Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Чому було вибрано саме рнр ? По-перше




Скачать 130.19 Kb.
НазваниеЧому було вибрано саме рнр ? По-перше
Дата01.10.2014
Размер130.19 Kb.
ТипДокументы
1. /Ващенко/Recenzia.doc
2. /Ващенко/Vidziv.doc
3. /Ващенко/Висновки.doc
4. /Ващенко/Вступление.doc
5. /Ващенко/Додаток А.doc
6. /Ващенко/Додаток Б.doc
7. /Ващенко/Додаток Б1.doc
8. /Ващенко/Додаток В.doc
9. /Ващенко/Реферат.doc
10. /Ващенко/Розд_л 1.doc
11. /Ващенко/Розд_л 2.doc
12. /Ващенко/Розд_л 4.doc
13. /Ващенко/Розд_л 5 ЕЧ.doc
14. /Ващенко/Розд_л 6 ОП.doc
15. /Ващенко/Роздел3.doc
16. /Ващенко/Роздел5.doc
17. /Ващенко/Содержание.doc
18. /Ващенко/Список литературы.doc
19. /Ващенко/Т_тульний лист.doc
“ Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор)” призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки
Роботи та виконані за нею розробки є актуальними та практично цінними для підвищення ефективності бібліотечних процесів
Программа арм „Каталогізатор" представляє собою робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції по формуванню (поповненню І коректуванню) баз данних Електронного каталогу. Також арм „Каталогізатор" використовується для формування
Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині до інформаційного
В.Є. Ходаков розробка автоматизованої інформаційної бібліотечної системи. Автоматизоване робоче місце каталогізатора
Задача побудови автоматизованої інфомаційної бібліотечної системи Херсонського державного технічного університету
Ретроспективний І поточний пошук в бд
Розділ Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області
Розділ 4 Математичний опис розв’язуваної задачі 1 Мета і задачі дослідження
7 охорона праці
Розділ Концептуальна модель дипломного проекту 1 Постановка задачі
Чому було вибрано саме рнр ? По-перше
1. 2 Автоматизація бібліотечних процесів
Балашов Е. П., Пузанов Д. В. Проектирование информационно-управляющих систем




Розділ 5 Опис програмного продукту
5.1 Вибір мови програмування
РНР – це потужний набір засобів, який розтащований на сервері і призначен для обробки спеціального коду, який вміщується в HTML-сторінку. Завдяки цьому з’являється можливість легко створювати динамічні сайти.

Файли, створені таким чином зберігаются і оброблябтся на сервері, і коли користувач робить заявку на документ з РНР, скрипт оброблюється не браузером користувача, як наприклад у Java Script, а сер­вером, и користувачу передаются лише результаті праці. Код РНР можно встановлювати в будь-яке місце HTML-сторінки. А крім того, сама мова РНР дуже проста для вивчення , і не потребує яких-небудь специфічних знань.

Програми на PHP захищені від взлому методом "кривих символів". PHP разом з Apache - самий популярний WEB-сервер – працює набагато еффек­тивніше ніж Perl+Apache (RTFM).

PHP – це система розробки, включаючи у собі CGI - ін­терфейс, інтерпретатор мови і набір функцій для доступу до баз данних і різноманітних объектів WWW. На данный момент PHP є наибільш зручним і потужним засобом розробки доповнень WWW і інтерфейсів до Ба­з Данних в Інтернеті.

Чому було вибрано саме РНР? По-перше, є можливість генерувати код HTML разом з підготовкою сторінки для користувача в вже готовому вигляді. По-друге – можливість зчитати у внутрішні змінні будь-яку сторінку Інтернеті. По-третє - інтеграція з усіма основними базами данних, що дозволяє мати доступ до збереженої до цього на сервері інформації. По- четвертє - легкість обробки форм, что дає безмежні можливості по керуванню вводу данних користувача.

Також можно сказати про легкість розширення і підключення нових модулів, а також хороший захист від несанкціонованого доступу.

РНР дозвололяє отримувати доступ до широкого переліку баз даних. Що представляє собою MySQL і чому було обрано саме її, а не будь-яку іншу:

      • MySQL – компактний, багатопоточний сервер баз даних.

      • MySQL характеризуется великою швидкістю, стійкістю і легкістю у використанні;

      • MySQL є ідeaльним pішeнням для мaлиx и cеpeдніx додатків. Вихідні тексти сервера компілюются на множині платформ. Найбільш широко можливост сервера проявляются на Unix-серверах, які підтримують багатопоточність, що дає значний приріст виробництва. Під Windows MySQL може запускатися як сервіс Windows NT або як звичайний процесс на Windows 95/98;

Що може ця база даних:

- MySQL підтримує мову запитів SQL в стандарті ANSI 92 і крім цього має безліч доповнень до цього стандарту, яких немає ні в якої іншої СУБД;

- Підтримується безмежна кількість користувачів, одночасно працюючих з однією базою данихї;

- Швидке виконання команд.

- Проста і ефективна система безпеки.

Написання програми велося з урахуванням принципів модульного програмування, завдяки чому було досягнуто: спрощення розробки, налагодження та реалізації поставленої задачі; зменшення обсягу програми за рахунок програмування багаторазово застосованих програмних дій у виді окремої процедури або функції; універсалізація програмних модулів, тобто можливість використання їх для розробки інших програмних продуктів.
5.2 Використані технічні засоби
Розробка даного програмного продукту проводилось на персональному комп'ютері з мікропроцесором фірми Duron 800Mhz, RAM: 256Mb, HDD: 40Gb, Video: GeForse4 64Mb. Так, як існують визначені розходження між попередніми і наступними поколіннями комп'ютерів, то для коректної роботи програми рекомендується використовувати наступне апаратне та програмне забезпечення:

а)персональний комп'ютер на базі мікропроцесора Intel Pentium 166 MMX або Celeron 366Mhz;

б)відеокарта SVGA;


в)пристрій виводу інформації (принтер).

Вимоги до операційної системи обмежені вимогами компілятору мови Delphi 7.0, тобто Windows 9x, NT, XP,2000.
5.3 Опис алгоритмів функціонування підсистем АРМ „Каталогізатор”.
Найважливішим етапом у проектуванні АРМ „Каталоголізатор” є створення алгоритмів функціонування її підсистеми. Докладний опис підсистем приведений у розділі 3 даного дипломного проекту. Узагальнений алгоритм функціонування розробленої автоматизованої системи наступний:

Крок 1. Завантаження титульної сторінки.

Крок 2. Завантаження головного вікн, яке створює інтерфейс.

Крок 3. Вибір режиму роботи: каталогізатор, комплектатор, читач, довідка.
Крок 4. Якщо обрано “каталогізатор”, починається робота на АРМ Каталогізатор. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 5. Якщо обрано “комплектатор”, починається робота на АРМ Комплектатор. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 6. Якщо обрано “Читач”, починається робота на АРМ Читач. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 7. Якщо обрано “Книговидача”, починається робота на АРМ Книговидача. Завантаження допоміжного вікна. Перехід на крок 3.

Крок 8. Якщо обрано “довідка”, завантаження вікна з допоміжною інформацією. Перехід на крок 3.

Крок 98. Завершення роботи.
Алгорітм роботи АРМ ”Каталогізатора”

Крок 1. Завантаження сторінки.

Крок 2. Ідентифікація користувача.

Крок 3. Вибір режиму роботи АРМ ”Каталогізатор”: пошук, доповнення, перегляд.

Крок 4. Якщо обрано “пошук”,завантажується допоміжнє вікно. Перехід на крок 3.

Крок 5. Якщо обрано “перегляд”,завантажується допоміжнє вікно. Перехід на крок 3.

Крок 6. Якщо обрано “поповнення”,завантажується допоміжнє вікно. Перехід на крок 3.

Крок 8. Завершення роботи АРМ „Каталогізатор”.



Мал 5.2 Логічна структура програмного продукту
Рис 5.1 Програмна структура
5.4 Інструкція користувача
Автоматизація бібліотечно-інформаційного процесу, систем і мереж є комплексною багатоповерховою проблемою, рішення якої спрямоване на підвищення продуктивності й ефективності праці бібліотечних і інформаційних фахівців і поліпшення якості обслуговування користувачів.

Автоматизація (комп'ютеризація) бібліотеки (чи, у загальному випадку, — бібліотечно-інформаційної системи) розуміється як застосування програмно-апаратурних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, частково чи цілком звільняючої людину від виконання трудомістких рутинних операцій у процесі збору, збереження, перетворення, передачі і використання бібліотечно-бібліографічної, реферативної, довідкової й іншої інформації.

Мети автоматизації — підвищення продуктивності й ефективності праці бібліотечних і інформаційних працівників, якості бібліотечно-інформаційної продукції і послуг, поліпшення обслуговування користувачів.

Автоматизована система в бібліотеці чи інформаційному центрі в силу особливості останніх як соціальних інститутів завжди є людино-машинною системою. Докладний аналіз проблем вибору, створення і впровадження АБІС(Автоматизованої інформаційної бібліотечної системи), зроблений автором у ряді своїх праць, дозволяє говорити про проблеми розробки АБІС з позицій системного підходу і визначити основні принципи, що лежать в основі комплексної автоматизації бібліотечно-інформаційної системи як об'єкта автоматизації.

Задачі і переваги автоматизації можна класифікувати в такий спосіб:

• зниження трудомісткості і скорочення трудозатрат по всіх традиційних процесах бібліотечно-библиографічної обробки й операціям усього технологічного шляху для вхідного потоку документів і інформації;

• усунення багатьох рутинних операцій;

• прискорення процесів обробки інформації і перетворення даних;

• підвищення точності і надійності обліково-звітної інформації і розширення можливостей усебічного статистичного аналізу;

• підвищення якісного рівня й оперативності обслу-овування користувачів;

• модернізація, а в багатьох випадках і повній заміні елементів традиційної бібліотечної технології (пневмопошти, друкованих карткових каталогів, довідкових картотек і т.д.);

• розширення можливостей організації й ефективного використання інформаційних ресурсів бібліотек завдяки впровадженню нових технологій і засобів, раніше не доступних у традиційній практиці, у тому числі автоматичної ідентифікації видань на базі штрихового кодування, настільних видавничих систем, СD-RОМ і перезаписуваємих оптичних дисків, систем теледоступу й електронної пошти, інших сучасних телекомунікаційних технологій (включаючи Інтернет), сканування текстів, роботи з гіпертекстовими, повнотекстовими і графічними даними і так далі;

• спрощення системи обміну інформацією, надання послуг і поява основи для ефективної участі в системах міжбібліотечної кооперації й інтеграції.

Для того, щоб почати роботу з програмою користувачу необхідно запустити роботу WEB-серверу, обравши меню RUN у папці c/WEBSERVER/Etc. Після того, як він вже запущен необхідно затустити через браузер Internet Explorel файл index.php. Після виконання цих дій, відкривається головне вікно программи. Користувач має можливість обрати одну із закладок: „О бібліотеці”, „Справка”, „АРМ Каталогізатор”, „АРМ Комплектатор” або „АРМ Читач”, як показано на рис 5.2.


Рис 5.2 Головна форма
Меню „О бібліотеці” містить загальну інформацію про бібліотеку. Меню „Справка” використовується для того, щоб дізнатися, як працювати із сайтом. „АРМ Каталогізатор”, „АРМ Комплектатор” та „АРМ Читач” використовується для відкриття головних вікон цих підсистем. Розглянемо детальніше роботу „Каталогізатора”.

Автоматизоване робоче місце каталогізатора було створене з метою полегшети труд таких бібліотечних робітників як каталогізатори. Тому одним із основних розділов програми є робоче місце каталогізатор. Цією програмою передбачене спеціальне робоче місце каталогізатора, який має дозвіл вводити інформацію про книгу або журналу, переглядати їх текст, робити списання з бази даних, створювати каталожні картки.

При початку роботи програми користувачу прпонується ввести свій логін та пароль. Кожний користувач АРМ „Каталогізатор” повинен мати своє власне ім'я (шифр). За цим іменем система визначає повноваження, які має користувач, та записує його в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію Таким чином, наявність у кожного користувача власного імені в системі створює умови для управління доступом до інформації та контролю за її введенням та корегуванням.

Ім'я повинно бути унікальним, тобто різним для різних користувачів. Ім'я використовується як короткий ідентифікатор користувача в різних таблицях, і може бути відомим іншим користувачам системи. Для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу кожен користувач має реєструватися за своїм ім'ям. Для запобігання входу в систему з чужим ім'ям кожному користувачеві поряд з ім'ям дається пароль. Пароль має бути відомим лише самому користувачеві. На початку роботи система просить ввести ім'я та пароль користувача, перевіряє, чи відповідає пароль імені, і лише тоді може дозволити роботу.

Всі питання, пов'язані з визначенням імені користувача, має вирішувати системний адміністратор. Для того, щоб ввести нового користувача, системний адміністратор самостійно заносить дані у таблицю „Доступ” через функцію Internet Explorel http://localhost/Tools/phpMyAdmin.

Ім'я та пароль бажано повинні мати не більш як 8 символів, складатись з латинських букв та цифр і починатися з букви. За ім'я часто використовують власне прізвище чи ім'я. Для пароля, навпаки, не рекомендується вживати своє ім'я, імена родичів та знайомих, їх дати народження та іншу інформацію, про яку можуть знати оточуючі вас люди. Також не рекомендується використовувати паролі з однієї літери та паролі з одних і тих же літер, наприклад: AAA. На рис 5.3 показано введення нового користувача.

Рис 5.3 Введення нового користувача
Якщо ви зареєстровані, запустіть систему. Одразу після запуску виберіть каталогізатор. Далі виводиться форма для вводу імені і паролю.

Введіть ваші ім'я пароль у відповідних полях. Замість літер в полі "Пароль" будуть виводитись знаки '*', щоб пароль не змогли побачити сторонні особи. Тому набирайте пароль дуже уважно. Після вводу імені та пароля натисніть кнопку “OK”, як показано на рис. 5.4.



Рис 5.4 Ідентифікація користувача
Після успішної ідентифікації система переходить в той режим каталогізатора, який було обрано.

Після входу у систему, користувачу необхідно обрати одну із функцій: перегляд інформації, пошук книги, структуризація, пошук журналу, введення нових книг у Базу даних, або списання книг, як показано на малюнку 5.5. Всі ці функції складаються з інших складових частин.


Рис 5.5. Вікно „Каталогогізатора”
Розглянемо вікно „Добавлення книг та журналів по різноманітним темам”. Складається з наступних підпунктів: введення книги, введення журналу, введення автора, введення книги у розділ, автори книги та видавництва рис 5.6.


Рис 5.6 Вікно введення книг та журналів
Вікно „введення книги” має наступний вигляд. Для того, щоб внести дані про книгу, необхідно натиснути кнопку „Відправити”. Якщо все було заповнено правильно, програма напише „Дані внесені” рис 5.7.

Вікно „введення журналу” показано на рис 5.8. Для того, щоб внести дані про журнал, необхідно натиснути кнопку „Відправити”. Якщо все було заповнено правильно, програма напише „Дані внесені”.


Рис 5.7 Введення нової книги.



Рис 5.8 Введення журналу

„Віднесення книги у розділ” використовуються для зв’язування таблиць „книга” та „розділ”, тема”.

Рис 5.9 Внесення книги у розділ
Для того, щоб внести дані необхідно натиснути кнопку „Відправити”. Якщо все було заповнено правильно, програма напише „Дані внесені”. Для того, щоб повернутися на попередню сторінку, необхідно натиснути кнопку „Назад”.

Вікно „структуризація” використовується для введення назв та кодів теми та розділу. Має наступний вигляд на рис 5.11.


Рис 5.10 Вікно структуризації бібліотеки
Вікно „додати розділ” має наступний вигляд рис 5.12. Для того, щоб внести дані, необхідно у відповідному полі ввестидані та натиснути кнопку „відправити”. Якщо дані було ведено правильно, система видасть повідомлення „дані видалено”.

Рис 5.11 Розділи
Аналогічний вигляд має вікно „додати тему”, і виглядає так, як показано на мал. 5.12. Для того, щоб внести дані, необхідно у відповідному полі ввестидані та натиснути кнопку „відправити”. Якщо дані було ведено правильно, система видасть повідомлення „дані видалено”.


Рис 5.12 Теми
Вікно „перегляд” дає змогу зробити перегляд інформації, що є у бібліотеці. Для полегшення пошуку, було зроблено різноманітні способи перегляду рис 5.13. Можно зробити перегляд бібліотеки по: книгам, по журналам, по авторам, по новим надходженням, по місцях зберігання, по темам та видавництвам, для цього необхідно натиснути на силку, яку хоче обрати користувач. При цьому він отримає наступне вікно з повним переглядом інформації.

Рис 5.13 Вікно перегляду
Вікно „Каталожні картки” використовується для друку каталожних карток . Перед тим, як почати роздруковувати файл, необхідно ввести код книги, у спеціальне вікно. Після цого натиснути кнопку „Створити”. Після виконання цих дій можна отримати форму, що показана на рисунку 5.14.

Рис 5.14 Каталожні картки
Так, як книг у бібліотеці дуже багато, і не завжди є можливість переглянути все, було створено підсистему „пошук книги”, якщо потрібно знайти інформацію про книгу. Меню „пошук даних” використовується для знаходження інформації про конкретну книгу або журнал. Головна форма показана на рис 5.14. Пошук може здійснюватися по наступним критеріям: по автору, по назві книги, пошук по ББК, пошук по коду книги, по темі, по розділу, по місцю знаходження, по номеру УДК, по індексу УДК, по змісту, по даті надходження у бібліотеку та по предметно-алфавітного покажчика. Для здійснення пошуку потрібно ввести дані у потрібне поле , можно у форматі %дані% та натиснути кнопку „Відправити”. Зверху сторінки программа видасть результати пошуку, як показано на мал. При цьому можна внести лише частину фрази, система автоматично буде знаходити схоже словосполучення у тексті. Для повернення на попередню сторінку, необхідно обрати силку „Назад”.

Рис 5.15 Вікно пошуку книги
Якщо необхідно знайти інформацію про журнал, варто обрати меню „пошук журнала”, яке показано на рис 5.16 .

Рис 5.16 Вікно пошуку журналу
Цей пошук може бути здійснено за кодом журналу, за назвою журналу, по назві серійного видання (загальній назві), по коду ББК, по темі, по коду ISSN. Для здійснення пошуку потрібно ввести дані у потрібне поле , можно у форматі %дані% та натиснути кнопку „Відправити”. Зверху сторінки программа видасть результати пошуку, як показано на мал. При цьому можна внести лише частину фрази, система автоматично буде знаходити схоже словосполучення у тексті. Для повернення на попередню сторінку, необхідно обрати силку „Назад”.



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы