Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Доклад Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: "Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету.




Скачать 163.1 Kb.
НазваниеДоклад Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: "Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету.
Дата01.10.2014
Размер163.1 Kb.
ТипДоклад
1. /3/teor/Висновки.doc
2. /3/teor/Вступление.doc
3. /3/teor/Додаток А.doc
4. /3/teor/Додаток Б.doc
5. /3/teor/Додаток В.doc
6. /3/teor/Доклад.doc
7. /3/teor/Реферат.doc
8. /3/teor/Роздел1.doc
9. /3/teor/Роздел2.doc
10. /3/teor/Роздел3.doc
11. /3/teor/Роздел4.doc
12. /3/teor/Роздел5.doc
13. /3/teor/Роздел6.doc
14. /3/teor/Роздел7.doc
15. /3/teor/Содержание.doc
16. /3/teor/Сокращения.doc
17. /3/teor/Список литературы.doc
18. /3/teor/титульник.doc
Інформації в базі даних. Розроблено систему перегляду та друку інформації про літературу І самої літератури. Розробити систему армб орієнтовану на роботу в ком-п`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних
Цей процес особливо активізувався на рубежі 1970-1980-х рр у зв'язку з появою й інтенсивним поширенням персональних електронно-обчислювальних машин
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету. Автоматизоване робоче місце бібліотекаря
Початковий код програмного продукту
Доклад Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: "Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету.
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Розділ Огляд базових концепцій організації автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем
Розділ Організація пошукових систем в автоматизованих електронних бібліотеках
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі
Розділ 5 Опис програмного продукту 1 Вибір мови програмування
7. 1 Аналіз умов праці
2. 1 Пошук розподіленої інформації
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем

Доклад

Шановні голова та члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі дипломний проект на тему: “Розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи спільного факультету. Автоматизоване робоче місце бібліотекаря”

Виконавець студент 5-го курсу спец.
Постановка задачі

Виходячи з теми дипломного проекту (), можна сформулювати основні цілі даного дипломного проекту.

Ціль 1. Розробити систему АРМБ орієнтовану на роботу в комп`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних (система побудована за архітектурою клієнт-сервер, базується на системах управління базами даних реляційного типу, які підтримують стандарт SQL).

Ціль 2. Розробка забезпечення доступу до електронного каталогу та до баз даних електронних документів.

Ціль 3. Розробка системи пошуку необхідної літератури (інформації) за заданими критеріями (темами тематичних каталогів та значеннями полів бібліографічного опису).

Ціль 4. Розробка системи модифікації інформації в базі даних.

Ціль 5. Розробка системи перегляду та друку інформації про літературу.
Виходячи з постановки задачі і її цілей розроблювана система АРМБ повинна автоматизувати наступні функції.

Функція 1. Забезпечення доступу до електронного каталогу та до баз даних електронних документів.

Функція 2. Здійснення пошуку необхідної інформації.

Функція 3. Здійснення модифікації інформації в базі даних.

Функція 4. Перегляд та друк інформації про літературу.

Функція 5. Перегляд статистичної інформації для полег-шення комплектування бібліотечних фондів.

Функція 6. Перегляд літератури.

Функція 7. Виведення вказівок для користувачів системи АРМБ про способи роботи.
Для створення моделі системи АРМБ потрібно вирішити наступні задачі:

а) визначити необхідні зовнішні об'єкти та процеси;

б) з'ясувати, як ці елементи взаємодіють один з одним;

в) створити схему, що демонструє ці елементи та їхній взаємозв'язок у єдиній моделі АРМБ.

Таким чином, розроблювану в цьому дипломному проекті навчальну систему можна визначити, як діалогову систему, що орієнтована на користувачів які знайомі з засобами роботи з ПК, та з оболонкою Windows.
3.2 Концептуальна модель поставленої задачі
Загальна схема АІБС приведена на малюнку 3.1.

Головним елементом схеми являється Сервер бібліотеки який включає в себе: сервер під управлінням Windows, та систему управління базами даних (СУБД) MS SQL SERVER. Він з’єднується з додатками за допомогою компоненту доступу до бази даних. Виділяються такі додатки: АРМ читач, АРМ бібліотекар, АРМ адміністратор та Інтернет ASP додаток.


Підключення через локальну мережу


Підключення через мережу Інтернет



Потік інформації





Сервер бібліотеки




Інтернет-сервер

Internet Information Server

Сервер

під управлінням

Windows 2000

СУБД

MS SQL Server


Клієнтський комп’ютер

під управлінням

Windows 98/2000/ХР


Компонент доступу до БД

Клієнтський додаток

(АРМ читача)


Клієнтський комп’ютер

під управлінням

Windows 98/2000/ХР


Клієнтський додаток
(АРМ бібліотекаря)

Компонент доступу до БД

Компонент доступу до БД

Серверний ASP додаток


Клієнтський комп’ютер

під управлінням

Windows 98/2000/ХР


Компонент доступу до БД















Клієнтський додаток
(АРМ адміністратор)

Клієнтський комп’ютер

Веб-браузер


Робочі місця бібліотеки


Рис. 2.1 Структурна схема АІБС

Виходячи з того, що розроблюваний в даному дипломному проекті програмний продукт “Автоматизоване робоче місце бібліотекаря”, проаналізуємо його роботу та виділимо основні його обов’язки:

1. Здійснення модифікації інформації в базі даних.

2. Друк інформації.

3. Комплектування бібліотечних фондів.

4. Виведення вказівок для користувачів системи АРМБ про способи роботи.

Тому, при проектуванні АРМБ будемо оперувати такими предметними галузями, як: “Каталогізатор”, “Комплектатор”, “Електронний варіант”. Можна розробити загальну структурну схему розроблюваної АНС, яка приведена на рисунку 3.1.


Сервісні функції

Автоматизоване робоче місце бібліотекаря

Допомога

Допоміжні підсистеми

Реєстрація







Каталогізація

Електронний варіант

Комплектація




Модифікація

Статистика

Перегляд електронного варіанту




Списання




Введення шляху




Перегляд

Пошук

Друк


Рисунок 3.1 – Структурна схема АРМБ


З наведеного рисунку видно, що проектовану АРМБ можна розбити на 4 складові частини (блоки):

  • підсистема “Каталогізатор”;

  • підсистема “Комплектатор”;

  • підсистема “Електронний варіант”;

  • допоміжні підсистеми.

Підсистема “Каталогізатор” забезпечує виконання наступних функцій:

  • реєстрацію бібліотекаря як каталогізатора (введення та збереження даних);

  • перегляд інформації про літературу за допомогою тематичного та інших каталогів;

  • друк інформації про літературу;

  • списання літератури;

  • пошук інформації за різними крітеріями(подальше використання цієї інформації)

Підсистема “Комплектатор” забезпечують виконання наступних функцій:

  • реєстрацію бібліотекаря як комплектатора;

  • перегляд інформації про літературу за допомогою тематичного та інших каталогів;

  • друк інформації про літературу;

  • пошук інформації за різними крітеріями(подальше використання цієї інформації)

  • перегляд статистичної інформації;

Підсистема “Електронний варіант” забезпечує виконання наступних функцій:

  • реєстрацію бібліотекаря для перегляду літератури і введення шляхів;

  • перегляд інформації про літературу за допомогою тематичного та інших каталогів;

  • друк інформації;

  • пошук інформації за різними крітеріями(подальше використання цієї інформації);

  • введення шляхів до електронних документів.


Як видно із перелічених функцій всі підсистеми містять в собі такі функції як реєстрація, перегляд літератури за допомогою каталога, каталог, які в свою чергу є теж підсистемами. Опишемо їх більш детально:

1. Підсистема “Реєстрація”.

Так як, АРМБ являється клієнтською частиною і призначена для роботи в мережі, дана підсистема призначена для захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Кожний користувач АРМБ повинен мати своє власне ім'я (шифр). За цим іменем визначається повноваження, які має користувач, та записується в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію.Кожний користувач АРМБ повинен мати своє власне ім'я (шифр). За цим іменем система визначає повноваження, які має користувач, та записує його в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію(наприклад, одна і та же людина має право вводити шлях до електронного варіанту літератури та працювати як каталогізатор в АРМБ, іньша має права для роботи на автоматизованому місці комплектатора, іньша немає прав взагалі для роботи в системі і виконує іньшу роботу в бібліотеці). Таким чином, наявність у кожного користувача власного імені в системі створює умови для управління доступом до інформації та контролю за її введенням та корегуванням.

Ім'я повинно бути унікальним, тобто різним для різних користувачів. Ім'я використовується як короткий ідентифікатор користувача в різних таблицях, і може бути відомим іншим користувачам системи. Для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу кожен користувач має реєструватися за своїм ім'ям. Для запобігання входу в систему з чужим ім'ям кожному користувачеві поряд з ім'ям дається пароль. Пароль має бути відомим лише самому користувачеві. На початку роботи система просить ввести ім'я та пароль користувача, перевіряє, чи відповідає пароль імені, і лише тоді може дозволити роботу.

Всі питання, пов'язані з визначенням імені користувача, має вирішувати системний адміністратор.

Ім'я та пароль бажано повинні мати не більш як 8 символів, складатись з латинських букв та цифр і починатися з букви. За ім'я часто використовують власне прізвище чи ім'я. Для пароля, навпаки, не рекомендується вживати своє ім'я, імена родичів та знайомих, їх дати народження та іншу інформацію, про яку можуть знати оточуючі вас люди. Також не рекомендується використовувати паролі з однієї літери та паролі з одних і тих же літер, наприклад: AAA.
2. Підсистема “Каталог”.

Дана підсистема має складну структуру, містить у собі: дерево для виводу тематичного, вузівського та інших каталогів; базу книг та короткий зміст книги, а також перегляд, відбір та замовлення.

Каталог (електронний каталог) - це повний перелік всіх зареєстрованих документів. Елементом каталогу є бібліографічний опис документа. АРМБ пропонує засоби відбору документів за ознаками (значеннями полів бібопису) та за темами, до яких вони відносяться. Тематичний каталог призначений для ефективного пошуку документів за рахунок їх попередньої класифікації за певними ознаками, коли документ відносять до тих чи інших тем.

Тематичним каталогом в системі є структурована множина тем. Структура задається так: у кожної теми можуть бути підтеми, які в свою чергу можуть мати підтеми і т.і. Головною темою є назва каталогу. Тема може бути підтемою кількох тем, проте цикли не допускаються.

В тематичному каталозі організується класифікація документів за тематичними ознаками. Його використання може значно полегшити пошук документів за якоюсь темою, особливо, якщо невідомі дані з бібопису документа. Наприклад, треба знайти які-небудь популярні книжки про операційну систему Windows95, але ні автори, ні назви книжок невідомі. В цьому випадку якраз і доцільно скористатись пошуком в тематичному каталозі.

Тематичний каталог має ієрархічноподібну структуру. Тобто, спочатку заводиться декілька загальних тем, наприклад, науково-технічна література, художня література тощо. У кожної теми можуть бути свої підтеми. Наприклад, в темі "Музика" можуть бути заведені підтеми "Класична музика", "Джаз", "Рок", "Авторська пісня" тощо. Деякі теми можуть бути віднесені також і до інших тем. Наприклад, тема "Авторська пісня" може бути підтемою тем "Музика" і "Поезія".

Назва кожної теми в каталозі повинна бути унікальною. Отже, не бажано, наприклад, створити нову тему з назвою "Авторська пісня", якщо така тема вже є в тематичному каталозі.

Кожний документ може бути занесений до однієї або до кількох тем. Таким чином, переглядаючи тематичний каталог, можна знайти необхідні теми, переглянути документи цих тем і відібрати ті документи, які необхідні.
3. Підсистема “Пошук”

Одною з головних задач АРМБ є ефективний пошук документів з метою їх подальшого замовлення та перегляду. Для цього передбачені засоби відбору документів в електронному каталозі за різними ознаками.

Форма пошуку документів:


Автор, Назва – для звичайного пошуку, Дата, Ключеві слова, Електронний варіант – для розширеного пошуку, УДК індекс, УДК номер, код ББК, ISSN, ISBN – для спеціалізованого пошуку.

При використанні переліку відібраних документів слід мати на увазі, що сформований перелік зберігається лише протягом одного сеансу роботи з Системою. Після виходу з програми перелік відібраних документів губиться. Одразу після наступного запуску програми ця форма завжди буде порожньою.

Математичний опис розв’язуваної задачі

Формальне представлення бібліотечно-інформаційних систем. П’ятивузлова мережна модель
Розглянемо бібліотеку як комунікаційну і соціальну систему, призначену в першу чергу для інформаційного обслуговування конкретного кола користувачів і забезпечення їх необхідними документальними ресурсами.

Основу діяльності і розвитку любої бібліотеки в цьому контексті визначає її головна складова (компонента) – бібліотечний фонд, який дозволяє визначити один із видів класифікації бібліотек по складу та призначенню фонду: універсальні, наукові, технічні, патентні та ін. Кожен із цих типів припускає класифікацію другого рівня: наприклад, наукові бібліотеки розподіляються на природничо-наукові, гуманітарні, медицинські, сільськогосподарські і т.д.

Аналіз систем класифікації та типізації бібліотек не є предметом реального дослідження; взагалі поки що немає єдиної класифікаційної схеми із врахуванням усіх можливих вертикалей та горизонталей. Більш того, побудова такої схеми як однозначно ідентифікаційної графічної чи табличної структури, можливо, і не вдається завершити через динамічний розвиток бібліотек, розширення їх функцій і видів діяльності та поступової універсалізації їх технологій і видів обслуговування.

Приклад зі складністю класифікації та типізації бібліотеки наведений для ілюстрації того, що навіть на зовнішньому рівні (по відношенню до внутрішньої структури бібліотеки як до складної системи) виникають проблеми системного характеру, які визначаються складністю формалізації та ідентифікації параметрів класифікації бібліотеки.

Вводимо основні поняття в компонент бібліотеки (бібліотечно-інформаційної системи) як складної системи на першому рівні структуризації.

  1. Документи або документна компонента (ДК): видання та видавнича продукція, незалежно від виду носія яка входить в співвідношення з профілем комплектування в фонд даної бібліотеки.

  2. Користувачі компонента користувача (КК).

  3. Працівники бібліотеки (П): різні категорії та професії персоналу бібліотеки, тобто ті людські ресурси які забезпечують її діяльність в рамках кола її функцій і задач.

  4. Інформаційна компонента (ІК): довідково пошуковий апарат, інформаційні системи і бази даних по фонду бібліотеки в традиційному або в комп’ютерному вигляді.

  5. Інфраструктура: органи і апарат керування, приміщення книгосховища, комп’ютери, системи зв’язку, автомобілі, інше технічне, технологічне, офісне і допоміжне обладнання, необхідне для забезпечення роботи персоналу і обслуговування користувачів (Б).


4.2 Схема міжбібліотечної взаємодії
Сукупність та взаємозв’язок всіх п’яти елементів утворює функціонуючу систему – бібліотеку.

Формалізацію описання і функціонування АІБС як складної системи, дослідження проводились в рамках декількох формальних апаратів, але частіше схилялись до систем масового обслуговування. Тому, далі досліджуються мережі масового обслуговування, які є більш адекватними моделями для складних систем, зображених апаратом теорії масового обслуговування, але з багатьма внутрішньо системними зв’язками. Цей апарат був вибраний для формалізації та моделювання бібліотек, бібліотечних процесів, бібіотечно-інформаційних мереж по таким причинам:

  1. Випадковий у часі характер надходжень запитів користувачів по різним каналам і по часу обслуговування в відомих умовах стабільно монотонних середніх характеристик в цілому дискретно недетермінований характер процесів бібліотечно-інформаційного обслуговування зручно представимо формальним апаратом теорії масового обслуговування (ТМО);

  2. Наявність структурно складного організаційно-функціонального устрою та різноманіття технологічних зв’язків бібліотечно-інформаційних мереж не дозволяє адекватно представити їх в рамках класичних моделей ТМО;

  3. Мережі масового обслуговування, являючись структурами ТМО, додатково включають всі необхідні формальні елементи представлення як внутрішньої організації складно структурних бібліотечно-інформаційних мереж, так і їх місця в структурі бібліотечно-інформаційної мережі на зовнішньому рівні.

З врахуванням обґрунтування мережної структури представлення як внутрішньо бібліотечної організації, так і схем міжбібліотечної взаємодії, модель першого рівня структуризації бібліотеки як системи зручно представити в вигляді мережі масового обслуговування (графічно – в вигляді закінченого орієнтованого циклічного графа)(див рис.4.1).

Вершини графа визначають функціональні структурні компоненти системи; множина {αij}, i, j = дк, кк, б, р, ік інформаційно-функціональних технологічних зв’язків описує динаміку взаємодії таких різнорідних, але рівноправних з точки зору системоутворення компонентів. Циклічні зв’язки показують сукупність зовнішніх зв’язків (ЗЗ), підкреслюючи відносну незалежність кожної компоненти системи у зовнішньому середовищі.

Слід відзначити, що з точки зору кількості та видів компонент першого рівня структуризації в теорії не сформовано єдиної думки і продовжується полеміка дослідників пропонуючи різні схеми.


Мал. 4.1 Мережна структура бібліотеки як системи: перший рівень структуризації
Кожен із основних компонентів системи, сам являється окремою системою (підсистемою в рамках єдиної системи - бібліотеки) і, навпаки, може утворювати інші підсистеми з компонент свого та інших рівнів. Це одна із ознак складної системи, і поряд з різнорідністю компонентів, їх відносної незалежності і розгалуженістю внутрішніх та зовнішніх зв’язків він обґрунтовує представлені бібліотеки як складні системи. Наприклад, бібліотечний фонд (БФ), який складається із документів які зберігаються і надходять до бібліотеки являється з одного боку зовнішньою по відношенню до ДК підсистемою куди входять елементи ІК і Б; з другого боку БФ, може бути частиною другої системи, якщо мати на увазі систему фондів групи бібліотек або розподілений фонд по видовій чи галузевій ознакам. Крім того, кожна компонента першого рівня структуризації може бути представлена своїм графом структуруючи тим самим другий рівень і т.д. (наприклад, ДК книги, серійні видання, багатотомники, періодичні видання та другі елементи). Різноманітність виникаючих при цьому горизонтальних та розподілених зв’язків утворюють інші функціонально обґрунтовані підсистеми.

Досліджуючи бібліотеку як складну систему, вивчають передусім зв’язки та відношення між основними компонентами які визначаються в сукупності бібліотечних процесів (БП). Ми розглядаємо бібліотеку як бібліотечно-інформаційну систему ще й тому що роль та значення ІК досить вагома і постійно підвищується особливо в умовах автоматизації.

Розглянуті основні принципи автоматизації і побудови АІБС, комплексів і мереж інваріантні відносно типу, призначення та функції бібліотеки як об’єкт автоматизації, і визначають бібліотеку як складну систему, функціонування якої базується на єдності та взаємодії п’яти основних компонент.

Висновки
В дипломному проекті “Розробка автоматизованої навчальної системи: модуль тестування знань” було розв’язано наступні задачі:

1. Здійснено огляд можливостей існуючих базових підходів до розробки АІБС.

2. Розроблена концептуальна модель АРМБ.

3. Розроблено алгоритм функціонування АРМБ.

4. Забезпечен доступ до електронного каталогу та до баз даних електронних документів.

5. Розроблено систему пошуку необхідної літератури (інформації) за заданими критеріями (темами тематичних каталогів та значеннями полів бібліографічного опису).

6. Розроблено систему модифікації інформації в базі даних.

7. Розроблено систему перегляду та друку інформації про літературу і самої літератури.

8. Розробити систему АРМБ орієнтовану на роботу в ком-п`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних

7. Виконано техніко-економічне обгрунтування дипломного проекту.

8. Напрацьовані рекомендації з охорони праці тих, хто буде використовувати запропоноване до розгляду програмне забезпечення.

У результаті оцінки технічних та економічних параметрів був отриманий коефіцієнт економічної ефективності 0.83. Собівартість розробленої навчальної системи склала 3131.13 грн. і склалась з п’яти частин комплексного проекту. Економія від впровадження даного продукту складе 2589.57 гривень на рік. При встановленій ціні продукту в 3131.13 грн. строк окупності складе 1 рік. Прибуток від реалізації складе 978.48 грн.

Розробки, що було виконано в дипломному проекті, можуть бути використані для підвищення ефективності роботи бібліотеки.
НА ДАНИЙ МОМЕНТ ЦЕ ПИТАННЯ НЕ БУЛО РОЗГЛЯНУТО В НАШІЙ РОБОТІ, АЛЕ ВИ НАДИХНУЛИ НАС НА ДОСЛІДЖЕННЯ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ.
ДЯКУЮ ЗА ЗАПИТАННЯ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы