Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Ретроспективний І поточний пошук в бд




НазваниеРетроспективний І поточний пошук в бд
страница1/2
Дата01.10.2014
Размер0.62 Mb.
ТипДокументы
  1   2
1. /Ващенко/Recenzia.doc
2. /Ващенко/Vidziv.doc
3. /Ващенко/Висновки.doc
4. /Ващенко/Вступление.doc
5. /Ващенко/Додаток А.doc
6. /Ващенко/Додаток Б.doc
7. /Ващенко/Додаток Б1.doc
8. /Ващенко/Додаток В.doc
9. /Ващенко/Реферат.doc
10. /Ващенко/Розд_л 1.doc
11. /Ващенко/Розд_л 2.doc
12. /Ващенко/Розд_л 4.doc
13. /Ващенко/Розд_л 5 ЕЧ.doc
14. /Ващенко/Розд_л 6 ОП.doc
15. /Ващенко/Роздел3.doc
16. /Ващенко/Роздел5.doc
17. /Ващенко/Содержание.doc
18. /Ващенко/Список литературы.doc
19. /Ващенко/Т_тульний лист.doc
“ Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор)” призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки
Роботи та виконані за нею розробки є актуальними та практично цінними для підвищення ефективності бібліотечних процесів
Программа арм „Каталогізатор" представляє собою робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції по формуванню (поповненню І коректуванню) баз данних Електронного каталогу. Також арм „Каталогізатор" використовується для формування
Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині до інформаційного
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи. Автоматизоване робоче місце каталогізатора
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Ретроспективний І поточний пошук в бд
Розділ Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі 1 Мета і задачі дослідження
7 охорона праці
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Чому було вибрано саме рнр ? По-перше
1. 2 Автоматизація бібліотечних процесів
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем




Розділ 1. Огляд автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем


    1. Цілі та функції електронної бібліотеки. Класифікація бібліотек

|вступ|

Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології проникають в усі сфери людської життедіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому в найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежитиме потнціал будь-якої держави. Введення в навчальний процес комп’ютерно орієнтованих і телекомунікаційних технологій надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної активізвції творчих, пошукових, особисто орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. Використання комп’ютерів стало найважливішим прикладним аспектом і в бібліографічній справі.

Перед бібліотеками відкрилися|відчиняли| нові можливості|спроможності| для розвитку і виробництва різноманітної|всілякої| бібліотечно-інформаційної продукції і послуг, що дозволяють якісніше і оперативно забезпечувати користувачів інформацією в повному об'ємі|обсязі| і форматі, відповідних їх потребам. Найчастіше бібліотеки надають|виявляють| наступні|слідуючі| послуги:

  • ретроспективний і поточний пошук в БД;

  • доступ до електронних каталогів, довідників;

  • підготовка, формування і надання БД по запитах індивідуальних і колективних користувачів;

  • локальний і видалений|віддалений| доступ до БД, електронних каталогів;

  • доступ через мережу ІНТЕРНЕТ і телекомунікаційні мережі|сіті| до вітчизняних і зарубіжних БД, електронним каталогам найбільших бібліотек миру|світу|;

  • розміщення сторонньої інформації на електронній дошці оголошень в приміщенні|помешканні| бібліотеки і ін.

Реалізація програми інформатизації бібліотеки забезпечить:

- підвищення якості навчання на всіх рівнях освіти та підготовки та перепідготовки кадрів за рахунок впровадження автоматизованих систем масового поширення інформації у вищіх навчальних закладах на основі спеціальних каналів, налагодження випуску навчальної літератури в електроній формі, впровадження методик й програмно-технічних засобів дистанційного навчання;

- розширення доступності національних світових ресурсів для широкого кола споживачів за рахунок створення першої черги бібліотечної інформаційно-телекомунікаційної мережі й національного банку з базами даних.

Основними цілями створення бібліотеки є наступні:

- підвищення якості інформаційного обслуговування, розширення номенклатури інформаційних послуг, приступності інформації будь-яких видів і тематики, і збільшення кількості користувачів при переході до електронних ресурсів за рахунок:

- надання в доступ інформації не тільки текстової чи зображень але і будь-яких інших видів, у тому числі мультимедійних,

- забезпечення приступності матеріалів, що знаходяться у всіляких колекціях і фондах, включаючи малотиражні й унікальні видання, без видового чи тематичного обмеження, без обліку національних чи границь відомчої приналежності,

- розширення кола потенційних постачальників і одержувачів інформації, у тому числі і за межами бібліотечного співтовариства,

- усунення обмежень на одержання інформації користувачами з фізичними чи соціальними обмеженнями,

- розширення можливостей доставки інформації в будь-яке місце, у тому числі на робочий стіл чи на будинок,

- зняття обмежень на час звертання за інформацією і час її одержання - робота 24 години на добу щодня.
У сучасних умовах зростаючого потоку обміну інформацією украй|надто| важливою|поважною| стала проблема швидкого пошуку і доступу до необхідної інформації. При автоматизації бібліотечних технологій головна|чільна| увага приділяється скороченню часу пошуку інформації, широкому спектру пропонованої інформації, ефективної передачі даних між бібліотечними системами.

1.1.1 Лінгвістичні інформаційні системи

Лінгвістичне забезпечення АІБС є важливим інструментом, який забезпечує доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки, яка дозволяє розкрити зміст джерел інформації, які зберігаються, в зручній для користувача формі, яка гарантує повний і релевантний пошук інформації. Лінгвістичне забезпечення пропонує користувачам терміно-середовище, яке створює найбільш сприятливі умови для опису об’єктів пошуку і формування результатів видачі інформації, а також дозволяє с максимальною повнотою оцінювати тематику повнотекстових баз даних, що підтримуються сучасними бібліотечними системами. Таким чином, лінгвістичне забезпечення використовується для пристосування необхідних зв’язків між користувачами і відповідними документами. При цьому ефективність використання практично всіх підтримуваємих АІБС баз даних істотним чином залежить від можливості лінгвістичного забезпечення.

Комплексне лінгвістичне забезпечення сучасної АІБС повинне включати у собі:

- лінгвістичне забезпечення аналітико-синтетичної обробки документів (в тому числі індексування , реферовані);

- лінгвістичне забезпечення процесів введення первинних и вторинних документів (бібліографічних записів, анотацій, рефератів);

- лінгвістичне забезпечення процесів класифікації и систематизації документів (розробку мовних засобів, які базуються на тезаурусах і інших словникових посібників, які дозволяють проводити вузький-тематический пошук);

- лінгвістичне процесор, "трансформуючий" інформаційні потреби користувача з природної мови на інформіційно-пошукову мову системи.

Користувачі взаємодіють с даними АІБС, застосовуючи мову запитів двох типів: алгоритмічні і дескріпторно-класифікаційні. К алгоритмічним мовам відносять мови опису даних і мови управління даними. Мови опису даних призначені для задачі схеми баз даних бібліотечної системи, а мови управління даними визначають операції над даними. Важливе місце у структурі лінгвістичного забезпечення сучасних бібліотечно-інформаційних систем повинні займати ієрархічні класифікації. Із загального числа класифікаційних схем найбільш прийнятними частинами лінгвістичного забезпечення є наступні:

- DDC (Dewey Decіmal Classіfіcatіon);

- UDC (Unіversal Decіmal Classіfіcatіon);

- LCCN (Lіbrary of Congress Classіfіcatіon Numbers);

- LCSH (Lіbrary of Congress Subject Headіng);

- ББК (Бібліотечно-бібліографічна классификация).

Згідно прийнятого в 1997 році державного стандарту - ДСТУ 3578-97 "Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях", в Україні дійсними є дві класифікаційні системи: ББК и УДК. При цьому, застосування у електронному каталозі даних традиційних систем класифікації призводить до вкрай низької ефективності машинного пошуку. індекси DDС (Десяткової класифікації Дьюі) є більш ефективним засобом інформаційного пошуку в автоматизованих системах і мережах, але вони практично не представляють можливості класифікувати документи на російській і на українській мовах

Для тематичного пошуку використовуються предметні рубрикатори, які є невиділеною частиною лінгвістичного забезпечення АІБС. В сучасних українських бібліотеках використовують переклад західних предметних рубрик: Lіbrary Congress Subject Headіng (предметний рубрикатор бібліотеки Конгресса США); або формують власні рубрикатори, при цьому часто предметними рубриками становляться розподіли ББК и УДК. При своїй немалій стійкості терміно-система каталогізації знаходиться в постійному розвитку і вдосконаленні. З’являються нові види документів і інших інформаційних ресурсів, і, відповідно, нові строки в лінгвістичному забезпеченні. В сучасних умовах лінгвістичне забезпечення процесів класифікації повинно бути більш динамічним і краще налаштовуватися на нові області знань.

Дескрипторні пошукові мови певним чином доповнюють класифікаційні індекси і розроблені професіоналами предметні рубрики. Але при виконані пошуку по довільним ключовим словам, для яких не задані смислові зв’язки (ієрархічні, асоціативні), початково Но при осуществимые поиска по свободным ключевым словам, для которых не заданные смысловые связи (иерархически, ассоциативные), започатковуються наслідки загубленості інформації, практично не помітні для користувачів. В той же час класифікація ключових слів системи по конкретним темам, або при використанні тезауруса, який відображає ієрархічні зв’язки привело б користувача до всіх понять, які входять в задану вузьку підтему. Таким чином, іерархізація і дескрипторізація ключових слів в декілька раз збільшує коефіцієнт повноти інформації.

Другою складачу лінгвістичного забезпечення АІБС з’являються методи і засоби індексування і каталогізація. Під індексуванням ми будемо розуміти автоматизовані і ручні складання пошукового зразку документу. Під каталогізацією розуміють сукупність процесів обробки документів роботи с каталогами. В даний час збільшити якість автоматичного індексування можна загальним використанням статичного і позиційного методів, а також розробкою графемного, морфологічного і синтаксичного аналізу лінгвістичного забезпечення процесора.

Розробка лінгвістичного процесора (ЛП), що враховує природно-мовні особливості пошукових запитів, пошукових зразків документів, текстів рефератів і первинних документів, є найважливіший частиною лінгвістичного забезпечення АІБС.

При цьому на перший план виходить проблема інтерпретації змісту повідомлень, які поступають в систему. Для адекватного сприйняття знань, описаних природною мовою, крім власних знань про предметну область, представлених у вигляді тезауруса, необхідні знання про лінгвістичні залежності побудови тої чи іншої мови (тобто про залежність передачі семантичних і прагматичних аспектів знань мовними засобами). Для обробки змісту тексту, тобто припису накопиченим одиницям інформації позначки, які адекватно зображують їх зміст, обробку документа, форму для машинної обробки і процедури зворотної зміни.

При розробці інформаційних систем створюються спеціальні засоби лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) банків даних, які по можливості оптимальним образом формують умови для необхідного "розуміння" в комунікативній системі "людина - машина" і успішного вирішення інформаційно-пошукових задач. Засоби формування цих умов - формати представлення елементів машиночитаємих записів, інформаційно-пошукові мови (ІПМ) для тематичного або фактографічного пошуку і структура діалогу.

Якщо не звернути увагу на який-небудь аспект мовної комунікації користувача і системи, можуть виникати ситуації, коли відмінності в моделюванні ситуації спілкування, нерідко виникаючи і в розмові двох співрозмовників-людей, приведуть до істотних втрат інформації, до шуму при пошуку або іншого несприятливого результату.

Причина звертання в бібліотеку і зокрема до електронного каталогу (ЕК) - загальна комунікативна установка читача отримати документи (видання, рукописи), що володіють відомими йому характеристиками: належать певному автору, мають конкретні заголовки, опубліковані даним видавництвом, відповідають певній темі, трактують даний предмет і т.д., або відомості про наявність (місцезнаходження) таких документів.

"Установка" АІБС ЕК як комуніканта може бути лише одна - надати користувачеві максимально сприятливі умови для пошуку і забезпечити пошук необхідної інформації по довільному поєднанню пошукових ознак. Можливі "наміри" читачів розглядаються в ЕК як пошукові задачі. Розробник ЛЗ повинен в структурі ЛЗ передбачити засоби ідентифікації відповідних пошукових ознак і методи їх виявлення в записах бази даних. Природно, це виливається в розробку передмашинних форматів представлення елементів запису (наприклад, бібліографічних або авторитетних/нормативних) і засобів відображення смислового змісту документів.

Приступаючи до діалогу з ЕК, читач передбачає (можливо, несвідомо, аналогічно із зверненням до людини), в якості передумови, наявність у електронного каталогу деяких необхідних "знань" енциклопедичного характеру, зокрема, про ієрархічні або асоціативні зв’язки між поняттями. Крім того, читач в праві вимагати від ЕК "розуміння" (ідентифікації), що таке "автор", "рік видання" або "тема", інакше можуть виникнути непорозуміння, не кажучи про значне збільшення часу пошуку за кожною характеристикою шляхом суцільного перегляду машиною бібліографічних записів (БЗ) в базі даних ЕК.

Розумно вважати, що, насамперед, ЕК повинен пристосуватися до читача, у відповідності зі своєю "установкою", і в меншій мірі - читач до каталогу. У зв’язку з цим розробник забезпечує пресупозиціональні умови (попередню домовленість, попередні умови) комунікації, в цьому випадку - загальний фон знань комунікантів.

Знання бібліографічного характеру, як це прийнято в більшості систем, задаються машині у вигляді згаданого передмашинного формату. Так звані "енциклопедичні" знання про структуру предметних областей фіксуються в спеціальній базі даних ЕК, умовно званої "база знань", і що має вигляд словника -тезауруса або класифікації.

Як правило, в бібліотеках використовуються також такі допоміжні картотеки, або довідники, як "Картотека різночитань іноземних прізвищ", "Найменування організацій" (перейменування організацій, варіанти найменувань, абревіатури) і т.п. Їх введення в електронний каталог в формі нормативних записів означає формування цілого ряду довідкових баз даних, як додаткової пресупозиціональної умови успішного спілкування читача з ЕК. Дійсно, фіксація допустимих способів вираження одного і того ж поняття дає читачеві і ЕК шляхом звертання того або іншого з них в довідкові бази даних забезпечити однозначність вираження і сприйняття значення в діалозі. Таку ж роль узгодження лексики спілкування з системою виконують переліки допустимих значень окремих елементів БЗ. Хороші приклади - переліки кодів назв країн, видів носіїв, кодів мов і т.д. Тут необхідність взаємодії бібліотек безперечна.

Відносно підготовки форматів співпраця бібліотек в Україні і між бібліотеками різних країн досить розвинена. Прикладами можуть служити міжнародні конференції та семінари по форматах UNIMARC і USMARC, робочі групи по підготовці комунікативних форматів для бібліографічних і нормативних (авторитетних) записів на основі UNIMARC-форматів для відповідних записів.

Зараз, у відповідності зі спеціальною угодою, РДБ (Украіна) бере участь в спільних дослідженнях з фахівцями Бібліотеки Конгресу США, Національної бібліотеки Канади і Британської бібліотеки, направлених на зближення форматів з метою створення єдиного формату представлення елементів бібліографічних записів для вказаних бібліотек.

Що стосується забезпечення "взаєморозуміння" між читачем і ЕК на основі "баз знань", то, наприклад, РДБ пропонує в такій якості використати формалізовану і модернізовану Бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК) в машиночитаємому вигляді з предметним входом до неї.

Користувач ЕК вводить гіпотетичний набір понять, висловлених звичайною мовою як пошуковий аргумент. Програмне забезпечення демонструє при виведенні на екран варіанти найменувань ділень класифікації, пов’язаних з цими словами, і показує семантичні відносини між найменуваннями. Потім користувач вибирає потрібну тему (предмет), і система показує на екрані бібліографічні записи. При цьому індекси він може не використати.

Цю відповідність між предметами (поняттями, термінами) і найменуваннями ми називаємо "предметним входом, або доступом" в ЕК або класифікації. Предметний доступ може служити засобом з’єднання лексичних одиниць різних природних мов з діленнями різних класифікацій і дескрипторів різних тезаурусів. Користувач зможе побачити найменування ділень з різних класифікацій, пов’язаних з пошуковим аргументом.

Як проект майбутнього, можна уявити собі банк даних, утримуючий багатомовний словник слів і словосполучень, які пов’язані з нормативними/ авторитетними записами для різних класифікацій і тезаурусів. Використання такого масиву даних корисне при пошуку в чужих базах даних. Бібліотеки не будуть залежати при цьому від відмінностей в мові та типі класифікації власного ЕК і придбаної бази даних або бази даних на чужому комп’ютері. Такий проект може сприяти організації тематичного пошуку в INTERNET.

Невеликим експериментом в даному напрямі можна вважати випуск в 1995р. декількома організаціями загального CD-ROM "Класифікаційні системи". Програмне забезпечення, що використовується на цьому диску, дозволяє шукати по слову відразу в різних класифікаціях і класифікаторах, отримуючи на екрані список відібраних ділень (рубрик).

Багато які бібліотеки в наш час вирішили використати в своїх автоматизованих системах тезауруси, але при цьому відчувається, що ними майже не використовується колишній досвід в цій області, накопичений при створенні інформаційно-пошукових систем.

Ми розглядаємо метод побудови тезаурусів за категоріальним принципом. Цей метод заснований на концептуальній моделі системи знань і використовувався в ряді ІПС.

Мова представлення знань розглядається в структурі людської діяльності, а формалізація семантики складається у вичлененні та формалізованому представленні деяких компонентів діяльності. Спосіб моделювання знань базується на гіпотезі про організацію знань в людській свідомості при пошуку інформації в масиві текстів.

Кожна область діяльності людини (галузь науки, техніки, господарства) виділяється, з ряду інших або за об’єктом діяльності, або за специфікою процесів, складаючих дану діяльність, або за засобами здійснення деякого класу процесів. Коротке визначення області діяльності можна дати, як правило, за допомогою пари вигляду < "предмети", "процеси">, < "процеси", "предмети"> або трійки < "предмет", "процес", "предмет">,, < "процес", "предмет", "процес">, в яких один з елементів виступає як ведучий.

У результаті виділяються наступні семантичні категорії елементів: процеси доцільної діяльності, або просто "процеси"; об’єкти діяльності і її засоби, тобто "предмети" як деякі матеріальні або ідеальні сутності (речі, особи, теорії, конструкти і т.д.); елементи, що характеризують "процеси" або "предмети" або що є слідством їх здійснення, існування, появи ( "супутні процеси, явища, стани)", "негативні явища", "характеристики" і "умови".

Подальший розподіл по більш вузьких категоріях виливається в процес побудови ієрархічних дерев по відношенню "рід-вигляд".

При цьому в одні і ті ж точки гілок цих дерев попадають ключові слова (КС), семантично умовно еквівалентні в даній області знання з точки зору інтересів інформаційного пошуку. Вони утворять дескриптори.

Вважаємо, що використання КС і тезаурусів доцільно лише в спеціальних бібліотеках, з каталогами по досить обмеженій тематиці. В універсальних бібліотеках це веде або до невиправданих витрат на непомірно трудомісткі розробки, або при їх відсутності - до дуже великих, спочатку непомітних, але непоправних втрат інформації при пошуку.

Аналогічно з теорією актуального розчленовування тексту в лінгвістиці, можна вважати, що, видаючи на екран меню і маски в якості повідомлення (реми), ЕК задає теми текстів - відповідей користувача. Тексти-відповіді виходять шляхом введення користувачем реми для запропонованої теми у вигляді тексту при заповненні екранних масок або номерів вибраних рядків меню.

Слід зауважити, що розробляємі для ЕК екранні тексти виявляються тим більше працездатними, чим, по-перше, повніше і точніше виражають майбутню тему тексту читача і, по-друге, чим менших знакових засобів вираження реми вимагають для формування повноцінного тексту-відповіді читача. Очевидно, що в людинно-машинній системі мовної комунікації однозначно зрозуміла тема (про що говориться на даному кроці діалогу) і максимально обмежені способи вираження реми стають однією із застав успіху роботи ЕК при пошуку. ЕК як би веде діалог за системою "підказка читачеві". Маска, меню, HELP і уточнення способів вираження по довідкових базах даних і являють собою не що інше, як 4 типи підказки. Саме в цьому і полягає значення вдосконалення структури діалогів в інформаційних системах.

1.1.2 Навчальні інформаційні системи
Одна з напрямів навчального процесу, де навчальні інформаційні системи набули найбільшого поширення є дистанційна освіта. Інтерес до дистанційної освіти в Україні підтримується повідомленнями про динамічне зростання системи дистанційної освіти за кордоном. Саме поняття дистанційної (чи дистантної) освіти позичено з англійської мови і практики освіти Великобританії, де не лише поняття Distance Education, але і абревіатура DE, що походить від цих слів, стали сталими і не потребують розшифровки. В зарубіжній практиці поняття дистанційної освіти охоплює найрізноманітніші моделі, методи і технології навчання, при яких викладач і студент просторово розділені, знаходяться в різних місцях (класах, школах, районах, містах і навіть країнах). При цьому стає необхідним певне середовище чи засоби, за допомогою яких відбувається спілкування викладача і студента. Такими засобами можуть бути:

  • друковані та письмові матеріали, що пересилаються звичайною поштою або факсом;

  • телефонна мережа;

  • аудіо- та відеозаписи, навчальне радіо і телебачення (а також кіно);

  • інтерактивні програмовані навчальні засоби, комп’ютерні навчальні програми.

Термін “дистанційна освіта” не означає якоїсь особливої технології, швидше, він описує спосіб навчання, що дозволяє викладачу і студентам вийти за вузькі межі навчання в класі. Розглянемо докладніше поняття дистанційної освіти, а також спектр його можливостей.

Дистанційна освіта (ДО) - це практика, яка поєднує викладача, студента, а також джерела, розміщені в різних географічних регіонах, за допомогою спеціальної технології, що дозволяє здійснювати взаємодію. Взаємодія забезпечується різними засобами, такими як обмін друкованими матеріалами через пошту і телефакс, аудіоконференція, комп’ютерна конференція, відеоконференція. Дистанційна освіта виявляється перспективним засобом отримання освіти ізольованими сільськими студентами, студентами із специфічними вимогами чи особами, що нездатні досягти мети іншими засобами.

Важливо відмітити, що користь від отримання інформації ззовні перетворює освіту на відстані більш привабливим для працюючих дорослих, тих, хто переконаний, що масовість і розклад навчання для нього непридатний.

Можна визначити дистанційну освіту як освіту, що характеризується п’ятьма основними моментами:

  1. Існування викладача і студента і, як мінімум, наявність домовленості між ними.

  2. Просторова роздільність викладача і студента.

  3. Просторова роздільність студента і навчального закладу.

  4. Двонапрямкова взаємодія викладачі і студента.

  5. Підбір матеріалів, що передбачені спеціально для дистанційного вивчення.

Це визначення охоплює ряд форм навчання - від заснованих на друкованих матеріалах, коли спілкування здійснюється за допомогою пошти і телефону, до двосторонніх відеокурсів, коли викладач і студент “зустрічаються” на телевізійних екранах.

В основному, в дистанційній освіті існує два підходи в забезпеченні підтримки навчання - розширення і трансформація. Ці підходи можуть бути описані наступним чином.

Модель розширення має місце тоді, коли викладач проводить урок, що технологічно мало відрізняється від традиційного, розширюючи його до інших просторових і часових рамок. Діяльність викладача, сукупність учбових матеріалів, учбове середовище дозволяє імітувати ситуацію навчання в умовах класу, а також компенсувати втрачені канали спілкування і отримання учбової інформації. Дана модель навчання передбачає перетворення лекції і наступного обговорення в класі на індивідуальні навчальні матеріали.

Модель трансформації характеризує такі форми організації дистанційної освіти, які не імітують традиційну освіту, а являють собою дещо нове, специфічно пов’язане з технологіями відповідного зв’язку викладача і студентів.

Програми дистанційної освіти не обов’язково є прикладами точної відповідності тієї чи іншої моделі, проте знання відмінностей між моделями важливо для розуміння проблем психологічного і викладацького порядку, з якими зустрічається дистанційна освіта. Разом з новими методами і технологіями навчання дистанційна освіта привносить в теоретичну педагогіку та освітню практику нові поняття і терміни, в першу чергу до них відносять:

  • віртуальний клас (група);

  • підтримка освіти (підтримка студентів);

  • учбові телекомунікаційні проекти;

  • зворотній зв’язок;

  • діалогова технологія;

  • комп’ютерний зв’язок;

  • телеконференція;

  • координатор, модератор, фасілітатор телекомунікаційного проекту (телеконференції).

Під віртуальним класом (групою) в зарубіжній практиці дистанційної освіти розуміється спільнота студентів, взаємодія між якими при спільному виконанні ними учбових завдань відбувається через комп’ютерні мережі. Віртуальний клас - поняття, властиве трансформаційній моделі дистанційної освіти, так як можна допустити, що спілкування між студентами за допомогою комп’ютерної мережі досить суттєво відрізняється від звичайного. В умовах вітчизняної освіти є досвід, на основі якого правильніше говорити про квазівіртуальні класи, коли студенти, що не мають комп’ютерів вдома, при спільній груповій діяльності використовують комп’ютери своєї школи для спілкування з аналогічними групами з інших шкіл (інших міст).

Учбовий телекомунікаційний проект - одна з перспективних форм трансформаційної моделі дистанційної освіти, заснована на спільній (колективній) діяльності студентів, спрямованої на досягнення певної модельної мети. Мета, яка звичайно постає перед студентами, носить не учбовий характер і моделює мету будь-якої наукової чи виробничої діяльності (наприклад, ціль учбового проекту екологічної направленості - виявити джерела забруднення навколишнього середовища в деякому районі). Така модельна ціль придає дієвості учнів в проекті інтегрованого характеру, стимулює у них навички та вміння працювати в колективі, з використанням розподілу праці та ролей, а також активну соціальну направленість. Важливими рисами учбового телекомунікаційного проекту є такі:

  • його часова визначеність і обмеженість (від двох тижнів до трьох місяців);

  • використання комп’ютерних телекомунікаційних мереж і програмних засобів для обміну інформацією між всіма учасниками проекту, які часто утворюють віртуальну чи квазівіртуальну групу;

  • необхідність чіткої організації діяльності студентів, яка встановлюється координатором проекту.

Зворотній зв’язок в дистанційному навчанні - узагальнення відповідного кібернетичного поняття - потік інформації від педагога до дистанційного учня на стадії оцінювання педагогом діяльності студента, його просування та успіхів і такий, що несе реакцію педагога на успіхи студентів, оцінку його діяльності.

Діалогова технологія - конфігурація програмного забезпечення, обладнання, а також міжособистісної взаємодії та діяльності, що забезпечує вільне спілкування.

Телеконференція - спосіб обміну текстовими повідомленнями з певними спільнотами зацікавлених в цьому людей.

Комп’ютерний зв’язок - сукупність способів використання комп’ютерів і телекомунікаційних мереж в якості інструментів для організації зв’язку. Комп’ютерний зв’язок включає в себе:

  • електронну пошту, яка дозволяє направляти повідомлення в поштові скриньки користувачів мережі;

  • телеконференції, які дозволяють направляти повідомлення всім учасникам одночасно;

  • доступ до віддалених інформаційних джерел, наприклад, бібліотечних ресурсів, базам даних, серверів.

Дистанційна освіта за кордоном, особливо в Європі, зараз входить в нову, дуже важливу фазу свого розвитку. Після порівняно тривалого періоду відносної стабільності в розумінні незмінності основних технологій і методів навчання, і недавнього періоду кардинальних змін, внаслідок появи нових різноманітних середовищ (відео, комп’ютерних телекомунікацій ) ДО сьогодні входить в фазу інтегрування та зближення технологій. Цей період суттєво вплине на практику навчання. Серед ключових тенденцій в розвитку ДО необхідно вказати наступні:

  • одночасне розгортання (зростання різноманітності) та зближення технологій;

  • зміни в стосунках між викладачами і студентами;

  • зміни в стосунках між навчальними закладами;

  • поява стійких тенденцій.

В 80-х роках технології ДО, що використовувалися для створення учбових матеріалів, їх доставки і взаємодії між викладачами і студентами, були малочисельні і примітивні. В основному, це були друковані матеріали, відео і зрідка прямі телевізійні трансляції. Для доставки використовувалась звичайна пошта, кабельне і громадське телебачення. Взаємодія здійснювалась за рахунок письмових творів, прямих консультацій по телефону і інколи за допомогою аудіо- записів.

Починаючи з середини 80-х швидко зростають різноманітні інтерактивні телекомунікаційні середовища - супутникові, мікрохвильові, стисле відео, аудіо конференції тощо. Все це робить групове навчання центром уваги в ДО.

Нові середовища дозволяють розширити традиційну аудиторію до так званої “віртуальної”. В результаті контроль за часом, місцем і темпом навчання повертається учбовому закладу, але студенти отримують можливість спілкуватися один з одним.

В наш час з’явився новий тип учбової групи – “спільнота студентів” - дякуючи асинхронності таких телекомунікаційних середовищ як комп’ютерні конференції, електронна пошта і голосова пошта.

Оскільки ці середовища не передбачають одночасних питань та відповіді, студенти можуть знову самі обирати час, місце і темп, зберігаючи можливість спілкування з іншими студентами, які в цей час працюють з другою частиною учбового курсу або навіть проходять зовсім інші курси в рамках програми. Цілі спілкування в “співтоваристві студентів” не так дидактичні, як контекстуальні, маючи на увазі принципово новий рівень спілкування, окрім передбачуваної програмою учбової програми.

Можна очікувати появу нового типу стосунків в кінці цього чи на початку наступного тисячоліття. По мірі того, як студенти отримуватимуть доступ до великих баз даних, гіпермедійних комплексів, відео і тексту за допомогою комп’ютерних мереж, з’явиться новий тип студента - чудово обладнаного для навчання, а краще сказати, цілого “співтовариства молодих вчених”. Студенти самі управлятимуть часом, місцем та темпом, широтою охоплення і послідовністю учбового матеріалу і, більше того, матимуть можливість вільно спілкуватися із ровесниками та викладачами.

90-ті роки принесли свої нововведення в стосунки між учбовими закладами. Найбільш видатний з них - мережевий відкритий університет. Передував йому Національний технологічний університет (США), який видавав дипломи, дякуючи спільній роботі багатьох великих ВУЗів. Зовсім свіжий приклад - це консорціум ступеня національних університетів, який об’єднує дев’ять солідних ВУЗів, що пропонують національну ступінь бакалавра в менеджменті. Цей консорціум був створений як результат діяльності університету Розвитку Розуму, який і досі просуває створення інших, більш спеціалізованих консорціумів в бібліотечній справі і в галузі розробок систем викладання з метою присудження національних ступенів з цих спеціальностей.

Більш того, вперше в історії американської освіти спостерігається поява нових національних університетів дистанційної освіти, а також нових спеціальностей і вчених ступенів, отримуваних за допомогою дистанційної освіти. Серед прикладів можна назвати ступінь магістра ділового адміністратора державного університету штату Колорадо, ступінь з інформатики державного університету Чикаго, ступінь з бібліотечної справи Арізонського державного університету, магістра управління освітою університету Джорджа Вашингтона, магістра акустики Пенсільванського державного університету і, нарешті, ступінь бакалавра з ядерної фізики університету Меріленда.

Термін “дистанційна освіта" означає різні освітні моделі, для яких спільним є те, що деякі або всі викладачі та студенти просторово розділені. Як і всі типи освіти, різні моделі дистанційної освіти будуються на основі головних компонент процесу навчання:

  • виклад предметного змісту;

  • взаємодія з викладачами;

  • виконання практичних завдань.

Кожна модель дистанційної освіти використовує технології, які тим або іншим чином впливають на ці компоненти.

Різні моделі дистанційного навчання відрізняються не тільки технологіями, що ними використовуються, але і мірою управління та відповідальності викладача і учнів. У деяких моделях викладачі та учбовий заклад зберігають свої функції повного управління процесом навчання як у випадку традиційної системи класного навчання. В інших випадках управління навчанням переходить до тих, що навчаються.

Нижче представлені три моделі дистанційної освіти. Звичайно, вони не відображають всіх можливих підходів до дистанційної освіти. Однак, вони відображають два крайніх випадки і середину на континум від управління навчанням викладачем до управління самим учнем.

А. МОДЕЛЬ РОЗПОДІЛЕНОГО КЛАСУ має місце в тих випадках, коли інтерактивні телекомунікаційниі технології розповсюджують курс, розрахований на один клас, на групи студентів, що знаходяться в різних місцях. Типовий результат - змішаний клас, який об’єднує традиційно і дистанційних студентів, що навчаються. Учбовий заклад і деканат контролюють успішність.

Б. МОДЕЛЬ САМОСТІЙНОГО НАВЧАННЯ звільняє студентів від необхідності знаходитися в певному місці в певний час. Студенти забезпечуються набором матеріалів, що включає виклад курсу та докладну програму, і отримують можливість звертатися до співробітника факультету, який здійснює керівництво, відповідає на питання і оцінює роботу. Контакт між студентом і методистом досягається шляхом використання телефону, комп’ютерних конференцій, електронної і звичайної пошти.

В. МОДЕЛЬ ВІДКРИТЕ НАВЧАННЯ + КЛАС включає в себе використання друкарського викладу курсу і інших засобів (наприклад, відеозаписів або комп’ютерних дисків), які дозволяють студенту вивчати курс з найбільш прийнятною швидкістю в поєднанні з інтерактивними телекомунікаційними технологіями для організації спілкування студентів всередині дистанційної групи.
1.1.3 Бібліотечно-архівні інформаційні системи
В наш час заміни паперових технологій безпаперовими всі архіви, які фактично є найбільшими накопичувачами інформації на паперових носіях, повинні бути як найшвидше переведені на безпаперову основу.

Головною проблемою при переході на таку основу є стандартизація форматів програмних продуктів, що мають забезпечувати всі сервіси сучасного архіву.

Термін MARC являє собою акронім назви системи Machine- Readable Catalogue or Cataloguing (Каталог або каталогізація, що читається машиною.) Однак ця назва не є зовсім точною, оскільки MARC не є ні яким-небудь виглядом каталогу, ні методом каталогізації. Фактично MARC - це короткий та зручний термін для позначення процесу маркування будь-якої частини каталогізаційного запису так, щоб вона могла бути оброблена за допомогою комп’ютера.

У загальних словах, комунікативний формат MARC повинен забезпечувати:

  • можливість його застосування для всіх видів бібліотечних та архівних документів;

  • достатню гнучкість для рішення різноманітних задач в доповнення до каталогізації;

  • зручність застосування в різних автоматизованих системах.

Застосування стандарту MARC в архіві, який до цього працював з каталожними картками, помітно збільшить швидкість роботи, тобто не буде необхідності стояти "бог знає скільки часу" біля каталогу, щоб знайти потрібну картку. Стандарт MARC дозволяє знайти будь-який документ, який є в архіві, в лічені секунди. Наприклад, якщо читач забув або не знає якого-небудь потрібного опису документу (автор, назва і т.п.), то MARC дає можливість знайти цей документ за ключовими словами. До переваг MARC-а потрібно віднести і те, що він вимагає мінімум одного комп’ютеру, тобто всі ті каталоги з картками стають непотрібними.

Використання стандарту MARC запобігає дублюванню роботи та допомагає архівам і бібліотекам краще розпорядиться їх ресурсами.

Застосування стандарту MARC при управлінні архівними операціями дозволяє архіваріусам використовувати існуючі автоматизовані архівні системи. Багато систем, доступні архівам різного рівня, спроектовані для роботи з форматом MARC. Вони технічно обслуговуються і удосконалюються, так що архіви можуть користуватися перевагами останніх досягнень в комп’ютерній технології. Стандарт MARC дозволяє також архівам замінити одну систему на іншу з упевненістю, що їх дані будуть сумісні.

Незважаючи на співпрацю країн в цій області з’явилося, декілька версій формату MARC таких, як UKMARC, INTERMARC, USMARC, розходження в яких були викликані відмінностями в національних правилах і практиці каталогізації.

Архів Конгресу є офіційним депозитарієм публікацій Сполучених Штатів і первинним джерелом каталогізаційних записів для міжнародних публікацій та публікацій США. У 1960-і рр. архів Конгресу розробив формат MARC Бібліотеки Конгресу (формат LC MARC), систему, що використовує в каталогізаційному записі цифри, букви та інші символи для позначення різних типів інформації. У процесі розвитку формат LC MARC став форматом USMARC (форматом MARC США). Ведення архівного формату USMARC, також як і офіційної документації USMARC, здійснюється Бібліотекою Конгресу.

Покажчики даних (Signposts): Щоб прочитувати та інтерпретувати архівний запис, комп’ютеру необхідна допомога. Таблиця 1 ілюструє інформацію, для позначення якої потрібні "signposts".

Запис з текстовими "signposts": Той же запис з мітками MARC:

Таблиця 1.1

"SIGNPOSTS"

ДАНІ

"SIGNPOSTS"

ДАНІ

Заголовок основного

архівного запису:

Ім’я:

King,

Stephen

  1. 1



King, Stephen

Заголовок та дані про відповідальність:

Основний заголовок:

Дані про відповідальність :

 

Misery

Jim Arnosky

  1. 10





Misery

 

Jim Arnosky

Галузь видання:

Інформація про видання:

1 st ed.

250 $а

1 st ed.



Таб 1.1 Записи з мітками
Порівняння одного і того ж запису з текстовими "signposts" і з мітками USMARC ілюструє компактність формату USMARC, тобто економне витрачання об’єму комп’ютерної пам’яті.

Таблиця 1 ілюструє запис MARC, розмічений "signposts". Найменуваннями цих "signposts" є: ПОЛЕ, МІТКА, ІНДИКАТОР, ПІДПОЛЕ, КОД ПІДПОЛЯ і ВИЗНАЧНИК ЗМІСТУ. Розглянемо ці терміни окремо.

Поле: кожний архівний запис логічно ділиться на поля. Є поле для автора, поле для інформації про заголовок і т.д. Ці поля поділяються на одне або декілька "підполій".

Як було відмічено раніше, текстові найменування полів дуже довгі, щоб їх приводити в кожному записі USMARC. Замість цього, поля представляються 3-х цифровими мітками.

Мітка: кожне поле асоціюється з трьохцифровим числом, яке називається міткою. Мітка ідентифікує поле (тип даних), яке слідує після неї. Навіть якщо на екрані дисплею, відразу після мітки виведені ще і індикатори (таким чином, може з’явитися число з 4 або 5 цифр), мітка завжди являє собою перші три цифри.

Індикатори: за кожною міткою поля слідують дві позиції символів (за винятком полів 001 - 009). Одна або обидві ці позиції символів можуть використовуватися для індикаторів. У деяких полях застосовується тільки перша або друга позиція; в інших полях використовуються обидві позиції; а в таких полях, як 020 або 300, позиції не використовуються зовсім. Якщо позиція індикатора не використовується, індикатор характеризується як "невизначений", позиція залишається незаповненою. У даному роботі, в прикладах, незаповнені або невизначені позиції індикатора означаються символом " # ".

Значенням кожного індикатора є цифра від 0 до 9. (Хоч правилами допускаються букви, вони використовуються рідко). Навіть, якщо два індикатори разом можуть здаватися 2-х значним числом, насправді вони є двома окремими цифрами. У приведеному нижче прикладі перші 3 цифри є міткою (245 визначає поле заголовка), 2 наступні цифри (1 і 4) є значеннями індикаторів. "1 - "перший індикатор; "4 - "другий індикатор.
Підполе: більшість полів містить декілька окремих взаємопов’язаних даних. Кожний тип даних в полі називається підполем, і кожному підполю передує код підполя. Поля від 001 до 009 не мають підполей.

З початку 70-х років сімейство MARC збільшилося більш ніж на 20 форматів. Відмінності в змісті даних цих форматів викликають необхідність редагування запису до обміну ними.

Для подолання несумісності форматів було прийняте рішення розробити міжнародний формат MARC (UNIMARC), який дозволив би приймати записи, складені в будь-якому форматі MARC так, щоб вони могли конвертуватися в UNIMARC, а з нього в будь-який інший формат MARC. Для цього кожній національній службі досить буде становити тільки дві програми (одну для конвертування в UNIMARC, іншу з формату UNIMARC) замість спеціальних програм конвертування в кожний з форматів MARC, наприклад, INTERMARC в UKMARC, USMARC в UKMARC і т.д. Таким чином, основною метою створення формату UNIMARC є сприяння міжнародному обміну даними в машиночитаємій формі між національними архівними службами, а також більш простого і зручного складання опису архівних одиниць, їх пошук і контроль. Останнє досягається за допомогою розроблених методів запису архівної інформації, здійснюваною відповідно до міжнародних стандартів.
1.1.4 Відмінність формату UNIMARC від формату USMARC
Передусім треба відмітити, що ті визначення, які приводилися для формату USMARC підходять (або правильніше сказати застосовуються) в форматі UNIMARC (тобто поняття поля, влучні, індикатора, маркера, довідника та інше зберігаються). Таким чином, не має значення описувати так же детально формат UNIMARC, як був описаний формат USMARC. Тому варто зупинитися на тих фрагментах, які відрізняють ці два формати.

Основною відмінністю форматів UNIMARC і USMARC є передусім невідповідності полів, підполій, індикаторів і т.п. (тобто правильніше буде сказати невідповідності міток полів, підполій, індикаторів і т.д. До відмінностей можна віднести також і те, що кількість полів в форматі UNIMARC не співпадає з кількістю полів в форматі USMARC, причому в UNIMARC полів більше ніж в USMARC. Це пов’язано з тим, що сам формат UNIMARC, як було сказано раніше, створювався значно пізніше, ніж формат USMARC і, відповідно, при створенні UNIMARC враховувалося все, щоб цей формат був кращим і замінив всі інші формати.

Подальші відмінності між форматами UNIMARC і USMARC є більш дрібними і пов’язані знову таки з тим, що формат UNIMARC "молодше" формату USMARC (наприклад, кількість підполій в полях, довжини полів, відмінності в позначеннях індикаторів та інше).
1.1.5 Конвертування даних по структурі USMARC - UNIMARC
При створенні конверторів USMARC-UNIMARC необхідно скласти певні алгоритми програм. Розглянемо алгоритм програми-конвертора UNIMARC -USMARC.

Програма-конвертор може складатися з 3 блоків:

  • У першому блоці програма-конвертор повинна прочитувати ті дані з файла, які необхідно конвертувати.

  • Другий блок є основним і самим складним. У ньому, власне, і відбувається конвертування даних. Це конвертування також можна розділити на декілька складових частин. Спочатку необхідно перебудувати маркер. Після має бути конвертування довідника. Тут буде важливим перевести всі мітки полів, підполій і індикаторів, які не співпадають. Цю задачу можна вирішити за допомогою додаткового файлу, в якому вказані всі мітки полів, підполів і індикаторів одного з форматів. Також треба враховувати і те, що довжини полів формату, який конвертується можуть не співпадати з довжинами полів нового формату (тобто треба перерахувати ці довжини).

  • У третьому блоці новий запис необхідно записати в новий файл, який і буде відображати форму запису нового формату.

Алгоритм конвертора USMARC-UNIMARC будується аналогічним чином.

Отже, ми провели невеликий огляд по форматах автоматизованих архівних і бібліотечних систем USMARC та UNIMARC (оскільки саме ці два формати мають найбільше поширення і довір’я в світі).

Основна мета даного розділу полягала не в детальному розгляді форматів USMARC і UNIMARC, а в тому, щоб підкреслити факт переходу архівів на ці автоматизовані системи.
1.2 Автоматизація бібліотечних процесів
1.2.1 Класифікація бібліотек

Класифікація бібліотек може бути виконана по різним ознакам: засновників, складу фонду, читачів, призначенню, тощо.

По типу читачів бібліотеки можуть бути для дітей, студентів, дорослих робітників певних галузей.

Склад фонду має кілька ознак, за допомогою яких один фонд відрізняється від іншого. Основними параметрами фонду є:

функціональний, за яким визначається тип бібліотеки;

тематичний, тобто той, що відображає основні теми, галузі, які визначають його профіль;

документно-типологічний, що характеризує цільове призначення фонду (література навчальна, наукова, науково-популярна);

документно-видовий, що визначає обов’язкові види документів; книги, журнали, газети, брошури;

мовний, що уточнює якою мовою повинні бути документи, що складають фонд;

хронологічний, що вказує документи яких років повинні включатися у фонд;

географічний, національний, що визначає зону діяльності бібліотеки, враховує галузеві особливості регіону;

кількісний, що дає уявлення про екземплярність документів з кожної теми, їхній тип, вид, мову.

Загальний змістовий діапазон фонду бібліотеки дуже широкий, причому кожний параметр має свою глибину, тобто ступінь забезпечення документами.

В залежності від домінуючої в бібліотеці технології можна говорити про вид, до якого належить бібліотека. Цю залежність можна представити у такий спосіб:

Паперова бібліотека – паперова технологія.

Механізована бібліотека – механізована технологія.

Автоматизована бібліотека – автоматизована технологія.

У основі запропонованого технологічного розподілу бібліотек на види лежить принцип пошуку, відбору, обробки, збереження|зберігання|, передачі (обміну, видачі) і списання (стирання, знищення) літератури (інформації). Причому для останніх двох видів бібліотек характерна|вдача| не лише|не тільки| кількісна, але і якісна (інтелектуальна) потужність технічних засобів|коштів|, що передбачає до використання (нейро-| і геннокомп'ютерів|). Таким чином, тенденція до максимального інформаційного і інтелектуального насичення середени| очевидна.

За винятком паперової, інші види бібліотек зустрічаються украй|надто| рідко. Поки|доки| більше прикладів|зразків|, коли на базі якої-небудь|будь-якої| одній технології або паралельно з|із| нею отримують|одержують| розвиток відразу декілька типів технологій. Подібна технологічна мішанина є важливою|поважною| межею сучасних бібліотек світової бібліотечної спільноти. Тому можна говорити про формування ще одного, на сьогодні найбільш поширеного, виду бібліотек - гібридної бібліотеки. Правда, на відміну від Заходу гібридні бібліотеки мають наступну|слідуючу| принципову особливість: давно освоєні, але|та| застарілі, малоефективні технології (паперова, механізована і частково автоматизована) тут "мирно співіснують" з|із| ще тільки що отримуючою| розвиток високоефективною цифровою технологією. У закордонних гібридних бібліотеках, навпаки, прямує активне витіснення (заміна) відомих старих технологій новими, вчастности|, цифровою.
1.2.2 Цілі, функціональні вимоги створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи

У рамках формування інформаційної бібліотеки і забезпечення вільного доступу користувачів к різноманітним інформаційним ресурсам проект створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС), направленої на досягнення наступних цілей:

1. Забезпечення доступності документів, навіть які є рідкісними, рукописні книги, фотоальбоми, архіви (для більшості бібліотек це є складним завданням);

2. Забезпечення доступу інформації, яка існує лише в електронній формі.

3. Представлення користувачам якісно нових можливостей роботи с великими об’ємами машинночитаємих данних;

4. Ціленаправлене інформаційне забезпечення різних областей науки, культури, створене шляхом створення повнотекстових баз даних у режимі теледоступу.

Очікувані результати:

  1. Єдина база даних (фонд), що містить електронні документи с єдиним користувацьким інтерфейсом доступу із однієї точки до всіх збірникам, які складають базу даних АІБС.

  2. Система метаданих АІБС, в першу чергу – це електронний каталог.

  3. Технологія надійного накопичення, збереження і використання електронних документів.


Функціональні вимоги:

  1. Електронна бібліотека повинна забезпечити користувачам:

доступ до різноманітним електронним документам в базі даних АІБС завдяки єдиному інтерфейсу, який містить інструменти пошуку в електронних колекціях;

можливість пошуку в великих об’ємах інформації;

реалізацію нових форм бібліотечного і інформаційного обслуговування користувачів.

2. Вимоги до забезпечення збереження книжкового фонду:

одержані в результаті оцифровування документів електроні копії повинні бути такої якості, щоб не було необхідності виготовляти повторні копії для перевидання документа;

цифрові копії друкованих документів повинні надавати ефективний доступ до змісту оригіналів, надавати взаємодію скороченню кількості їх видачі читачам.

3. Вимоги до бібліотечної технології:

формування фонду електронними документами шляхом сканування і, якщо є необхідність, по символьної обробки друкованих документів;

ведення електронного каталогу (ЕК) АІБС;

обробка текстової інформації, малюнків, графіки, відеоінформації;

архівування, збереження і захист електронних документів.
1.2.3 Бібліотека и бібліотечні процеси як об’єкти автоматизації

Основною задачею любої бібліотеки була і залишається забезпечення читачів необхідною літературою. Сучасні бібліотеки представляють собою автоматизовані центри, які обслуговують користувачів в локальному і віддаленому режимах, центри впровадження нових інформаційних технологій, центри-генератори власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг.

Рішення проблеми створення електронного каталогу і в цілому електронної бібліотеки містить у собі задачі аналізу документальних інформаційних масивів і технології бібліотечного обслуговування. У порядку обробки і руху інформації в АІБС можна виділити п’ять функціональних підсистем: комплектування фондів, вхідна (технічна) обробка документів, бібліографічна (аналітико-синтетична) обробка, збереження бібліотечних фондів і обслуговування абонентів.

     Електронна бібліотека складається із наступних основних частин:

Цифрові колекції – повнотекстові цифрові версії книг, періодики, учбово-методичних видань, як ті, що мають друковані аналоги, так чисто електронні видання вище перечислених тематик, які виконані по замовленню і у межах технічних вимог, які вимагаються до ресурсів електронної бібліотеки.

Електронні каталоги – каталоги бібліотечних ресурсів, що дозволяють провести швидкий пошук, оформлення заявки, і, можливо, одержання доступу до потрібного ресурсу (у випадку присутності електронної версії документа).

Види діяльності електронної бібліотеки:

1. Представлення інформації по виданням, які є у присутності – по сутності, даний вид послуг зводиться до створення електронних каталогів. Крім інформації про присутність літератури у даній бібліотеки, необхідна інформація о виданнях, які зберігаються в інших бібліотеках, а також про вихід нових видань.

2. Представлення доступу к повнотекстових електронним документам – документи не обов’язково повинні знаходитися територіально у данній бібліотеці, проте в деякої сітці електронних бібліотек. При організації доступу необхідно враховувати, що не всі документи можуть бути у вільному розповсюдженні внаслідок правових чи інших обмежень.

3. Формування фондів цифрових матеріалів - такого роду фонди мають різні способи формування:

Оцифровка – створення фонду електронних ресурсів на базі існуючих колекцій друкованих видань. Дана процедура особливо актуальна у відділах рідкісної книги, які не мають можливості забезпечити доступ всіх бажаючих до раритетних і рідкісних видань із своїх колекцій.

Електронні видання - електронні документи, які спочатку орієнтовані для представлення в різних електронних засобах відображення. Такого роду видання не можуть мати друкованих аналогів, повинні мати формат пристосований для відображення Інтернет-засобами, повинні мати оформлення і опис, що гарантує просте включення їх в склад електронної бібліотеки.

4. Консультаційні і освітні послуги для авторів електронних ресурсів мають забезпечити створення електронних документів у більш зручним для розміщення в бібліотеці виді.

5. Взаємодія – для організації оптимальної роботи електронної бібліотеки важлива взаємодія с аналогічними структурами в інших регіонах. Результатом таких контактів повинно бути створення системи обміну інформації про присутність літератури, організація доступу к електронним документам, створення єдиних стандартів створення електронних документів.

      Технології формування електронних фондів:

  1. Технологія доставки інформації

     У наш час найбільш бурхливо розвивається і, як наслідок, вміщує більш передові засоби обробки інформації Інтернет-технології. Крім того, орієнтація на доставку інформації через Інтернет автоматично розширить аудиторії електронної бібліотеки. Орієнтація на Інтернет не виключає використання інших способів представлення інформації користувачів (CD, магнітні носії, DVD і т.д.), при цьому, заміна технологія не потребує витрат на преображення цього документа.

  1. Технологія представлення інформації

Технологічні рішення по представлення інформації – один із самих важливих і відповідальних етапів розробки електронних документа. Хороший дизайн документа мінімізує затрати часу і сил користувача необхідних для сприймання інформації. Представлення інформації має два аспекти. Більш важливих з них є структуризація інформації. Для опису структури інформаційних ресурсів природний вибір деякої мови структурної розмітки. Другий аспект представлення інформації – її візуалізація, не є першочерговим. У наш час найбільш прогресивним вважається принцип розподілу змістової та візуальної частини електронного документа.

3. Технологія обміну

Використання загального стандарту представлення електронних документів як обмінного було б корисно для створення каталогів і депозитаріїв, а також для забезпечення гарантії можливості показу даного документа на любому засобі виводу.

  1. Технологія збереження інформації

Схема збереження інформації повинна задовольняти наступні вимоги:

Надійність – електронні документи повинні бути надійно захищені від несанкціонованого доступу, а також повинна забезпечувати їх збереженість.

Швидкий доступ – користувач повинен мати можливість провести пошук і оперативно одержати необхідну інформацію.

Можливість редагування – ряд електронних документів можуть вимагати редагування або заміни, при цьому с досить великою вірогідністю такі заміни можуть бути внесені некваліфікованими користувачами.

Компактність – при присутності великого об’єму документів питання компактного зберігання можуть бути актуальними.

   

    1. Огляд окремих сучасних АІБС

Табл. 1.2



Системи


Розробник

Технічні засоби та операційні системи

Програмне середовище

Ціна, кількість користувачів

Функціональ-ність

ІРБІС

ГПНТБ Росії

ПК під DOS, мережа під Windows 95/NT

ISIS

3360$,

міні - 840$

WWW-сервер

35 бібліотек

Комплектування, каталогізатор, читач, книговидача, адміністратор

LIBER

Франція, Relais Informatique International

ПК 486, OC PICK, UNIX, Windows NT, Windows 95

СУБД PICK

1000$ -10000$, клієнт 450$ 17 бібліотек

Каталогізації, комплектування, пошук для бібліотекаря та читача

ALEPH

Ізраїль, ALEPH-YISSUM, фірма ExLibris

Сервери SUN, IBM RS, DEC ALPHA, OC UNIX, Linux, AIX, Solaris

ORACLE, SQL

20000$ -200000$

3 бібліотеки

Каталогізація, книговидача, МБА, реєстрації, періодика, комплекту-

вання, адміністратор

ISIS

Бюро ЮНЕСКО

ПК із 286 і MS-DOS, є версії під Windows, Unix

CDS/ISIS/M ISIS

Безкоштовна

Пошук в електронному каталозі

МАРК

(SQL)

Росія, НПО «Інформсистема»

MS-DOS версія, для SQL версії - Pen-100, OC Windows 95/98/NT, Unix

Sybase, MS Oracle, Ingres, Informix Progress

27800 грн. SQL

шкільн.

б-ки

2430 грн.

48 бібліотек

Обробка, комплектуван-ня, абонемент, адміністратор, книгосховище

УФД/

Бібліо-тека

Україна, ЗАТ «УФД»

OC- Windows NT/2000/XP, UNIX, Linux, клієнт - Windows 9x/2000/XP

SQL-сервер Informix, Oracle, Centura SQLBase

19200 грн.

62 бібліотеки

Комплектування, обробка, видача, шаблони друкованих форм, персоніфікація

Руслан

Росія «Відкриті бібліотечні системи»

Server Pentium II 400/256 Mb/40Gb, клієнт P166/64mb

Win. 95/NTT Oracle 8i



10000-6000$

Комплектування, книговидача, обслуговуван-ня, адміністратор, WWW-server

UNILIB

Національний університет внутрішніх справ (Харків)

Сервер - P-IV/512 Mb (Unix/Linux чи Win98/NT/2000/XP) Клієнт – P100/32Mb

Linux/Unix/FreeBSD Wind NT 4.0 Interbase 6.0

MS Office

~14000 грн.

42 бібліотеки

Замовлення, реєстрація надходжень, передплата, каталогізація, обробка, обслуговуван-ня, адмініструван-ня, WWW-server


Табл. 1.2 Бібліотечні програми в Україні

Розглянемо деякі з систем, що наведені в таблиці 1 окремо.
1.3.1 Автоматизована інформаційна бібліотечна система "Бібліотека 2000"
Це остання версія сімейства програм, розроблювальних Науковою бібліотекою МІ'У (Росія) починаючи з 1990 року.

"Бібліотека 2000" підходить для використання в бібліотеках будь-якого типу.

Програма для ведення електронного каталогу написана на Visual Objects, що є продовженням Clipper. Використовувана база даних - dbf файли. Працює в режимі файл-сервер. Додаток для Інтернет написаний на Java. Працює в режимі клієнт-сервер.

Основні характеристики системи:

  1. Створення і введення електронних каталогів.

Введення, збереження, корекція інформація в електронних каталогах.

2. Пошук по любому критерію.

Система забезпечує пошук даних в електронному каталозі по любому набору пошукових елементів. Крім простого пошукового інтерфейсу, є можливість додавання складних пошукових запитів.

3. Підтримка бібліотечних технологій.

Автоматичне створення повного комплекту каталожних карток. В комплект поставки включені типові документи.

4. Обслуговання читачів

Формування електронних замовлень на видачу літератури і фіксування виконання.

5. Створення електронних каталогів в локальних обчислювальних мережах підприємств. Установка електронних каталогів на серверах мереж персональних ЕОМ і одночасний доступ к інформації декількох користувачів. Процес оновлення даних не заважає доступу читачів до каталогів.

6. Підготовка нових і використання готових словарів, рубрикаторів, довідників.

7. Повна сумісність с форматами USMARC и RUSMARC.

8. Доступ к електронним текстам видань.

Можливість доступу к повним текстам, графічних даних та інших зовнішніх об’єктів (включає ресурси Іnternet);

9. Присутність засобів, які підтримують вихідні документи у форматі Word и HTML.

10. Підтримка електронного каталогу авторитетних записів.

11. Перевірка на дублетність.

12. Доступ до каталогів через Іnternet/Іntranet.

13. Підтримка протоколу Z39.50.

14. Відкрита система настроювання.
Система не має розподіли на окремі АРМи. У стандартний комплект поставки включені всі основні функції, що забезпечують реалізацію технології роботи бібліотек: адміністрування, каталогізація, комплектування, книговидача, обслуговування читачів. Робота організується шляхом розмежування прав доступу.

Програма знайшла широке застосування при створенні електронних колекцій.
1.3.2 Автоматизована бібліотечна система "РУСЛАН"
Програма «Автоматизоване робоче місце читача» призначена для забезпечення простого й зручного доступу віддалених користувачів до ресурсів різних інформаційних служб. Віддаленими користувачами можуть бути будь-які користувачі HTTP-сервера, на базі якого функціонує програма. Ресурсами інформаційних служб можуть бути різні віддалені бази даних (бібліографічні, повнотекстові, бази даних запитів на доставку документів, тезауруси), доступні по протоколу ISO 23950. Програма є Z39.50-клиентом із Web- інтерфейсом користувача. Тому для роботи із програмою користувачеві необхідний лише Web-агент (Netscape Navigator, MS Internet Explorer, Lynx і т.п.) і надійний зв'язок з HTTP-сервером, на якому виконується програма.

Програма забезпечує користувачів наступними можливостями:

Пошуком бібліографічної, повнотекстової інформації, інформацією про замовлення, відомостях о місцезнаходженні і доступності документу в віддалених базах даних можливостями усунення дублетності, навігація по пошуковим індексам і автоматичне розширення запиту с використанням тезаурусів і авторитетних файлів;

Замовлення документу (копії) по знайденому бібліографічному описі;

Перевірка статусу замовлення.

Програма може функціонувати на будь-яких технічних засобах під керуванням будь-якої операційної системи, що відповідає стандарту ISO/IEC9945-1 (POSIX) і специфікаціям X/Open CAE specifications, Issue 4, July 1992 (XPG4). Обов'язковими вимогами для виконання програми є підтримка стека протоколів ТСРЯР і наявність HTTP-сервера, підтримуючого CGI.
1.3..3 Автоматизована інформаційна бібліотечна система ІРБІС
ІРБІС - Система автоматизації бібліотек, що відповідає всім міжнародним вимогам, запропонованих до сучасних бібліотечних систем, і в той же час підтримує всі різноманіття традицій російської бібліотечної справи. Комп'ютерна система автоматизації бібліотек ІРБІС, створена Міжнародною асоціацією користувачів і розробітників електроних, бібліотек і нових інформаційних технологій за ініціативою Державною публічною|прилюдною| науково-технічною бібліотекою Росії, призначена для розповсюдження|поширення| і використання в бібліотеках будь-якого типу|типу| і профілю. Перша версія системи з'явилася|появлялася| в ГПНТБ в 1995 році. Система має універсальний характер|вдачу|, охоплює всі види видань (зокрема –аудіо| і відеоматеріали, карти, ноти, комп'ютерні програми) і підтримує всі стандарти, що діють в Росії, і насамперед|передусім| стандарт на бібліографічний опис. У даний час|нині| існують версії системи для DOS| і Windows|.

Версія для Windows| є|з'являється| комерційною і продовжує розроблятися. Для DOS| є|наявний| повна|цілковита| працездатна версія, орієнтована на роботу в локальній мережі|сіті|, подальша|дальша| розробка якої заморожена. Серед характеристик, що представляють|уявляють| найбільший інтерес для бібліотек університету, можна виділити наступне|слідуюче|:

  • у системі реалізовані всі основні режими бібліотечної роботи (автоматизовані робочі місця|місце-милі|): «комплектатор|», «каталогізатор», «книговидача|», «адміністратор», «читач»;

  • технологія автоматичного формування словників з|із| пошуком по будь-яких елементах опису, засоби|кошти| для ведення алфавітно-наочного|предметного| покажчика до УДК/ББК і Тезауруса;

  • система підтримує традиційні паперові технології (можливе отримання|здобуття| будь-яких вихідних форм: картки|карточки|, списки нових надходжень|вступів|, книги сумарного обліку|урахування|);

  • система володіє широкими можливостями|спроможностями| для налаштування в умовах роботи конкретної бібліотеки;

  • відвертість системи дає можливість|спроможність| користувачеві самостійно вносити зміни: від вхідних і вихідних форм до написання власних службових програм.

Windows-версія| має можливість|спроможність| для роботи з|із| базою даних на сервері через Internet|. Існує ряд|лава| цікавих пропозицій|речень| ГПНТБ для невеликих бібліотек. Ця і що вже існує|наявний| Міні-ІРБІС, і ще Ірбіс-light, що розробляється.

Основні функції системи:

1. Робота в локальних обчислювальних мережах любого типу без обмеження кількості користувачів;

2. Повна інтегруємість в корпоративні бібліотечні системи і технології на основі:

- засобів підтримки Web-технологій і протоколу Z39.50;

- повної сумісності з міжнародними форматами UNІMARC, USMARC.

3. Підтримка будь-якої кількості баз даних;

4. Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук по любим елементам опису;

5. Засоби для введення і використання авторитетних файлів, алфавіто-предметного показника;

6. Підтримка традиційних «паперових» технологій: від друку листів замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток;

7. Технології, орієнтовані на використання штрихів-кодів на екземплярах видань і читацьких квитків;

8. Підтримка повних текстів, графічних даних і інших зовнішніх об’єктів;

9. Засоби для перекладу користувацьких інтерфейсів на інші мови;

10. Широкий набор сервісних засобів, які забезпечують зручність і наочність користувацьких інтерфейсів, які спрощують процес введення, виключає помилки і дублювання інформації;

11. Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки;

12. Відкритість – дозволяє користувачу самостійно вносити зміни у широких межах: від зміни вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних додатків;

13. Автоматизація реєстрації та обліку користувачів;

14. Отримування інформації про термін повернення видання, якщо воно видано на абонемент.

У системі реалізовані всі типові бібліотечні технології, включаючи технології комплектування, систематизації, каталогізації, читацького пошуку, книговидачі і адміністрування, на основі взаємозалежного функціонування п'яти типів автоматизованих робочих місць (АРМ): «Комплектувальник», «Каталогізатор», «Читач», «Книговидача», «Адміністратор».
1.3.4 УФД/Бібліотека
Система «УФД/Бібліотека» призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Система «УФД/Бібліотека» створена за сучасними технологіями і стандартами обробки та передачі інформації, забезпечує автоматизацію виробничих циклів бібліотеки, яка функціонує автономно чи в складі системи бібліотек, єдиних каталогів та бібліотечних фондів.

Вона включає засоби автоматизації основних виробничих циклів:

  • Комплектування бібліотечного фонду (визначення потреб, замовлення літератури, оформлення надходжень, облік і аналіз фонду, списання)

  • Обробка документів (складання бібліографічного опису документа, класифікація, створення тематичних каталогів)

Обслуговування читачів (пошук документів, замовлення, комплектування замовлень, видача та повернення документів). Система «УФД/Бібліотека» призначена для вирішення двох взаємоповязаних задач:

  • забезпечення ефективного відбору документів з будь-якого робочого місця установки, їхнього замовлення та перегляду відповідних електронних копій;

  • підвищення ефективності праці співробітників бібліотеки за рахунок автоматизації основних виробничих циклів бібліотеки, поєднуючи поточну вітчизняну практику (в тому числі: формати бібліографічних описів, стандарти обліку, паперові технології) з сучасними міждународними комунікативними форматами, штрих-кодовими технологіями, цифровим підписом тощо.

Система виконує такі функції:

1. Користування електронним каталогом;

2. Відбір документів за заданими критеріями (темами каталогів і значеннями полів бібліографічного опису);

3. Сортування відібраних документів за вказаними критеріями у порядку зростання чи зменшення значень;

4. Перегляд та друк інформації відносно відібраних документів у вигляді строк таблиці, каталожних карток і повних бібліографічних описів;

5. Експорт і друк вибраної інформації;

6. Підтримка електронного каталогу бази даних електронних документів;

7. Каталогізація видань (створення бібліографічних описів документів згідно держстандарту 7.1-84, стандартам USMARC и UNІMARC);

8. Структуризація складних видань (серій, колекцій, періодики);

9. Експорт і імпорт бібліографічних описів документів у форматах USMARC, UNІMARC и XML;

10. Створення тематичних каталогів;

11. Занесення електронних документів до бази даних чи відповідних контейнерів локальної мережі, отримання електронних адрес документів, які розміщені на компакт-дисках, в глобальних і локальних мережах;

12. Комплектування бібліотечного фонду паперовими документами;

13. Облік читацьких потреб;

14. Складання замовлень на літературу;

15. Оформлення надходження партій літератури;

16. Аналіз забезпеченості літератури по тематиці;

17. Оформлення списань;

18. Підготовка і друк книг інвентарного і сумарного обліку;

19. Аналіз причин відмов читачам в документах;

20. Експорт-імпорт інформації відносно бібліотечного фонду у форматі XML.

21. Обслуговування читачів (в т.ч. організація МБА)

22. Введення і утримання інформації відносно читачів бібліотеки;

23. Відбір читачів за різними критеріями, сортування, перегляд і друк відібраної інформації;

24. Відбір екземплярів документів і регістрація видачі їх читачам;

25. Регістрація повернення документів читачами;

26. Перегляд переліку документів, виданих читачам, які повернені, не повернені, строк повернення яких прострочено;

27. Застосування технологій штрих-кодування для ідентифікації документів і читачам;

28. Налагодження широкого кола параметрів для пристосування системи до потреб конкретної бібліотеки, створення різноманітних словників і переліком з можливостями імпорта-експорта у форматі XML.

Розглянемо основні функції:

  1   2



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы