Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Міністерство праці та соціальної політики україни




Скачать 484.7 Kb.
НазваниеМіністерство праці та соціальної політики україни
страница1/3
Дата11.11.2012
Размер484.7 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


М.А.Міропольська


Професійна орієнтація безробітних громадян та молоді


Навчально-методична розробка теми

модулю ГВ-2 «Організація та надання центрами зайнятості соціальних послуг шукачам роботи» професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України


Київ 2010


Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (30 грудня 2009 року, протокол №8).


^ Міропольська М.А.

Професійна орієнтація безробітних громадян та молоді: Навч.-метод. розробка – К.: ІПК ДСЗУ, 2010. – 40 с.


Подано навчально-методичні та інформаційні матеріали – програму теми, контрольні питання та тестові завдання для перевірки знань слухачів, список рекомендованої літератури, конспект лекції тощо.

Для використання під час занять і самостійної навчальної роботи слухачів центру підвищення кваліфікації ІПК ДСЗУ – керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України.


© Міропольська М.А., 2010

© Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2010


Тема ГВ-2.3. Лекція:

Професійна орієнтація безробітних громадян та молоді – 2 год.


Старший науковий співробітник Міропольська М.А.



      1. Програма теми:


Професійна орієнтація: поняття та сутність. Роль професійної орієнтації в житті особистості. Мета та основні завдання. Професійна орієнтація як система. Складові професійної орієнтації: профінформація, профконсультація, профдобір, профвідбір. Сучасний стан професійної орієнтації в Україні. Профорієнтація школярів та молоді. Надання профорієнтаційних послуг безробітним громадянам. Система профорієнтації державної служби зайнятості – складова загальнодержавної. Специфіка профорієнтаційної роботи в системі служби зайнятості.


      1. ^ Література для підготовки до проведення занять




  1. Збірник нормативних, інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян. – К., 1997р. – 136 с.

  2. Боровский, А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Кн.1. Основы профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. – К.: МЗУУП, 1993. – 164 с.

  3. Чемерис А.Т. Організація діяльності служби зайнятості: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.


11.5.3. Перелік контрольних питань


  1. Розкрийте сутність професійної орієнтації, її соціально-економічне значення для конкретної особи та суспільства взагалі.

  2. Перелічіть складові професійної орієнтації та поясніть їх.

  3. Назвіть форми та методи профорієнтаційної роботи з населенням.

  4. Поясність роль та розкрийте специфіку професійної орієнтації в діяльності державної служби зайнятості.

  5. Які профорієнтаційні послуги та в якому обсязі надаються різним категоріям клієнтів служби зайнятості.



^ 11.5.4. Тести для формування тестових завдань з перевірки знань за темою


11.5.4.-1

Професійна орієнтація – це (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення.

  2. Система заходів, що стимулюють особу до активних дій щодо самостійного пошуку роботи тільки з урахуванням власних потреб, інтересів, схильностей.

  3. Процес, в ході якого консультант з професійної орієнтації допомагає клієнту служби зайнятості краще усвідомити себе стосовно світу професій, реалій ринку праці з метою прийняття реалістичного рішення щодо вибору або зміни професії, місця роботи, напрямку навчання.

  4. Комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування професійно важливих особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.


11.5.4.- 2

Необхідність розвитку системи професійної орієнтації зумовлюється тим, що (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Наявними є потреби врегулювання дисбалансу попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці та розвитку соціальної ініціативи населення.

  2. Науково-обгрунтований та усвідомлений вибір громадянами професії, напрямку професійного навчання, сфери діяльності створює передумови для отримання максимальних результатів їх трудової діяльності.

  3. Професійна орієнтація сприяє раціональній структурній перебудові народного господарства з урахуванням реальної потреби в кваліфікованих працівниках певних професій.

  4. Професійна орієнтація є єдиним дієвим засобом запобігання стресовим станам у громадян, які опинилися в ситуації безробіття.

11.5.4.-3

Досягнення головної мети професійної орієнтації в службі зайнятості, тобто, сприяння посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної занятості населення, реалізується через вирішення таких основних завдань (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Організація і проведення профорієнтаційної роботи з метою надання допомоги незайнятому населенню у працевлаштуванні, виборі або зміні професії\спеціальності, визначенні профілю перепідготовки з урахуванням нахилів, здібностей, можливостей людини, стану її здоровя, а також потреб регіону у кваліфікованих робітниках.

  2. Сприяння психологічній переорієнтації людини на економічні та соціальні умови, що формуються, а також стимулювання особистої активності людини у вирішенні індивідуальних проблем з питань зайнятості, навчання її технології пошуку роботи та працевлаштування.

  3. Надання людям, які звернулися до служби зайнятості, необхідної моральної, психологічної підтримки та психотерапевтичної допомоги.

  4. Надання людині необхідної інформації, що дозволить їй зорієнтуватися в реальній обстановці на ринку праці та зробити вибір стосовно своїх подальших дій.



11.5.4.- 4

Специфіка профорієнтаційної роботи в державній службі зайнятості зумовлюється, зокрема, тим, що (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Більшість безробітних, які стоять на обліку в центрах зайнятості, це дорослі люди (старші 28 років) з наявною професією, і для них професійна орієнтація має вигляд переорієнтації.

  2. Переважна більшість дорослих безробітних мають сформовані та закріплені у попередньому житті інтереси, нахили, погляди, а у попередній діяльності – досвід, певні знання, навички, вміння, професійно важливі якості, стиль діяльності.

  3. Завдання професійної орієнтації в службі зайнятості тісно пов’язані з метою та завданнями самої служби щодо забезпечення ефективної зайнятості, скорочення строків перебування людини в статусі безробітного тощо.

  4. Найбільшу кількість профорієнтаційних послуг в центрах зайнятості у повному обсязі отримують старшокласники.


11.5.4.- 5

Система професійної орієнтації в державній службі зайнятості повинна являти собою (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Систему заходів щодо накопичення та розповсюдження інформації про зміст та перспективи сучасних професій, вимоги, що висуваються ними до особи, яка бажає їх набути, форми та умови оволодіння різним спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного росту, стан та потреби ринку праці.

  2. Складову (тобто підсистему) загальнодержавної системи професійної орієнтації.

  3. Комплекс заходів щодо формування готовності особистості до активних дій стосовно пошуку підходящої роботи або напрямку професійного навчання.

  4. Систему формування професійної позиції особистості з урахуванням інтересів і можливостей останньої, а також реалій і нагальних потреб ринку праці.


11.5.4.- 6.

Профорієнтаційна робота в державній службі зайнятості організовується та здійснюється за такими принципами (відмітьте неправильну відповідь):

  1. Системний підхід у наданні профорієнтаційних послуг; узгодження інтересів особи з інтересами суспільства в кадрах; адресність послуг.

  2. Доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання і працевлаштування; діяльнісний підхід до визначення професійної придатності; добровільність з боку клієнта служби зайнятості.

  3. Обов’язкове виконання клієнтом служби зайнятості рекомендацій спеціаліста з профконсультації.

  4. Активність та відповідальність суб’єкта в ситуації вибору та прийняття рішення; додержання профконсультантом конфіденційності та норм правової етики; врахування індивідуальних та вікових особливостей кожної людини.



^ 11.5.5. Рекомендована література


  1. Збірник нормативних, інструктивних та методичних матеріалів з питань професійної орієнтації незайнятого населення та інших категорій громадян. – К., 1997р. – 136 с.

  2. Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці /Тези виступів науково практичної конференції. – К.- ІПК ДСЗУ, 2000.

  3. Петров В.П. Психологические проблемы профессиональной переориентации взрослых//Психологический журнал, т.14, № 3. – 1993. – с.79-88.

  4. Профконсультационная работа со старшеклассниками // Под ред.Б.А.Федоришина. – К.: Радянська школа, 1980. – 160 с.

  5. Боровский, А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Кн.1. основы профессиональной ориентации: Учеб.-метод. Пособие. – К.: МЗУУП, 1993. – 164 с.

  6. Фукуяма С. Теоретические основы профессиональной ориентации. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 108 с.

  7. Чемерис А.Т. Організація діяльності служби зайнятості: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.

  8. Филиппов Ф.Р. Социально-профессиональная ориентация школьников// Выбор профессии: мотивы и их реализация. – М.: Знание, 1986. С.20-27.

  9. Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється. Переклад з англ. – К.: Міленіум, 2002. – 324 с.

  10. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – Москва-Воронеж: Изд-во Института практической психологии, 1996. – 256 с.

  11. Посібник з питань професійної орієнтації // В рамках проекту технічної допомоги Міністерства праці США Державній службі зайнятості України. – 2002-2003 рр.

  12. Костюк Г.С. Роль професійного самовизначення у формуванні особистості // Питання професійної орієнтації учнів. – К.; Радянська школа, 1969. – с.3-14.

  13. Зінченко В.П., Янцур М.С. Проблеми реалізації системи професійної освіти молоді // Професійна орієнтація і методи профорієнтаційної роботи. – К.: 1995. – с.3-23.

  14. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 512 с.

  15. Климов Е.А. Психолого-педагогические проблемы профессиональной консультации.– М.: Знание, 1983. – 95 с.

  16. Вітковська О.І. Професійне самовизначення особистості і практичні аспекти професійної консультації. Монографія. – К.: Науковий світ, 2001. – 91 с.

  17. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних //Зб.матер.наук.-практ.конф. – К.- ІПК ДСЗУ, 2006.

  18. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учеб.пособ.для вузов. – М.: ПЭР СЭ, 2001. – 511 с.

  19. Профориентация и эффективность воспроизводства трудовых ресурсов торговли / Савченко В.А. – К.: Выща шк., 1990. – 171 с.

  20. Міропольська М.А. Особливості професійної орієнтації в умовах спровадження Єдиної технології обслуговування незайнятого населення // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2004. - № 1. – С.26-28.

  21. Міропольська М.А. Професійна орієнтація безробітних: організаційно-психологічні умови її здійснення в службі зайнятості. // Зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практ.конф. “Психологія особистості безробітного”. – К.: ІПК ДСЗУ, 2005. – С.296-304.

  22. Міропольська М.А. Професійна орієнтація дорослих // Дидактика професійної школи/ Зб.наук.пр.: Вип.ІІ/ Ред.кол. С.У.Гончаренко, В.О.Радкевич, І.Є.Каньковський та інш. – Хмельницький:ХНУ, 2005. – С.133-135.

  23. Міропольська М.А. Профорієнтаційні послуги в державній службі зайнятості: організаційно-психологічний аспект// Зб.матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практ.конф. “Психологія особистості безробітного”. – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – С.296-304.

  24. Специфіка проведення профорієнтаційної роботи з дорослим населенням в службі зайнятості //Педагогічний процесс: теорія і практика/ Зб.наук.пр. Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України: Вип.4. – К., Вид-во П/П “ЕКМО”, 2006. – С.295-302.



Додатковий матеріал


Профорієнтаційні послуги в державній службі зайнятості: організаційно-психологічний аспект1


Професійна орієнтація населення є вагомим чинником, що впливає на формування, збереження та розвиток трудового потенціалу країни. Профорієнтаційні послуги мають перманентний характер для будь-якої людини, яка займається трудовою діяльністю, і може набути актуальності не тільки в момент першого вибору професії, але й в ситуації, коли є необхідною зміна виду професійної діяльності. Йдеться про дорослу людину, яка вже має професію, досвід трудової діяльності, певні набутки: як теоретичні знання, так і практичні навички, уміння, сформований індивідуальний стиль роботи. Для такої людини професійна орієнтація має вигляд переорієнтації і вимагає розробки нових форм, засобів тощо відповідно до запиту споживачів профорієнтаційних послуг. На даний момент комплексне надання цих послуг здійснюється переважно в державній службі зайнятості. Проведення досліджень з питань профорієнтації продиктовано необхідністю підвищити ефективність цього виду послуг та наявністю специфіки діяльності самої служби та безробітних громадян, які до неї звертаються.

В ході теоретичного осмислення проблематики та вивчення відповідної наукової і спеціальної літератури щодо ефективного функціонування професійної орієнтації як системи було виявлено та обгрунтовано, що:

1. Проблема професійної орієнтації дорослих людей є актуальною і потребує подальшого поглибленого та всебічного вивчення. Професійна орієнтація безробітних в службі зайнятості, як складова загальнодержавної системи професійної орієнтації, вимагає трансформування відповідно до нових завдань та постійного наукового супроводу.

2. Професійна орієнтація дорослої людини має певну специфіку, що ґрунтується на наявності у суб´єкта сформованих та закріплених у попередньому житті інтересів, нахилів, поглядів, а у попередній діяльності – певних знань, навичок, вмінь, професійно важливих якостей, і може розглядатися як переорієнтація.

3. Виявлена специфіка вимагає відповідних умов проведення профорієнтаційної роботи з дорослими людьми. Ефективне функціонування професійної орієнтації, в тому числі проведення профконсультації, як системи забезпечується через створення певних необхідних і достатніх організаційно-психологічних умов, а саме:

  • оновлення нормативно-правової бази;

  • кадрове забезпечення та відповідний рівень кваліфікації спеціалістів з профорієнтації;

  • наявність матеріально-технічної бази;

  • сучасне науково-методичне забезпечення;

  • врахування та вивчення досвіду з питань професійної орієнтації (професійного консультування);

  • розробка системи принципів професійного консультування дорослих безробітних.

Отже, оперативне поновлення нормативно-правової бази; відбір та якісна підготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів з профорієнтації; достатня кількість методичних розробок та рекомендацій, що мають наукове підгрунтя; постійне вивчення практичного досвіду з питань професійного консультування; створення системи принципів професійного консультування дорослих; інтеграція, розробка та використання інструментарію для профконсультування з урахуванням специфіки контингенту, на нашу думку, забезпечать підвищення ефективності надання профконсультації і профорієнтаційних послуг взагалі.

Невідповідність існуючої нормативно-правової бази та специфіки професійної орієнтації дорослих людей є стримуючим фактором в удосконаленні процесу орієнтації. На даному етапі найсуттєвішим є приведення нормативно-правової бази профорієнтації безробітних у відповідність до сучасних завдань. З огляду на вимоги сьогодення, що підтверджуються реаліями практичної діяльності служби зайнятості, вважається за необхідне наголосити на якнайшвидшій розробці Положення про професійну орієнтацію в державній службі зайнятості, що відображало б систему профорієнтації з чітким визначенням категоріально-понятійного апарату, функцій та завдань.

Для перевірки визначених необхідних та достатніх організаційно-психологічних умов та їх значення для успішного проведення профорієнтаційної, зокрема профконсультаційної, роботи в центрах зайнятості було здійснено емпіричне дослідження, що охоплювало всі регіони України. Експериментальною базою були центри зайнятості державної служби зайнятості. Дослідження здійснювалося з використанням низки методів, зокрема, соціологічного методу – письмового опитування (анкетування). В анкетуванні взяли участь 3 групи опитуваних : працівники центрів зайнятості всіх регіонів України, безробітні громадяни, які перебувають на обліку в цих центрах як безробітні, роботодавці, які користуються послугами державної служби зайнятості. Кількість оброблених анкет спеціалістів склала 313 шт., кількість оброблених анкет безробітних – 410 шт., кількість оброблених анкет роботодавців – 861 шт., що відповідає вимогам до репрезентативності.

Результати емпіричного дослідження дозволили нам отримати відомості щодо стану профорієнтаційних послуг в державній службі зайнятості. Саме для його “об’ємного” сприйняття проведено опитування 3 категорій респондентів.

За результатами проведеного емпіричного дослідження встановлено.

Кількість наданих в службі зайнятості профорієнтаційних послуг має чітку тенденцію до зростання. Попит на них з боку безробітних громадян переконливо підтверджується результатами анкетування цієї категорії населення.

Переважну більшість опитуваних складали жінки – 69 %. За віком респонденти розподілилися таким чином:

18-28 років – 33,9 %

29-40 років – 36,34 %

41-50 років – 24,15 %

51 і старші – 5,61 %

Тобто, переважна більшість безробітних, які отримували профорієнтаційні послуги – це люди старші 28 років.



Рис. 1. Розподіл опитаних безробітних за віковим показником.

За рівнем освіти розподіл такий:

неповна базова та базова середня - 5,85 %

повна загальна середня - 14,63 %

професійно-технічна - 25,61 %

неповна та базова вища - 19,26 %

повна вища - 28,78 %

дві вищі - 5,61 %



Рис. 2. Розподіл опитаних безробітних за освітнім рівнем.

Отже превалюючий контингент клієнтів служби зайнятості – дорослі люди, які мають професію. З цими людьми неможливо проводити профорієнтаційну роботу за калькою з роботи зі старшокласниками та молоддю, яка вперше обирає професію. Така ситуація свідчить про нагальну необхідність розробки специфічного інструментарію, нових підходів та технологій стосовно профорієнтації дорослих людей, зокрема проведення професійної консультації дорослої людини в службі зайнятості, під час якої не завжди доречним або необхідним є використання психологічних і психофізіологічних тестів та методик. Основним методом у такому випадку буде бесіда, що будується за певними правилами. Питання до оптанта мають бути сформульовані з урахуванням наявного життєвого і професійного досвіду та відповідно до індикаторів ефективності діяльності: 1) продуктивність в попередній діяльності, 2) задоволеність роботою, 3) нервово-психічні трати (втомлюваність). За такими внутрішніми та зовнішніми проявами активності людини можна судити про рівень розвитку професійних здібностей та робити припущення щодо майбутньої сфери діяльності. І хоча більшість респондентів з числа безробітних (75 %) основною причиною звернення до служби зайнятості назвали пошук роботи, 90,5 % з них вважають необхідною допомогу спеціаліста з профорієнтації у виборі професії, підборі місця роботи або напрямку навчання. Серед відповідей безробітних громадян на питання стосовно труднощів щодо самостійного професійного самовизначення і подальшого пошуку роботи найбільш поширеними є: “некомфортно почуваю себе у ситуації “само продажу” – 29,02 %; “недостатньо знаю себе і невпевнений у власних здібностях” – 21,95 %; “не маю достатнього уявлення про світ професій” – 15,85 %; “відчуваю, що в мені ніхто не зацікавлений” – 12,2 %.

З опитаних 78,6 % віддають перевагу „живому” спілкуванню зі спеціалістом. І якщо конкретизувати допомогу, якої чекають безробітні від спеціаліста, то по 35,4 % опитаних мають потребу у моральній, психологічній підтримці та в знаннях і навичках, що необхідні для ефективного пошуку роботи; ще майже 35 % воліють бути обізнаними щодо професій та їх вимог до працівника.

Це говорить про те, що спеціалісти з профорієнтації, до речі, як і всі інші працівники служби зайнятості, повинні мати відповідну підготовку, високу кваліфікацію та можливості підвищення власного професіоналізму. Громадяни описують ділові стосунки зі спеціалістом з профорієнтації, що склалися під час консультацій, переважно як доброзичливі (76,6%), тактовні (25%), партнерські (19%). Тому логічною є висока оцінка кваліфікації спеціалістів з боку безробітних - 86,5%. Хоча 13% респондентів, які виставили оцінки „середня” та „низька” – достатній привід для роздумів.

Аналіз результатів анкетування спеціалістів дозволив отримати певне уявлення про стан організації та здійснення профорієнтаційної роботи в центрах зайнятості. Як і в усій службі зайнятості, в профорієнтації зайняті переважно жінки – 90% респондентів. Більшість профорієнтаторів віку 29-40 років (46%), приблизно однакова кількість спеціалістів підпадають під вік 18-28 років (20,5%) та 41-50 (23,6%) років.

Якість виконання службових обовязків залежить від належної підготовки виконавця. Відповідне кадрове забезпечення є одним з найвагоміших чинників, що впливають на ефективність виконуваної роботи. Стосовно спеціалістів з професійної орієнтації в державній службі зайнятості кадрове питання стоїть достатньо гостро. Якщо освітній рівень спеціалістів з професійної орієнтації є високим, як видно з рис. 5, то професійно-кваліфікаційний склад не повною мірою відповідає тим функціям, які вони виконують.



Рис. 3. Розподіл спеціалістів з професійної орієнтації за освітнім рівнем.



Рис. 4. Розподіл спеціалістів з професійної орієнтації за професійною ознакою.

Лише 60% спеціалістів з профорієнтації мають психологічну (29,1%) та педагогічну освіту (29,7%). Це при тому, що з них переважна більшість використовують психологічні та психофізіологічні тести та методики (77,3 % надають професійні консультації, а 62% - здійснюють професійний відбір). Більшість з опитаних спеціалістів працюють в службі зайнятості від 5 до 8 років, і майже 32,3 % не підвищували своєї кваліфікації, хоча відповідно до Положенням про організацію професійної орієнтації населення підвищення кваліфікації потрібно проводити не рідше одного разу у п’ять років.

Отже є підстави говорити про необхідність приділити увагу питанням оптимізації підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з професійної орієнтації, розробки цільових навчальних програм для спеціалістів цього напрямку у службі зайнятості, організації їх стажування. При цьому необхідно враховувати специфіку основного контингенту служби зайнятості – дорослих людей наявною професією та досвідом роботи. І хоча більшість безробітних високо оцінили роботу спеціалістів з профорієнтації, можна припустити, що скоріш за все більше оцінювалися їх людські якості, а не рівень професіоналізму.

До того ж складно говорити про дійсно ефективну повноцінну роботу, якщо крім своїх безпосередніх працівник виконує ще декілька різних додаткових функцій. Аналіз отриманих даних показав, що тільки 25,6% спеціалістів з профорієнтації виконують свої безпосередні функції. В це число не враховувалися ті, хто займається суто наданням послуг з профінформації. Отже проводять профінформаційні заходи, профконсультації та профвідбір - 17% респондентів; надають профінформацію та профконсультаційні послуги - 4,8% респондентів; 3,5% - здійснюють профконсультації та профвідбір. При цьому до безпосередніх функцій нами віднесено: керівництво відділом, організація та проведення семінари різних форм та напрямків, здійснення навчання співробітників. Зрозуміло, що 60,4% опитаних визнають негативний вплив цього явища. Можливо, цей відсоток ще більший, тому що майже 17% не відповіли на питання.

Як вже зазначалося, однією з умов ефективності надання профорієнтаційних послуг є саме удосконалення нормативно-правової бази з урахуванням сучасних вимог ринку праці, а також вимог самої особистості. Аналіз стану нормативно-правового забезпечення показав необхідність поновлення та доповнення цієї складової: 55,3% спеціалістів вважають, що нормативно-правова база професійної орієнтації потребує змін або застаріла. Водночас, показник 44,7 % (ті, хто вважає її відповідною наявним умовам) свідчить про недостатню обізнаність спеціалістів стосовно основних документів, що регламентують організацію та здійснення професійної орієнтації. З моменту затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. № 48), Положення про організацію професійної орієнтації населення (наказ Міністерства праці України, Міністерства освіти України та Міністерства соціального захисту населення України від 31.05.1995 р. за № 27/169/79) та Рекомендації щодо основних напрямів та змісту профорієнтаційної роботи в державній службі зайнятості (лист Державного центру зайнятості від 11.02.1997 р. № ДЦ-06-215) відбулися значні зміни (і цей процес триває) на ринку праці, структурні зміни в системі служби зайнятості, зміни контингенту споживачів профорієнтаційних послуг. Загальнодержавна система професійної орієнтації “пробуксовує”, а системи професійної орієнтації державної служби зайнятості, як складової загальнодержавної, наразі не існує. Але оптимізму надає інший показник - майже одностайною є думка респондентів про потребу створення системи професійної орієнтації в державній службі зайнятості – 92 %!

Аналіз відповідей спеціалістів щодо рівня науково-методичного забезпечення профорієнтації в службі зайнятості показав, що 48% опитаних оцінюють його як середній або низький. Це підтверджує важливість однієї з визначених нами організаційно-психологічних умов. Науково-методичне методичне забезпечення проведення професійних консультацій з дорослими безробітними потребує постійного поновлення та доповнення: розробки технології проведення такої консультації з урахуванням специфіки особистості клієнта та його життєвих обставин; розробки компютерних версій діагностичного інструментарію; перегляд шкал певних методик, які довгий час використовуються тощо.

Приблизно така ж кількість спеціалістів (47%) вважають посереднім або незадовільним матеріально-технічне забезпечення профорієнтаційної роботи в своїх центрах.

Відносно умов, що впливають на ефективність профорієнтаційних послуг в службі зайнятості, то відповіді розподілилися таким чином:

  • удосконалення нормативно-правової бази з урахуванням сучасних вимог ринку праці – 50,2 %,

  • відповідне кадрове забезпечення – 65,5%,

  • наявність матеріально-технічної бази – 56,9%,

  • відповідний рівень забезпечення науково-методичної бази – 46%,

  • інтеграція інноваційних та традиційних методів, форм , засобів з питань професійної орієнтації – 49%.



Рис. 7. Основні організаційно-психологічні умови, що впливають на ефективність надання профорієнтаційних послуг в службі зайнятості.

Про актуальність профорієнтаційної роботи свідчать і деякі результати анкетування роботодавців. Вони не отримують профорієнтаційні послуги в службі зайнятості безпосередньо для себе. Але можна говорити про їх опосередковане надання. Спеціалісти служби зайнятості здійснюють підбір претендентів на вакантні місця з урахуванням вимог роботодавців. Такою послугою користуються майже 75% опитаних нами роботодавців. Серед них більшість задоволені якістю цієї послуги – 61,5 %, але в той же час майже 31% оцінюють її як задовільну, відмічаючи, що серед направлених до них безробітних багато «випадкових» людей. Хоча 45% опитаних роботодавців відповіли, що при прийомі на роботу віддають перевагу клієнтам служби зайнятості, однак, майже 63 % воліють брати на роботу тих, хто прийшов самостійно, або за рекомендацією. Тобто резерви щодо підвищення ефективності надання цієї послуги великі.

Отже, аналіз отриманих результатів дозволив зробити такі висновки:

- наявним є попит з боку дорослих безробітних на профорієнтаційні послуги та психологічну підтримку, що надаються спеціалістами центрів зайнятості;

- ефективне функціонування профорієнтації як системи вимагає створення відповідних організаційно-психологічних умов;

- наявний стан організації та здійснення профорієнтаційної роботи в центрах зайнятості свідчить про необхідність її удосконалення за такими напрямами: 1) створення системи професійної орієнтації в державній службі зайнятості як складової цілісної загальнодержавної системи, 2) розробка необхідної та оновлення чинної нормативно-правової бази, 3) підвищення кваліфікації спеціалістів з профорієнтації з питань специфіки надання профорієнтаційних послуг дорослим безробітним, 4) удосконалення науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення, 5) забезпечення постійного наукового супроводу профорієнтації в службі зайнятості.

З урахуванням вищезазначених висновків та з метою підвищення ефективності надання послуг з профорієнтації, зокрема з професійної консультації, удосконалення роботи центрів зайнятості з організації професійної орієнтації та прийняття управлінських рішень пропонується.

1. Розробити комплексну програму щодо створення ефективної системи професійної орієнтації в державній службі зайнятості як складової загальнодержавної системи відповідно до завдань служби зайнятості та з урахуванням специфіки дорослих безробітних.

2. Здійснити оновлення чинних нормативно-правових документів з питань професійної орієнтації та розробку необхідних.

3. Створити систему підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з професійної орієнтації з урахуванням специфіки надання профорієнтаційних послуг дорослим безробітним.

4. Створити структурний підрозділ в державній службі зайнятості для постійного оновлення та доповнення науково-методичного забезпечення профорієнтаційної роботи.

5. Розробити методичні рекомендації щодо проведення професійної консультації дорослих безробітних шляхом проведення спеціалізованої бесіди.

Здійснене анкетування можна назвати попереднім. Воно дало можливість не тільки вперше отримати певну загальну картину справ щодо профорієнтаційної роботи в службі зайнятості, але й висвітлило конкретні питання, подальше вивчення яких дозволить зробити цю інформацію більш детальною та об’єктивною, а також надасть можливість для розробки конкретних шляхів щодо підвищення ефективності надання профорієнтаційних послуг в державній службі зайнятості.


^ ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ДОРОСЛИХ 2


В умовах сучасних реформ державного, політичного та господарського устрою України виникає чимало проблем, що стосуються основних сфер життєдіяльності людини: освіта, праця, вільний час. Радикальні суспільні та економічні перетворення не можуть не торкатися поведінки людини, її установок та ціннісних орієнтацій. Формуються якісно інші принципи організації життя та діяльності людей, змінюється ієрархія соціальних та поведінкових норм і цінностей, на перший план виступають питання соціально стійкого та безпечного розвитку не тільки держави та країни, але й особи, громадянина.

Однією з фундаментальних умов розвитку суспільства є розвиток людських ресурсів, становлення громадянського, інтелектуального та професійного потенціалу країни, без яких неможливі тривалі позитивні зміни умов життя та діяльності людей. Наразі в суспільній свідомості формується нова концепція ставлення до людини – управління людським ресурсом, що припускає активну опору на комплекс наук про людину, в якому зближуються, з одного боку, теоретична та прикладна соціологія, а з іншого – теоретична та прикладна психологія, включаючи соціальну психологію, психологію праці, психологію особистості, психодіагностику тощо. Накопичення реального досвіду та активізація розробки наукового розуміння та обґрунтування рішень у галузі раціонального використання професійного потенціалу країни – одні з основних складових успішного розв’язання багатьох сучасних проблем розвитку суспільства та економіки країни.

Основне практичне завдання управління людськими ресурсами полягає в ефективному збереженні та відтворенні, спрямованому формуванні та раціональному використанні професійно-підготовленого, такого, що відповідає потребам національної економіки, персоналу підприємств та організацій. Перехід до ринкових відносин в економіці, стимулюючи інтенсифікацію виробництва та зміни в його структурі, супроводжується об’єктивним та неминучим загостренням ситуації на ринку праці та ринку професій. Зняття цього напруження передбачає розробку відповідних розділів активної соціальної політики.

Сучасна ринкова економіка формує ринок праці таким чином, що професійна орієнтація виходить на перший план як активна форма соціального захисту та підтримки громадян, а проблема професійної переорієнтації дорослих людей виявляється однією з найважливіших для життя суспільства.

Сучасне розуміння проблеми професійної орієнтації базується на концепції професійного розвитку та визначає профорієнтацію як систему засобів з активізації професійного самовизначення особистості, розглядає людину як суб’єкта вибору та побудови життєвої та професійної кар’єри. Мета професійної орієнтації при такому розумінні – надання засобів (створення умов), що активізують клієнта у самостійному пошуку та прийнятті рішення щодо побудови особистого професійного плану та професійної кар’єри. Мета, завдання, стратегії та методи професійної орієнтації передбачають взаємодію з клієнтом в рамках змін, динаміки та розвитку. Ці зміни в трудовому житті суттєво впливають на підходи до побудови професійних планів клієнтів та повинні враховуватися в процесі професійного консультування. Якщо говорити про професійну орієнтацію дорослого населення, то вона і являє собою саме переорієнтацію, бо йдеться про людей, які вже мають певну професію (спеціальність), певний життєвий та професійний досвід і змушені змінити вид професійної діяльності. Ситуацію загострює незвичність цієї раптової проблеми і, як наслідок, - слабка її наукова опрацьованість. Потрібно відмітити, що питання профорієнтації, повторного працевлаштування та перепідготовки дорослих людей на сьогоднішній день менш за все розроблялися саме в психологічному плані. Ці питання розглядаються та вирішуються насамперед як соціально-економічні. Проблема профорієнтації дорослих як така раніше не ставилася. Сьогодні можливість втратити робоче місце є “дрімаючою” небезпекою усього професійного шляху людини. Зміна робочого місця і навіть професії, необхідність професійної переорієнтації сьогодні – це нормальне, а для багатьох і неминуче явище. Професійна переорієнтація стає невід’ємною складовою трудового шляху особистості. Як пише фінський психолог М. Воланен, для більшості людей перехід до повноцінного робочого життя складається з ланцюжка подій, що вміщують безробіття, періоди зайнятості, подальше професійне удосконалення або донавчання, зміну області спеціалізації або зміну професії.

Разом з тим, спеціалісти з питань зайнятості населення відмічають, що різкі переходи від однієї діяльності до іншої в широкому діапазоні їх змісту виправдані лише в молодості, на початку трудового шляху, тоді як у зрілому віці бажано підтримувати на всіх (в тому числі і вимушених) переходах з одного робочого місця на інше смисловий зв’язок між видами діяльності, зберігати принципову постійність траєкторії професійного шляху, коли кожний черговий етап готується в межах попереднього та логічно його продовжує.

Для більшості наших співвітчизників такі підходи до організації своєї професійної кар’єри поки що виявляються дещо незвичними. Вони більше звикли до того, що їх розподіляють, призначають, спрямовують.

Дослідження, орієнтовані лише на аналіз специфіки підбору людині першої професії, не дають відповіді на багато життєво важливих питань, що пов’язані, зокрема, з забезпеченням оптимальної перекваліфікації людей різного віку, різного ступеню професійної майстерності на нові професії, швидкого та успішного включення їх в діяльність з тим, щоб тривалість безробіття та витрати на перепідготовку були мінімальними; з організацією психологічної підтримки кожної людини в ситуації тимчасового безробіття.

Спроби механічного перенесення у зрілий вік прийомів та методів, що використовуються при профорієнтації молоді (наприклад, прагнення тільки за допомогою тестів оцінювати професійну придатність дорослої людини), а також ставка лише на економічні фактори при підборі робочого місця (рівень заробітної плати, транспортна доступність та інше) без урахування особливостей та динаміки її стану, труднощів, що переживаються, психологічної “ціни” засвоєння нової діяльності явно себе не виправдовує. Однією з найважливіших особливостей професійної переорієнтації є наявність у її суб’єкта вже сформованих та закріплених у попередній діяльності досвіду, знань, вмінь та навичок і головне – професійно важливих особистісних якостей. Ще одна важлива риса переходу зрілої людини до нового виду діяльності – вікові психологічні та психофізіологічні особливості, а саме: зниження об’єктивних можливостей розвитку, якісні зміни особистості, утворення у неї певних психологічних структур, що відповідають вимогам певної діяльності. Велику роль в ситуації переорієнтації відіграє діапазон професійних та позапрофесійних інтересів, широта сфер діяльності, в яких людина випробували свої сили і накопичила відповідні знання та вміння. Цінними для даної ситуації є також сформована готовність людини до зміни діяльності та стиль реагування на життєві обставини, що змінюються, та труднощі, що зустрічаються.

В цілому, проблема професійної переорієнтації розглядається як процес здобуття індивідом нового фаху з урахуванням раніше сформованих професійних якостей на основі існуючої системи ціннісних орієнтацій, поглядів, ідеалів. Тобто, професійна переорієнтація передбачає зміну життєвих планів, співвідношень сформованих професійних якостей, внутрішніх смислових структур особистості відповідно до нової професійної діяльності. Труднощі даного процесу полягають не тільки у тому, що переорієнтовуються люди, які вже є спеціалістами у попередній професії, а й у тому, що вибір нової детермінується переважно зовнішніми чинниками. Професійна переорієнтація – довготривалий та надзвичайно складний та суперечливий процес вибору особистістю нової професії на основі набутих професійних здібностей, сформованої системи ціннісних орієнтацій, поглядів та стану ринку праці.

Майбутнє професійне середовище і професійна діяльність виступають і як сфера реалізації та розвитку здібностей людини, і як сфера соціальних контактів, в яких усвідомлюються та втілюються у контретно-практичних і поведінкових формах її цінності, установки, уявлення. Отже у виборі людиною певної сфери діяльності реалізуються її життєві плани, відбиваються її цінності, індивідуальні нахили та соціальні орієнтації. Таким чином, обрана людиною сфера професійної діяльності виступає засобом самореалізації її як особистості. Тому важливим напрямком роботи є допомога клієнтам не тільки в підборі професії та місця роботи, але й в створенні мотиваційної та ціннісно-моральної основи самовизначення (саме в психологічному сенсі це набагато важливіше, ніж традиційне визначення відповідності людини та професії).

За словами В.П.Петрова “невирішених проблем, коли йдеться про психологічні аспекти професійної переорієнтації дорослих, значно більше, ніж вирішених… Очевидна суспільна та особистісна актуальність проблеми зобов’язує психологічну науку повернутися, нарешті, обличчям до її активного науково-практичного опрацювання”.

  1   2   3



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы