяться до наступних: правильний вибір джерел світла та системи освітлення; створення необхідного рівня освітленості робочих поверхонь; обмеження сліпучої дії світла; усунення відблисків, забезпечення рівномірного освітлення; обмеження або усунення коливань світлового потоку в часі.

Освітленість на робочому місці повинна відповідати зоровим умовам праці відповідно до гігієнічних норм. Згідно з ДБН ІІ-4-79, освітленість при роботі з дисплеєм повинна бути 200 лк, а в сполученні з роботою з документами - 400 лк.
7.3.2 Оздоровлення повітряного середовища
Однією з необхідних умов здорової та високопродуктивної праці є забезпечення нормальних метеоумов та чистоти повітря в робочій зоні приміщення. Згідно з ДЕСТ 12.1.005-88 [52] робота оператора ЕОМ належить до категорії робіт Iа (150 ккал/г), оскільки вона здійснюється сидячи, та не вимагає систематичного фізичного напруження та перенесення важких предметів.

Запиленість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 0,08 мг/куб.м при розмірі порошинок не більше 3 мкм. Запиленість приміщення може привести до виходу з ладу накопичувачів на магнітних носіях, пристроїв друку та іншого обладнання.
7.3.3 Захист від шуму та вібрацій
В приміщенні лабораторії обчислювальної техніки шум виникає у результаті роботи вентиляторів ПЕОМ та принтерів. Надлишковий шум призводить до профзахворювань (шумохвороби). Згідно з ДЕСТ 12.1.003-83, припустима норма шуму - 50 дБ.

Вібрація здійснює неблагоприємний вплив на організм людини, викликаючи нейротрофічні та гемодинамічні порушення. Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрацій. Згідно з ДЕСТ 12.1.012-78, встановлені припустимі значення та методи оцінки гігієнічних характеристик вібрацій, котрі визначають їх вплив на людину. Для визначення рівня шуму використовують шумометр, а для рівня вібрації віброметр.
7.3.4 Захист від електромагнітних випромінювань
Джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) являються: атмосферна електрика, радіовипромінювання, електричні та магнітні поля Землі, штучні джерела.

В описаній лабораторії обчислювальної техніки джерелами ЕМВ являються електронно-променеві трубки моніторів. Загальний принцип конструкційних методів захисту від ЕМВ складається в поліпшенні екранування кабелів, апаратури, вибору найкращих схем заземлення для кожного конкретного випадку.

Екранування є найбільш радикальним та єдиним ефективним способом захисту провідних ліній. Воно дозволяє одночасно вирішувати наступні задачі: зменшувати небезпечні напруги, котрі наводяться в лініях під дією ЕМВ, а також рівні полів, які проникають в екрановані блоки по лініях зв'язку.
7.4 Пожежна безпека
За вибухопожежонебезпечністю описане приміщення лабораторії належить, згідно з ДБН ІІ–90–81, до категорії D, оскільки до цієї категорії належать виробництва, які обробляють не горючі речовини. За спалахненням будівельні матеріали, з яких складається описане приміщення, згідно з ДБН ІІ–2–80, належать до важкозгораємих, оскільки будівельні матеріали під впливом вогню або високої температури займаються полум’ям, тліють або обуглюються та продовжують горіти, тліти або обуглюватися за наявності джерела возгорання, а після його видалення горіння або тління продовжується. За ступенем вогнестійкості будівлі, описане приміщення, згідно з ДБН ІІ–2–80, відноситься до третього ступеню вогнестійкості.

У практиці гасіння пожежі використовують наступні способи припинення горіння: ізоляція очагу горіння від повітря або зниження концентрації кисню в повітрі до значення, при якому горіння не може здійснюватися; охолодження очагу горіння нижче певних температур; інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї; механічний зрив полум’я у випадку впливу на нього сильного струменю газу або води; створення умов вогнеперешкодження.
7.5 Результати та висновки по охороні праці на робочому місці
В розділі “Охорона праці” даного дипломного проекту розглянуті питання, котрі стосуються безпеки використання та правильності експлуатації ПЕОМ та надані необхідні рекомендації для досягнення безпечних, нешкідливих та комфортних умов праці при роботі з ПЕОМ.

Відповідно до викладених в пунктах 7.2, 7.3 та 7.4 вимог до робочого місця та приміщення розглянемо, у якому ступені цим вимогам відповідає робоче місце в лабораторії обчислювальної техніки, на якому буде здійснюватися робота з автоматизованою навчальною системою.

Вимоги електробезпеки, викладені в п.7.2.1, у робочому приміщенні цілком дотримані.

Пожежна безпека забезпечена повною мірою – є пожежна сигналізація, вогнегасники.

Робоче приміщення лабораторії розташоване вікнами у двір, тому вуличних шумів та вібрацій немає. Шум та вібрація в приміщенні лабораторної аудиторії створюються тільки працюючими ПЕОМ, але вони створюють максимальний рівень шуму до 35 дБ (по технічному паспорту).

Концентрація шкідливих речовин у повітрі приміщення лабораторії дуже мала та безпечна для здоров'я.

Вимоги до мікроклімату та вентиляції забезпечуються автономним кондиціонером КБ2-2.24В-11Т2.

Конструкція робочого місця та взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засобу відображення інформації) відповідають антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам, а також характеру роботи. Дисплей розташований так, що його верхній край знаходиться на рівні очей на відстані близько 40 см, що укладається у припустимі рамки від 28 до 60 см. Частота мерехтіння екрана fмер=100 Гц, що відповідає умові fмер>70 Гц.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що робочі місця в лабораторії задовольняють екологічним нормам і вимогам електробезпеки та пожежної безпеки.



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы