Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Розділ Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області




Скачать 227.7 Kb.
НазваниеРозділ Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області
Дата01.10.2014
Размер227.7 Kb.
ТипДокументы
1. /Ващенко/Recenzia.doc
2. /Ващенко/Vidziv.doc
3. /Ващенко/Висновки.doc
4. /Ващенко/Вступление.doc
5. /Ващенко/Додаток А.doc
6. /Ващенко/Додаток Б.doc
7. /Ващенко/Додаток Б1.doc
8. /Ващенко/Додаток В.doc
9. /Ващенко/Реферат.doc
10. /Ващенко/Розд_л 1.doc
11. /Ващенко/Розд_л 2.doc
12. /Ващенко/Розд_л 4.doc
13. /Ващенко/Розд_л 5 ЕЧ.doc
14. /Ващенко/Розд_л 6 ОП.doc
15. /Ващенко/Роздел3.doc
16. /Ващенко/Роздел5.doc
17. /Ващенко/Содержание.doc
18. /Ващенко/Список литературы.doc
19. /Ващенко/Т_тульний лист.doc
“ Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор)” призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки
Роботи та виконані за нею розробки є актуальними та практично цінними для підвищення ефективності бібліотечних процесів
Программа арм „Каталогізатор" представляє собою робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції по формуванню (поповненню І коректуванню) баз данних Електронного каталогу. Також арм „Каталогізатор" використовується для формування
Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині до інформаційного
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи. Автоматизоване робоче місце каталогізатора
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Ретроспективний І поточний пошук в бд
Розділ Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі 1 Мета і задачі дослідження
7 охорона праці
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Чому було вибрано саме рнр ? По-перше
1. 2 Автоматизація бібліотечних процесів
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем




Розділ 2. Специфіка організації роботи автоматизованих

електронних бібліотек. Аналіз предметної області
2.1 Функції бібліотеки вищого навчального закладу
На сьогодні бібліотеки, реалізуючи концепцію інформаційного суспільства, тобто зберігаючи, обробляючи, поширюючи інформацію на традиційних і електронних носіях, займають ключову позицію серед постачальників інформаційних послуг. Але погляд на бібліотеку тільки з точки зору інформаційних функцій є дещо однобоким. Бібліотека повинна зберігати соціальну та культурну память, що міститься в матеріальному предметі – книзі, розвивати в користувачеві потребу в ній.

Сучасна бібліотека – гідний продукт цивілізації і зберігаючи її ми зможемо багато що відродити та відновити, а саме: державність, незалежність, національну культуру, память.

Завдання університетської бібліотеки – це поліпшення бібліотечного обслуговування за умови вдосконалення довідково-бібліографічної діяльності, ріст професійної компетентності університетського бібліотекаря, піднесення престижності його діяльності, зміцнення матеріальної бази бібліотеки університету, формування в ній фонду відеофільмів, компютерізація.

Під автоматизацією розуміють сукупність стадій (етапів), що визначають автори-розробники даної автоматизованної інформаційно-бібліотечної системи (АІБС) та спеціалісти даної бібліотеки. Немає необхідності сьогодні вишукувати щось нове, тому що в бібліотечній справі вже є певний як зарубіжний, так і вітчизняний досвід автоматизації бібліотечних процесів. Цікавими з огляду даної теми є пропозиції доктора технічних наук професора, замісника директора ДПКІБ Росії Я.Л. Шрайберга: «Система автоматизації бібліотеки складається із декількох етапів і їхній вибір, послідовність, реалізація залежить цілком від потреб бібліотеки. Найчастіше перший етап – створення електронного каталогу, підключення до Інтернету. Немає сенсу на початку автоматизації, при недоліку і нестачі засобів і техніки намагатись охопити всі сфери бібліотечної автоматизації. Вдалими є ті системи автоматизації, які мають полегшені версії і дозволяють розпочати роботу з найменшого і за невеликі кошти».

Впровадження в практику роботи бібліотеки бібліотечних програм передбачає декілька етапів. По-перше, створення електронного каталогу. Однак, кожна університетська бібліотека створює власний електронний каталог, дублює вже зроблену роботу з обробки нових надходжень. По-друге, для ефективного функціювання інформаційних центрів, створенних при бібліотеках, необхідне поетапне вивчення бібліотечними працівниками прикладного програмного забезпечення загального призначення, зокрема інформаційного-лінгвисточного забезпечення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи, сучасних бібліотечних технологій, автоматизованого обслуговування користувачів, інформаційного пошуку в електронному режимі, навичок розробки та використання електронних форм бібліотечної статистики, підготовки бібліографічних списків, навичок проведення презентацій своєї діяльності для бібліотечних фахівців.

Всі книги, брошури, журнали та підручники, що надходять до бібліотеки університету, е державною власністю. Саме це зобовязує бібліотекаря вести чіткий і систематичний облік бібліотечного книжкового фонду, знати всі книжки та їх кількість, що надходить і зберігається у бібліотеці, забезпечити його збереження.

Облік книжкового фонду відображає надходження, вибуття видань, загальну чисельність і розподіл за видами та змістом.

Успішне розвязання завдань, що стоять перед бібліотекою університету, значною мірою залежить від правильної, науково-обгрунтованої, творчої організації бібліотечних фондів і каталогів, довідково-бібліографічного апарату.



Мал. 2.1 Основні функції бібліотеки університету


Мал. 2.2 Основні напрямки роботи бібліотеки



Мал. 2.3. Модель організації роботи з бібліотечним фондом
Але перш ніж надати довідки, задовольнити запити користувачів, прагнуть добре вивчити контингент читачів, досконало знати їх запити. Це один із факторів результативності довідково-бібліографічної роботи. Довідки, які надаються користувачам, поділяємо на такі групи:

  • довідки про того, хто написав книгу;

  • довідку про назву видання окремого автора;

  • коли, де і ким видано даний примірник, документ;

  • які книжки, статті є в бібліотеці на визначену запитом тему.

Основні етапи виконання довідок;

  • прийом запиту;

  • вивчення та підбір літератури;

  • складення довідок;

  • видача літератури, довідки;

  • реєстрація довідок.

У бібліотеці університету студенти отримують індивідуальні, групові та тематичні довідки. Всі вони облікуються у щоденнику роботи бібліотеки університету.

Для більш повного запезпечення запитів користувачів у бібліотеці, в читальному залі організовано та оформлено довідково-бібліографічний куточок, який включає систему каталогів та систему карточек; довідкове бюро, яке складається з довідково-інформаційного фонду.

За допомогою цих та інших форм роботи досягається основна мета довідково-бібліографічної роботи – розширення світогляду користувачів, пропаганда літератури, формування у студентів бібліотечно-бібліографічної культури, надається допомога викладачам.

Кожна бібліотека університету відчуває сьогодні нестачу комп'ютерізації бібліотечних процесів, кожен бібліотекар відчуває потребу в навиках інформаційної грамотності.

Основні вимоги до програмного забезпечення ЕБД наступні:

  1. Забезпечення захисту і авторизованого доступу до інформації з статистикою про час, проведений користувачем в ЕБ і використаних бібліотеках;

  2. Можливість передачі одного запиту користувача одночасно в декілька колекцій , що складають ЕБ, у тому числі, в колекцію дисертацій і обробку відповідей від декількох джерел одночасно;

  3. Візуалізація інформації, отриманій як відповідь на запит у форматі, який вибирається користувачем із списку можливих;

  4. Ліцензійна підтримка;

  5. Облік при функціюванні прийнятих стандартів представлених, збереженні і передачі інформації;

  6. Реалізація технологічних рішень, що приймаються машиною або людиною;

  7. Забезпечити адекватного використання вибраних або розроблених в межах проекту мета даних;

  8. Мінімальні вимоги до програмного забезпечення робочого місця клієнта (стандартне програмне забезпечення);

  9. Незалежність функціювання ЕБ від платформи на стороні клієнта і незалежність від СУБД, що використовується;

  10. Можливість обробки багатомовної текстової інформації з використанням оригінальної графіки документів і метаданих;

  11. Використання UNICODE;

  12. У плані вибору програмного забезпечення для ЕБД найбільшу значимість має сумісність з іншими бібліотеками і користувачів. В цьому питанні мова йде про вибір між засобами, найкращими для даної системи, і стандартами, що широко використовуються і які мають меншу функціональність;

  13. Архіви, в яких передається інформація для довгострокового збереження, повинні зберігати інформацію довше, ніж строки, на які розраховані сучасні магнітні або електронні носії інформації;

  14. Для збереження інформації (в тому числі, мета даних) повинні використовуватися поширені формати: при цьому нові формати с більшою вірогідністю будуть забезпечувати можливість конверсії;

  15. Враховуючи, що нема достовірних даних про строк гарантованої збереженості на електронних носіях, ЕБ повинна плануватися періодичне оновлення електронних документів. Необхідно не лише підтримувати дзеркальний стан системи, але і зберігати архівні копії найбільш важливої інформації на мікро носіях.

У загальному|спільному| випадку інформаційні компоненти електронної бібліотеки утворюють трирівневу структуру, що включає:

- компоненти метаінформаційного| рівня, що забезпечують «впізнанність|пізнаваний|» колекції в цілому|загалом|, ідентифікацію як її наповнення, так і форми уявлення|вистави|. Сюди відноситься, наприклад, нормативна інформація про колекції об'єктів (рубрикатори, тезауруси, авторські|предметні| та інші| покажчики), а також каталоги і описи структури і наповнення доступних асоційованих ресурсів;

- компоненти довідково-пошукового опису об'єктів, що забезпечують семантичну ідентифікацію, «впізнанність|пізнаваний|» окремого документа за рахунок уніфікації і нормалізації представлення як елементів даних, так і змісту|вмісту|. Звичайно|звичний| це бібліографічний запис чи яка-небудь| інша вторинна|повторна| інформація документа;

- компоненти рівня об'єктів первинної інформації: текст, графічне зображення, аудіо, відео і так далі, тобто власне інформативні документи.

В програмі автоматизації бібліотеки мають бути автоматизовані робочі місця, що виконують наступні функції:

  • адміністративні системи, що включають функції настройки, модифікації та підтримки;

  • комплектування фонду;

  • введення даних;

  • створення бібліографічного опису і каталогів;

  • інформаційний пошук і замовлення видань;

  • обслуговування читачів, підключення до мережі Інтернет (підключення до серверів і забезпечення функцій пошуку замовлення і катологізації, забезпечення корпоративних технологій).



    1. Опис предметної області




      1. Історія університету та бібліотеки

У Херсоні вищий навчальний заклад було відкрито у 1957 році, як навчально- консультаційний пункт (НКП). У 1960 НКП було реорганізован в загально-технічний факультет Київського технологічного інституту легкої промисловості, а у 1962 його було передано Одеському технологічному інституту ім. Ломоносова. Спочатку у ньому навчалося 837 студентів-заочників. З 1962 року при Херсонському філіалі Одеського технологічного інституту відкривається стаціонарна форма навчання. На денне відділення було прийнято 75, а на вечірнє – 150 студентів. У 1962 році відбувся перший випуск інженерів, що закінчили заочно Одеський технологічний інститут.

Таким чином, Херсонський філіал Одеського технічного інституту становиться висшим навчальним закладом по підготовці спеціалістів для текстильної промисловості. У 1965 році на дневному відділені навчалося 384 студента, на вечірньому – 596, і на Одеському технічному факультеті – 1825 студентів. У молодому вузі було створено 8 загальнонаукових і інженерних кафедр, 7 лабораторій і кабінетів. 1965/66 навчальний рік став початком зміни організаційної структури факультету: були створені спеціальні інженерні кафедри, створювалися лабораторії, а головне – збільшився прийом студентів на деннє відділення. У 1969/70 році в інституті навчалося вже 3380 студентів, із них на стаціонарі – 1300, на вечірньому відділені – 880 і на заочному – 1200 чоловік. При Філіалі буда відкрита аспірантура, організовано 4 Факультета: технологічний, механічний, вечірній і загальнотехнічний. Функціювало 20 кафедр, на яких працювало 153 викладачі, з них 50 – з вченими ступенями та знаннями. При інституті почали працювати спортклуб, експериментальний театр, літературне об ‘єднання, естрадний ансамбль, хор, бібліотека, книжковий фонд якої нараховував 94500 томів.

Факультет збільшився настільки, що було прийнято рішення перетворити філфал на самостійний вуз. Постановою Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1979 року № 340 „Про організацію в м. Херсоні індустріального інституту” і Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 травня 1979 року №247 29 грудня 1980 року на базі Херсонського філіалу Одеського технологічного інституту легкої промисловості було відкрито Херсонський індустріальний інститут. В той час ХІІ вважався одним вищім навчальним закладом України, що готував інженерів технологів по первинній обробці льону, ткацтва, прядінню. Тоді вже навчалося близько 5000 студентів на 34 кафедрах. Для користування у студентів було сучасне обладнання, комп’ютерна техніка, красива бібліотека с фондом більш ніж 600000 екземплярів книжок, 3 студентські гуртожитки на 1280 місць, 2 спортивні зали, стадіон. З 1989 року почав функціювати телецентр. У складі викладачів було 190 кандитатів і 25 докторов наук. Із року в рік міцніли ділові контакти ХІІ с багатьма головними учбовими, науковими організаціями і виробничими установами, а також із рядом іноземних фірм. Зараз це університет ІV рівня акредитації.

Університет регулярно приймає участь у Всеукраїнських олімпіадах, виставках, наукових конференціях.

   

2.2.2. Структура бібліотеки
Бібліотека складається з трьох відділів: відділення обслуговування, відділення комплектування наукової обробки літератури і бібліографічного відділення. В свою чергу, відділення обслуговування складається з читального зала і абонемента. Також до складу бібліотеки входять бібліотека факультету МЄВ, бібліотеки факультетів в містах Армянську, Нової Каховки, Генічеську, Феодосії, Керчі, Ялти, бібліотеки кабінетів-кафедр «українознавства», «політології», «дизайну».

Загальна площа бібліотеки складає 1331 кв.м. Штат складається з 30 чоловік. Бібліотека працює з 9 до 19, а останній день кожного місяця санітарний. Книжковий фонд складається: учбова література – 418650 книжок, наукова – 243754 , художня література – 7491 книжок, з них на українській мові – 80513 (19,5 %) книжок. Також бібліотека виписує різноманітні газети і журнали.

Відділ комплектування і наукової організації обробки літератури складається з двох секторів: сектор комплектування і сектор наукової обробки літератури. Вся нова література поступає в цей відділ. Він комплектує фонд бібліотеки і опрацьовує (шифрує книжки, виписує картки для каталогів, проводить технічну обробку). Потім книги передаються в відділ обслуговування.

Абонемент знаходиться в третьому корпусі на другому поверсі. Тут можна отримати книжки додому. На художню літературу в приміщенні абонементу є каталог, який вказує автора і назву всіх книжок, що є у присутності. Працівники бібліотеки допоможуть вибрати книгу по вашому запиту.

Читальний зал знаходиться в першому корпусі на першому поверсі. Саме тут зберігаються книги: наукова і учбова література в 1-4 екземплярі і періодичні видання. Література з читального зала не дається додому.

При відсутності необхідної літератури в читальному залі і на абоненті її можна замовити по міжбібліотечному абонементі. По ньому можна одержати літературу із любої бібліотеки країни.

Обслуговування в читальному залі і на а абонементі проводиться по студентському квитку.


      1. Основні напрямки роботи бібліотеки

Основними напрямками роботи бібліотеки є :

  1. Продовжувати роботу по забезпеченню навчального та наукового процесів потрібною літературою, пошук позабюджетних джерел фінансування, запровадження в практику роботи платних послуг;

  2. Вирішувати проблему своєчасного та більш повного задоволення запиту викладачів та студентів, домагатися зменшення відмовлень на літературу через взаємодію з бібліотеками, видавництвами та книжково-торгівельними організаціями;

  3. знайти можливість здійснювати відрахування із позабюджетних коштів на розвиток бібліотеки та комплектування її фондів до 10%;

  4. терміново вирішувати проблему збереження фонду, його фізичного захисту, ліквідації боргу літератури виключених з вузу студентів;

  5. В зв’язку з запровадженням інформаційних бібліотечних технологій, комп’ютеризації каталогів вести широку підготовчу роботу по редагуванню каталогів, звільнення книжкових фондів від застарілої та непрофільної літератури;

  6. Всіляко сприяти поглибленню професійних знань бібліотечних працівників, вдосканеленню ділових якостей, забезпеченню засвоєння нових професійних знань у зв’язку із запровадженням нових автоматизованих бібліотечних технологій;

  7. намітити організаційні заходи щодо залучення бібліотечних пунктів ННКЦ ХДТУ в єдину систему бібліотечного обслуговування при центральній бібліотеці ХДТУ з метою надання їм методичної допомоги з усіх питань бібліотечної діяльності.


Обслуговування читачів

На протязі року досліджувати питання теорії бібліотечної статистики та практики статистичної роботи в бібліотеці:

  1. Особливо виділити методологію розрахунку відносних та середніх показників, їх застосування при аналізі бібліотечної діяльності;

  2. Особливу увагу звернути на повне диференційне обслуговування читачів, на ліквідацію заборгованості читачів перед бібліотекою, на захист та збереженість фонду в умовах різких коливань температурного та воложистого режиму;

  3. Розробити заходи щодо попередження та ліквідації читацької заборгованості на основі ретельного аналізу (статичного) як на абонементі, так і в читальному залі бібліотеки;

  4. Всю роботу з читачами організовувати відповідно їх вимог з розширенням асортименту послуг, в тому числі платних;

  5. Систематично проводити аналіз відмовлень на літературу, домагатися їх зменшень.


2. 3 Предметна область
Можна виділити наступні об’єкти: „Книга”, „Журнал”, „”Пароль”, „Автор”, „Видавництво”.

Розглянемо насамперед вміст бази даних. Вона складається з 10 таблиць. Розглянемо конкретніше кожну з них.

Таблиця „Книга” містить інформацію про книгу. Вона складається з наступних полів: код книги, назву книги, рік та код видання, код присутності книги у бібліотеці, код ББК, код та індекс УДК, код цільового призначення, код державної публікації, код модифікованого запису, ISBN, мова тексту, мова супроводжуючого матеріалу, літературний жанр, відомості про відповідальність, загальна назва серійних видань, мітка тому, ціна, наявність електронного матеріалу, неопубліковані матеріали, примітки по темі видання, примітки по змісту.

Поле „код книги” складається з набору цифр, що є унікальним ім’ям. Це поле обов’язкове для заповнення і не повторюється. Ідентифікатором запису може бути і будь-який міжнародний стандартний номер.

Поле „назва книги” використовується для внесення повної назви видання. Поле обов’язкове для заповнення, може повторюватися. При заповненні використовуются будь-які символи.

В поле „рік видання” вносять дані про рік видання книги. Поле необов’язкове для заповнення, може повторюватися, Складається з чотирьох цифр, що означають рік.

В поле „код видавництва” заносять інформацію про код видавництва, яке видало цю книгу. Поле необ’язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код присутності книги бібліотеці” містить у собі код місця зберігання книги (абонемент, читальна зала тощо). Поле необ’язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код ББК” використовується для введення коду книги ББК. Це поле має бути унікальним, тобто його значення не повинні повторюватися, поле обов’язкове для заповнення, може складатися з будь-якої кількості символів.

Поле „індекс УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення індексу класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення коду класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код цільового призначення” використовується для внесення данних про цільову аудиторію, на яку розрахована книга. Наприклад, у полі може бути вказано для дітей дошкільного віку, для дорослих тощо. Складається з будь-якої кількості символів, необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код модифікованого запису” використовується для визначення модифікації запису. Це односимвольний код, може містити значення 1 – для модифікованого запису і 0 – для немодифікованого запису. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISBN” містить Міжнародний стандартний книжковий номер й уточнення, що визначають розходження між номерами ISBN, якщо в запису міститься більш одного номера. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD) і Області Міжнародного стандартного книжкового номера, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84). Поле обов’язкове для заповнення при умові наявності ISBN, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мова тексту” використовується для введення мови, на якій складена книга, поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мова супроводжуючого матеріалу” містить інформацію про мову матеріалу, який було надано разом із книгою. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „літературний жанр” використовується для опису жанра книги, що використовується для полегшення пошуку. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „відомості про відповідальність” містить інформацію про наявність авторських прав на книгу. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „загальна назва серійних видань” заповнюється лише у тому випадку, коли ця книга належить до багатотомних видань. Тоді воно містить загальну назву видання. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мітка тому” містить відомості про нумерацію серійних видань, заповнюється лише у тому випадку, коли книга належить до багатотомних видань. Поле складається з довільної кількості цифр. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ціна” містить інформацію про вартість книги. Може складатися з довільної кількості цифр. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „наявність електронного матеріалу” відображує інформацію про наявність електронного матеріалу книги. Це поле односимвольне, може мати два значення 0 – при відсутності електроного матеріалу і 1 – при його наявності. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „неопубліковані матеріали” містить відомості про наявність неопублікованих видань, та при їх присутності короткий опис. Поле складається з довільної кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по темі видання” заповнюється лише при умові, що книга належить до серійного видання. Це поле містить загальний опис цього видання. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по змісту” містить загальний опис книги. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Журнал” складається з наступних полів: код журналу, назва журналу, рік видання, код видання, код ББК, індекс УДК, код УДК, код цільового призначення, код державної публікації, код модифікованого запису, тип публікації, мова тексту, періодичність видання, літературний жанр, ISBN, ISSN, загальна назва періодичного видання, код серії, назва окремого номеру, ціна, наявність електронного матеріалу, неопубліковані матеріали, примітки по темі видання, примітки по змісту.

Поле „код журналу” складається з набору цифр, що є унікальним ім’ям. Це поле обов’язкове для заповнення і не повторюється. Ідентифікатором запису може бути і будь-який міжнародний стандартний номер.

Поле „назва журналу” використовується для внесення повної назви видання. Поле обов’язкове для заповнення, може повторюватися. При заповненні використовуются будь-які символи.

В поле „рік видання” вносять дані про рік випуску журналу. Поле необов’язкове для заповнення, може повторюватися, Складається з чотирьох цифр, що означають рік.

В поле „код видавництва” заносять інформацію про код видавництва, яке видало журнал. Поле необ’язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код ББК” використовується для введення коду журналу ББК. Це поле має бути унікальним, тобто його значення не повинні повторюватися, поле обов’язкове для заповнення, може складатися з будь-якої кількості символів.

Поле „індекс УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення індексу класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення коду класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код цільового призначення” використовується для внесення данних про цільову аудиторію, на яку розрахований журнал. Наприклад, у полі може бути вказано для дітей дошкільного віку, для дорослих тощо. Складається з будь-якої кількості символів, необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код модифікованого запису” використовується для визначення модифікації запису. Це односимвольний код, може містити значення 1 – для модифікованого запису і 0 – для немодифікованого запису. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISBN” містить Міжнародний стандартний книжковий номер й уточнення, що визначають розходження між номерами ISBN, якщо в запису міститься більш одного номера. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD) і Області Міжнародного стандартного книжкового номера, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84). Поле обов’язкове для заповнення при умові наявності ISBN, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISSN” містить Міжнародний стандартний номер серіального видання, привласнений документу ISSN-центром,  анульований чи помилково привласнений ISSN, а також дані про умови придбанняі і (чи) ціну видання. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD(S), а також Області Міжнародного стандартного номера сериального видання, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84.). Поле об’язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „мова тексту” використовується для введення мови, на якій надруковано журнал, поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „періодичність видання” містить інформацію про періодику видання. Наприклад, у цьому полі може бути вказано раз на місяць, щонеділі тощо. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „літературний жанр” використовується для опису жанра журналу, що використовується для полегшення пошуку. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „тип публікації” містить інформацію про тип публікації (газета, журнал тощо. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „загальна назва серійних видань” містить загальну назву серії журналів. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код серії” містить відомості про унікальний ідентифікаційний номер ссерійних видань. Поле складається з довільної кількості цифр. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля не можуть повторюватися.

Поле „назва окремого номеру” містить інформацію про назву окремого номеру. Поле складається з довільної кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ціна” містить інформацію про вартість журналу. Може складатися з довільної кількості цифр. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „наявність електронного матеріалу” відображує інформацію про наявність електронного виду журналу. Це поле односимвольне, може мати два значення 0 – при відсутності електроного матеріалу і 1 – при його наявності. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „неопубліковані матеріали” містить відомості про наявність неопублікованих видань, та при їх присутності короткий опис. Поле складається з довільної кількості символів. Поле необов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по темі видання” містить загальний опис цього видання. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по змісту” містить загальний опис журналу. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов’язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Автор” складається з наступних полів: код, прізвище, ім’я та по-батькові або друге ім’я.

Поле „код” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Прізвище” містить інформацію про прізвищем автора книги. Складається з довільної кількості символів, значення поля можуть повторюватися. Заповнення поля обов’язкове.

Поле „Ім’я” містить інформацію про ім’я автора книги. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення його необов’язкове, значення можуть повторюватися.

Поле „По-батькові” містить інформацію про друге ім’я автора. Складається з довільної кількості символів, значення поля можуть повторюватися. Заповнення необов’язкове.

Таблиця „Видавництва” містить у собі наступні поля: код видавництва, назва видавництва, адресса та країна.

Поле „Код видавництва” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Назва видавництва” зберігає інформацію про назву видавництва, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля можуть повторюватися.

Поле „адресса” містить у собі інформацію про розташування видавництва, заповнення цього поля необов’язкове, значення поля можуть повторюватися.

Поле „Країна” містить інформацію про країну, в якій знаходится видавництво, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Розділ” містить наступні поля: код, назва, індекс.

Поле „Код розділу” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „індекс розділу” містить у собі інформацію про індекс розділу. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „назва розділу” зберігає назву розділу. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Таблиця „Тема” містить наступні поля: код теми, назва теми, індекс теми.

Поле „Код теми” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „індекс теми” містить у собі інформацію про індекс теми. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „назва теми” зберігає назву теми. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Таблиця „розділ-книга” використовується для здійснення зв’язку між таблицями „Книга”, „Розділ” та „Тема”. Вона складається з наступних полів: код, код книги, код теми, код розділу.

Поле „код” містить у собі загальний унікальний номер. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Код теми” містить ідентифікаційний код теми. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код книги” містить ідентифікаційний код книги. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код розділу” містить ідентифікаційний код розділу. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля повторюються.

Таблиця „Автор-книга” використовується для здійснення зв’язку між таблицями „Книга” та „Автор”. Вона складається з наступних полів: код, код автору, код книги.

Поле „код” містить у собі загальний унікальний номер. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Код книги” містить ідентифікаційний код книги. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код автор” містить ідентифікаційний код автору. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля повторюються.

Таблиця „Доступ” містить інформацію про логіни і паролі. Складається з двох полів: логін і пароль.

Поле „Логін” містить інформацію про унікальне ім’я користувача каталогізатора. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Пароль” містить інформацію про унікальний пароль користувача каталогізатора. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов’язкове, значення поля не повторюються.

Розглянемо зв’язки між об’єктами. Перший зв’язок – це Зв’язок між об’єктами Книга та Автор, він відноситься до типу М:N, тому, що одна книга може бути написана багатьма авторами, а один автор може написати багато книг. Другий зв’язок - це зв’язок між Книгою та Видавництвом. Аналогічно він відноситься до типу М:N, тому, що одна книга може бути видана декількома видавництвами, а одне видавництво може випустити багато книг. Третій зв’язок - це зв’язок між Журналом та Видавництвом. Аналогічно він відноситься до типу М:N, тому, що один журнал може випускатися декількома видавництвами, а одне видавництво може випустити багато журналів.



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы