Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту безробітних осіб з обмеженими можливостями




Скачать 408.6 Kb.
НазваниеМіністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту безробітних осіб з обмеженими можливостями
страница1/3
Дата11.11.2012
Размер408.6 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту

безробітних осіб з обмеженими можливостями


Навчально-методична розробка теми


Київ 2010


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Н. В. Коляденко


Забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту

безробітних осіб з обмеженими можливостями


Навчально-методична розробка теми

модулю ФН-3 “Нормативно-правова база забезпечення

державних стандартів та соціального захисту у сфері зайнятості”

професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України


Київ 2010


УДК 349.3

ББК 67.99

К 62


Рецензент:

Н. О. Зезека, магістр права, старший викладач кафедри державного управління та політики зайнятості ІПК ДСЗУ

^ В. М. Панченко, начальник відділу організації реєстрації, надання матеріального забезпечення та розгляду звернень громадян

Державного центру зайнятості


Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (30 грудня 2009 року, протокол № 8).


Коляденко Н. В.

К 62 Забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту безробітних осіб із обмеженими можливостями: навч.-метод. розробка теми. – К. : ІПК ДСЗУ, 2009. – 28 с.


Подано навчально-методичні та інформаційні матеріали – зміст та навчальні елементи теми, контрольні питання та тестові завдання для перевірки знань слухачів, список рекомендованої літератури, конспект лекції тощо.

Для використання під час занять і самостійної навчальної роботи слухачів центру підвищення кваліфікації ІПК ДСЗУ – керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України.


УДК 349.3

ББК 67.99

К 62


© Н.В.Коляденко, 2010

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2010


Зміст


Навчально-методичні матеріали ….……………….……………….……….. 4

    1. Зміст та навчальні елементи теми ………………………….…….….….. 4

    2. Мета та завдання вивчення теми …………………………………….….. 4

    3. Список рекомендованої літератури …………………………….………. 5

    4. Перелік контрольних питань………………………………………….…. 6

    5. Тестові завдання для перевірки знань…………………………….……... 7

    6. Конспект лекції „Забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту безробітних осіб з обмеженими можливостями.……………… 8


Інформаційні матеріали…………………..………..………………………… 14

7. Організаційно - правові засади соціального захисту інвалідів

у сфері праці. Розробка теми…………………….………..…………. 14


^ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ


  1. Зміст та навчальні елементи теми


Поняття «інвалідність», «інвалід», «особа з обмеженими можливостями», «особа з особливими потребами», «професійна реабілітація», «трудова реабілітація» у відповідності до законодавства України. Міжнародні документи, державні гарантії та роль державної служби зайнятості України в забезпеченні права інвалідів на гідну працю.

Державна політика щодо забезпечення рівних можливостей для інвалідів на ринку праці. Співпраця служби зайнятості з МСЕК, роботодавцями, громадськими організаціями з питань зайнятості осіб із обмеженими можливостями.. Проблеми та перешкоди щодо реалізації права інвалідів на гідну працю, шляхи їх подолання.


  1. ^ Мета та завдання вивчення теми


Мета вивчення теми: вивчити сутність та зміст правових гарантій зайнятості та соціального захисту інвалідів, засвоїти основні принципи державного регулювання соціального захисту інвалідів у сфері праці, розкрити механізм соціального захисту інвалідів у сфері праці; роль державної служби зайнятості у забезпеченні професійної та трудової реабілітації інвалідів.


^ За результатами навчання слухачі повинні:

  • оволодіти змістом понять «інвалідність», «інвалід», «особа з обмеженими можливостями», «особа з особливими потребами», «професійна реабілітація», «трудова реабілітація;

  • знати основні положення законодавства України щодо правового статусу інвалідів, їх працевлаштування та вміти застосовувати їх у своїй професійній діяльності;

  • вивчити особливості правового регулювання відносин, що виникають при реалізації права інвалідів на зайнятість;

  • вивчити особливості адміністративно-організаційних та правових засад регулювання зайнятості осіб з обмеженими можливостями;

  • набути навичок роботи з нормативними документами щодо правового статусу інвалідів, забезпечення їх прав на зайнятість і працевлаштування і навчитися застосовувати здобуті теоретичні знання у професійній діяльності.




  1. Список рекомендованої літератури




  1. Декларації Організації Об’єднаних Націй. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.:

    • Декларація про права інвалідів, проголошена резолюцією 3447 (ХХХ) Генеральної Асамблеї ООН 9 грудня 1975 р.

    • Декларація про права розумово відсталих осіб, проголошена резолюцією 2856 (ХХVІ) Генеральної Асамблеї ООН
      від 20 грудня 1971 р.

    • Загальна декларація прав людини, прийнята резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 р.

  2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». – К., 2000.

  3. Закон України «Про зайнятість населення» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991.– №14.– Ст. 170 (із змінами та доповненнями станом на 25.12.2008 р.). – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.

  4. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991.– №3 – 4. – Ст. 452. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.

  5. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – №21.– Ст. 252. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.

  6. Закон України «Про професійно – технічну освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – №32. – Ст. 215. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua..

  7. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2006. – №2−3. – Ст. 36 (із змінами, станом на 15.01.2009 р.). – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.

  8. Закон України «Про соціальні послуги» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003.– № 45.– Ст. 358. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.

  9. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці:

- №88 «Про організацію служби зайнятості», 1948 р. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.)

- № 122 «Про політику в області зайнятості», 1964 р. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.)

- № 142 «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів», прийнята в Женеві 4 червня 1975 р. і ратифікована Україною 7 серпня 1979 р. – Режим доступу: http.://zakon.rada. gov.ua.)

- №168 «Рекомендація щодо професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів». – Режим доступу: http://yurist-online.com/ zakoni).

  1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України. – 1997. – 80 с.

  2. Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН
    від 20 грудня 1993 р. (про освіту та організацію професійного навчання інвалідів)

  3. Актуальні проблеми професійної самореалізації осіб з особливими потребами на ринку праці: збірник наукових праць/ упоряд.: М.П.Лукашевич, Н.В.Коляденко, В.І.Жуков, О.М.Ковбаско. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 131 с.

  4. Врегулювання проблемних питань, працевлаштування, та захисту прав інвалідів у сфері праці: Практ. посібник / За ред.. В. М. Дьяченка та М. Л. Авраменка. – К.: Вид-во «Університет Україна», 2007.– 155 с.

  5. Горова О.Б. Правовий статус осіб з фізичними вадами в Україні [Електронний ресурс] // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: Доповіді ІV міжнар. наук. конф. ( Ялта, 28 – 30 вересня 2006 р.). – Режим доступу до журн.: http://www.democracy.kiev.ua/publications/collections.php.conference.

  6. Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / упоряд. і наук. ред. Н.Б.Болотіна. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2001. – 412 с.

  7. Петроє О. М. Гарантії захисту інвалідів у системі соціально-трудових відносин // Врегулювання проблемних питань працевлаштування та захисту прав інвалідів у сфері праці. – К.: Ун-т «Україна», Всеукр. Центр проф.. реабілітації інвалідів, 2007. – С. 43-67.

  8. Права інвалідів в Україні/ упоряд. Л. Скоропада, Т. Яблонська. – К.: Сфера, 2002. – 357 с.

  9. Професійна реабілітація інвалідів: Довідково-методичний посібник / За редакцією к.м.н. В.В.Марунича.­ – Дніпропетровськ: “Пороги”, 2005. – 227 с.

  10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник: Пер. з рос. – Х.: Консул, 2001. – 656 с.




  1. Перелік контрольних питань




  1. Розкрийте поняття та зміст правового статусу інваліда.

  2. Визначте поняття «інвалід», «інвалідність».

  3. Розкрийте поняття «обмеження життєдіяльності», «ступінь обмеженості життєдіяльності.

  4. Які особи мають право на соціальний захист та допомогу з боку держави за інвалідністю.

  5. Розкрийте поняття професійної і трудової реабілітації.

  6. Назвіть основні міжнародні документи, що декларують рівні права осіб із обмеженими можливостями.

  7. Як у законодавстві України забезпечуються права осіб з обмеженими можливостями на гідну працю.

  8. Розкрийте сутність поняття «реабілітаційний (трудовий) потенціал».

  9. Які організації та установи здійснюють професійну та трудову реабілітацію осіб з обмеженими можливостями.

  10. Яка роль служби зайнятості в реалізації конституційного права інвалідів на гідну працю.

  11. Назвіть функції служби зайнятості щодо працевлаштування інвалідів.




  1. Тестові завдання для перевірки знань


1). Інвалідність − це:

А. Міра втрати працездатності.

Б. Міра втрати здоровۥя.

В. Міра втрати здоров'я та обмеження життєдіяльності.

Г. Стійкий розлад функцій організму.


^ 2). Професійна реабілітація − це:

А. Система заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної

діяльності.

Б. Система заходів, спрямованих на оволодіння трудовими навичками.

В. Система заходів, спрямованих на повернення особи до активної участі у житті.

Г. Опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання у соціальному середовищі.


^ 3). Одним із критеріїв ефективності соціально−економічної політики по відношенню до інвалідів є:

А. Досягнення повної або часткової реабілітації.

Б. Інтеграція в суспільство.

В. Забезпечення працевлаштування.

Г. Рівень матеріальної допомоги по інвалідності.


^ 4). Направлення інваліда до центру зайнятості має здійснюватись:

А. Дільничним лікарем.

Б. Громадськими організаціями інвалідів.

В. МСЕК.

Г. Реабілітаційно−навчальними центрами для інвалідів.


^ 5). Контроль за виконанням ІПР в межах своїх повноважень здійснюють:

А. Громадські організації.

Б. МСЕК.

В. Органи праці та соціального захисту населення, служби зайнятості, реабілітаційні установи, розпорядники відповідних коштів.

Г. Фонд соціального захисту інвалідів.


^ ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ


  1. Забезпечення гарантій зайнятості та соціального захисту безробітних осіб з обмеженими можливостями

Конспект лекції. Автор докт. мед. наук, ст. наук. співр. Н.В.Коляденко


План

  • Нормативно − правове забезпечення працевлаштування інвалідів.

  • Поняття «інвалід», «інвалідність», «особа з обмеженими можливостями». Структура інвалідності в Україні та динаміка працевлаштування інвалідів.

  • Роль служби зайнятості у забезпеченні професійної та трудової реабілітації інвалідів.



^ Нормативно−правове забезпечення працевлаштування інвалідів


Інвалідність − це соціальний феномен, уникнути якого неспроможне жодне суспільство. За даними Організації Об’єднаних Націй, у світі нараховується приблизно 450 мільйонів осіб із порушеннями фізичного та психічного розвитку, що становить майже десяту частину загальної кількості населення нашої планети. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я нараховує кількість таких людей у межах 13%, причому наявна тенденція до зростання цієї цифри. Кожна держава відповідно до рівня свого розвитку формує соціальну та економічну політику по відношенню до інвалідів. Одним із основних критеріїв ефективності цієї політики має бути орієнтація на досягнення повної реабілітації – зняття статусу інваліда, або часткової реабілітації – переходу у більш легку групу інвалідності.

Інваліди відносяться до уразливих груп населення, потребують соціальної захищеності через те, що їм важко конкурувати на ринку праці в сучасних економічних умовах.

Згідно з Конституцією України, кожному громадянину держави
гарантовано право на працю, вільне обрання професії та можливість заробляти собі на життя працею.

Загальна декларація прав людини, прийнята резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 р., проголошує, що: кожна людина має право на працю, вільний вибір, справедливі та сприятливі умови праці та на захист від безробіття; кожна людина має право на освіту; освіта повинна бути безплатною, принаймні початкова і загальна; початкова освіта має бути обов’язковою; технічна та професійна освіта мають бути загальнодоступними, а вища освіта − однаково доступною для всіх відповідно до здібностей кожного.

Декларація про права розумово відсталих осіб, проголошена резолюцією 2856 (ХХVІ) Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1971р., свідчить, що розумово відстала особа має право на освіту, навчання, відновлення працездатності і підтримку, які дозволять їй максимально розвивати свої здібності і можливості. Декларація про права інвалідів, прийнята резолюцією 3447 (ХХХ) Генеральної Асамблеї ООН 9 грудня 1975 р., проголошує право інвалідів на освіту, ремісничу професійну підготовку та відновлення працездатності, на допомогу, консультації, на послуги з працевлаштування та інші види обслуговування, які дозволять їм максимально проявити свої можливості та здібності і прискорять процес їх соціальної інтеграції або реінтеграції. Згідно з резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р., необхідно організовувати професійне навчання інвалідів; державам слід визнавати принцип рівних можливостей в сфері початкової, середньої та вищої освіти для дітей, молоді та дорослих, які мають інвалідність; освіта інвалідів має бути невід’ємною частиною загальної освіти; необхідно забезпечити адекватний доступ і допоміжні послуги для задоволення потреб осіб з різними формами інвалідності; особливу увагу треба приділяти такій категорії, як дорослі інваліди, особливо жінки.

Департаментом з міжнародних економічних та соціальних питань Секретаріату Організації Об’єднаних Націй в рамках Десятиріччя інвалідів ООН (1983 – 1992 рр.) підготовлений Посібник по забезпеченню рівних можливостей для інвалідів, рекомендований для використання консультантами урядів у сфері розробки національних програм з питань інвалідності. Згідно цього посібнику, освіта інвалідів повинна по можливості здійснюватися в рамках загальної шкільної системи, а відповідальність за їх навчання має покладатись на органи освіти. Системи освіти дітей та дорослих, які є інвалідами, мають бути індивідуалізовані, доступні для місцевого населення, бути всеохоплюючими і надавати можливість вибору. Треба забезпечити участь інвалідів у програмах навчання для дорослих, приділяючи особливу увагу сільським районам. Інвалідам треба надати можливість для отримання освіти на університетському рівні. Закони і постанови не повинні становити перепони зайнятості інвалідів. Для гарантування відповідного працевлаштування на відкритому ринку праці треба надавати такі послуги, як оцінка професійної придатності, професійна підготовка.

Конвенція 142 Міжнародної організації праці „Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів”, прийнята в Женеві 4 червня 1975 р. і ратифікована Україною 7 серпня 1979 р., звертає увагу на всебічний та скоординований розвиток політики і програми професійної орієнтації та професійної підготовки, тісно пов’язані із зайнятістю, зокрема через державні служби зайнятості; надання змоги всім особам, в тому числі інвалідам, на основі рівності й без дискримінації, розвивати і застосовувати свої здібності до праці у своїх власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, враховуючи потреби суспільства.

21 березня 1991р. було прийнято Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, що законодавчо забезпечує здобуття інвалідами освіти і професійної підготовки. У відповідності з цим Законом, інший документ − Закон України «Про освіту» − проголошує, що громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від будь-яких обставин, в тому числі стану здоров'я. Закон України „Про професійно-технічну освіту” надає інвалідам державні гарантії отримання професійно-технічної освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, а також переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів. 2 березня 2005 року постановою Верховної Ради України був прийнятий за основу проект Закону України „Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я”, спрямований на створення законодавчої бази для задоволення потреб осіб з обмеженими можливостями здоров’я в отриманні освіти та створення сприятливих умов для їх адаптації та інтеграції в суспільство.

Умови для відновлення або здобуття трудових навичок, отримання освіти, професійної підготовки і перепідготовки, працевлаштування з урахуванням функціональних можливостей осіб з інвалідністю визначає Закон „Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6 листопада 2005 р.

Таким чином, міжнародні організації в своїх документах приділяють багато уваги проблемі забезпечення рівних прав інвалідів, їхньої інтеграції в суспільство. В Україні, відповідно до міжнародних вимог, створено належну нормативно − правову базу для забезпечення права осіб із обмеженими можливостями на гідну працю.


^ Поняття «інвалід», «інвалідність», «особа з обмеженими можливостями». Структура інвалідності в Україні та динаміка працевлаштування інвалідів


В Законі України «Про реабілітацію інвалідів» надається тлумачення основних понять. Інвалідність сьогодні вже не є синонімом непрацездатності, це міра втрати здоровۥя та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів.

Інвалід − це особа із стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового або фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.

Обмеження життєдіяльності − повна або часткова втрата особою внаслідок захворювання, травми або вроджених вад здатності або можливості самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, орієнтації, контролювання своєї поведінки.

Чисельність інвалідів в Україні на 2008 рік за даними ООН становила 3 млн. осіб, за даними Мінпраці − 2,5 млн. осіб, за даними Мінстату −2,7 млн. осіб. Кількість інвалідів − 53 на 1000 населення.

Серед інвалідизуючих захворювань перше місце посідають хвороби систем кровообігу та дихання (23, 8%), друге − онкологічні захворювання (16,1%), третє − розлади психіки та нервової системи (15,7%). Структуру інвалідності варто враховувати при наданні особам із обмеженими можливостями профорієнтаційних послуг, організації професійного навчання, підборі підходящих вакансій. Знати особливості впливу окремих захворювань на працездатність людини важливо при створенні спеціальних робочих місць. Розуміння медико − соціальних проблем інвалідів як фахівцями служби зайнятості, так і роботодавцями є основою налагодження ефективного ділового спілкування з метою реалізації права інвалідів на гідну працю.

Удосконалення нормативно − правової бази, вирішення питання щодо отримання непрацюючими інвалідами статусу безробітних, покладання повноважень щодо працевлаштування інвалідів на службу зайнятості поставило перед її фахівцями серйозні завдання, що потребують інноваційних підходів щодо їх ефективного вирішення. Специфіка осіб із обмеженими можливостями як клієнтів служби зайнятості потребує від державних службовців набуття відповідних спеціальних знань, в тому числі правової, психологічної підготовки. Також потребує вирішення проблема доступності для інвалідів послуг служби зайнятості, що вимагає нових організаційних заходів.

  1   2   3



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы