Анализ       Справочники       Сценарии       Рефераты       Курсовые работы       Авторефераты       Программы       Методички       Документы     опубликовать

Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни




Скачать 364.32 Kb.
НазваниеМіністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни
Дата20.01.2013
Размер364.32 Kb.
ТипДокументы

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


А.В.Казановський


Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських рішень у державному управлінні


Навчально-методична розробка теми

модулю ФН-1 «Соціальні та психологічні аспекти державного управління (для керівників)» професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України


Київ 2010


Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (30 грудня 2009 року, протокол №8).


^ Казановський А.В.

Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських рішень у державному управлінні: Навч.-метод. розробка – К.: ІПК ДСЗУ, 2010. – 23 с.


Подано навчально-методичні та інформаційні матеріали – програму теми, контрольні питання та тестові завдання для перевірки знань слухачів, список рекомендованої літератури, конспект лекції тощо.

Для використання під час занять і самостійної навчальної роботи слухачів центру підвищення кваліфікації ІПК ДСЗУ – керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості України.


© Казановський А.Д., 2010

© Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2010


Тема ФН-1.2 Лекція:


Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських рішень в державному управлінні - 2 год.


Доцент Казановський А.В.


8.2.1.Програма теми:

Сутність управлінського рішення. Управлінське рішення як атрибут влади. Класифікація управлінських рішень. Дії керівника в ситуації коли необхідно приймати управлінське рішення. Методологія прийняття управлінських рішень. Десять кроків технології роботи над рішенням. Поняття управлінського циклу . Аналіз ситуацій в умовах високого рівня невизначеності. Стимулювання інтуїції при прийнятті рішень. Основні недоліки при виконанні рішень. Рекомендації щодо підвищення якості управлінських рішень.


^ 8.2.2. Література для підготовки до проведення занять


1.

Галицький В.М. Про першочергові завдання державної служби зайнятості щодо подолання кризових явищ в управлінні надання соціальних послуг населенню та роботодавцям: Бюлетень ІПК ДСЗУ , 2006 - №2(10)-с.5 – 8.

2.

Державне управління та державна служба: Навч. посіб. /В.М.Баришніков, Ю.М.Маршавін, М.В.Туленков, В.О.Храмов. - К.: ІПК ДСЗУ. 2003. - 324 с.

3.

Державне управління в сфері ринку праці та зайнятості населення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції /За ред. В.О.Храмова. - К.: - ІПК ДСЗУ, 2005. - 328 с.

4.

Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений. Учеб.пос. – К.: МАУП, 2000 – 256 с.

5.

Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения; -М.: Дело, 2000 – 392 с.



^ 8.2.3. Перелік контрольних питань


  1. Місце рішення в управлінському циклі.

  2. Ознаки управлінських рішень.

  3. Шляхи підвищення ефективності управлінських рішень ЦЗ.

  4. Основні елементи технології роботи над управлінськими рішеннями.

  5. Особливості прийняття інноваційних рішень.

^ 8.2.4. Тести для формування тестових завдань по перевірці знання слухачами матеріалу теми*


1. Рішення – це:

  1. Процес, що протікає в часі.

  2. Акт вибору альтернативи.

  3. Результат вибору варіанту дій, який виступає у формі розпорядження до дії.

  4. Засіб вирішення проблеми.

  5. Функціональний обов’язок керівника.



з/п


1.

Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

^ Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці



5





^ 2. Управлінське рішення - це:

  1. Згусток інформації спеціально зібраної, переробленої і проаналізованої органом управління чи керівником, яка є синтезом бачення сьогоднішнього і майбутнього стану системи, вираженій в меті поставленій перед нею.

  2. Продукт управлінської праці, а його прийняття – процес, що веде до появи рішення.

  3. Процес, який складається з етапів інформаційної підготовки, розробки варіантів, узгодження та вибору з них оптимального, прийняття рішення, здійснення контролю виконання рішення.

  4. Вибір альтернатив, що здійснюється керівником в межах його повноважень і компетенції і направлений на досягнення цілей організації.

  5. Результат системної діяльності людей і продукт емоційної, вольової, мотиваційної діяльності, який завершується вольовим актом керівника, який приймає рішення.



з/п


2.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці

*









^ 3. Основними принципами управління є:

  1. Планомірність.

  2. Системність.

  3. Єдиноначальність.

  4. Демократизм.

  5. Форми та методи управління.

  6. Економічна ефективність.

  7. Соціальна доцільність.



з/п


3.

Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

^ Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці


5





^ 4. Основними елементами управлінського циклу є:

  1. Виявлення проблемної ситуації.

  2. Постановка цілі.

  3. Пошук альтернатив та генерування ідей.

  4. Оцінка альтернатив, які відповідають меті рішення.

  5. Прийняття рішення.

  6. Доведення рішення до виконавців.

  7. Організація виконання рішення.

  8. Проведення навчання персоналу.

  9. Аналіз досвіду і оцінка ефективності рішення.

  10. Контроль виконання.



з/п


4.

Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

^ Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці




8





^ 5. Чи вірно перераховані ознаки управлінського рішення ?

  1. Вибір єдиної дії з наявних альтернатив.

  2. Наявність мети.

  3. Наявність вольового акту керівника.

  4. Підтримка вищестоящих організацій.



з/п


5.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці




4





^ 6. У яких випадках виникає реальна потреба в прийнятті управлінських рішень?

  1. Коли система вийшла зі стану експлуатаційної стабільності.

  2. Коли виникає потреба в обранні пріоритетів в конкретній ситуації.

  3. Коли виникає бажання продемонструвати вищестоящому органу увагу до проблеми з метою попередження критики.

  4. Коли існують конкретні перепони, які потрібно подолати.

  5. Коли виникає потреба попередити вихід системи із стану експлуатаційної стабільності.



з/п


6.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці



3





^ 7. Управлінське рішення органу управління служби зайнятості повинно:

  1. Не входити у протиріччя з діючими юридичними нормами.

  2. Відповідати нормам моральності.

  3. Бути егоцентричним.

  4. Відповідати корпоративним інтересам служби зайнятості.

  5. Не підривати авторитет керівництва центру зайнятості.



з/п


7.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці




3





^ 8. З якими функціями керування пов’язаний процес прийняття та реалізації рішення?

  1. Плануванням.

  2. Організацією діяльності.

  3. Контролем.

  4. Стилем роботи.

  5. Мотивацією.

  6. Регулюванням.



з/п


8.

Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

^ Перераховані варіанти під № № не вірні.


Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці




4





^ 9. Які варіанти управлінських рішень (дій) керівника або керівного органу можливі при виході системи з стану експлуатаційної стабільності або в екстремальній ситуації?

  1. Тимчасові.

  2. Адаптаційні.

  3. Коректуючі.

  4. Профілактичні.



з/п


10.

Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.


Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці

*








^ 11. Що може свідчити про суб’єктивний підхід до прийняття рішення:

  1. Упередженість до конкретної особи або підрозділу ЦЗ.

  2. Перестраховка від боязні відповідальності.

  3. Проведення “мозкових штурмів” в процесі прийняття рішення.

  4. Невідповідність ресурсів (матеріальних, людських, інформаційних тощо) поставленим задачам.

  5. Недооцінка перешкод при виконанні рішення, підміна дійсного бажаним.

  6. Егоцентризм, підміна цілей організації вузьковідомчими інтересами.



з/п


11.

^ Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.


Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці


3





^ 12. Використання методу експертних оцінок при прийнятті управлінського рішення дозволяє:

  1. Концентрувати увагу на ключових проблемах.

  2. Вивільнити робочий час керівника.

  3. Включити в процес прийняття рішення персонал організації.

  4. Підвищити роль “управлінського фільтру” при прийнятті рішення.

  5. Підвищити ефективність управлінських рішень.



з/п


12.

^ Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці

*








^ 13. За якими напрямками роботи на базовому рівні ЄІАС забезпечує інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень?

  1. Надання інформації щодо послуг клієнтам за будь-який період діяльності.

  2. Формування єдиного добового наказу по ЦЗ.

  3. Здійснення контролю надходжень до ФЗДССБ.

  4. Координації дій персоналу ЦЗ з надання послуг клієнтам.

  5. Відстеження поточного навантаження фахівців ЦЗ при наданні послуг.

  6. Взаємодії з місцевими органами влади.



з/п


13.

^ Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці




6





^ 14. Які рішення можуть прийматися керівництвом базового центру зайнятості в режимі реального часу за допомогою ЄІАС?

  1. З питань пошуку придатних вакансій для безробітних.

  2. З питань підбору кадрів для заповнення вакансій на запити роботодавців.

  3. З питань виконання рішень сторін соціального діалогу.

  4. З питань обслуговування клієнтів служби зайнятості в оперативному режимі.

  5. З питань нарахування грошової допомоги безробітним.



з/п


14.

^ Усі перераховані варіанти вірні.


Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей


Поставте галочку в клітинці




3





15. Проблема це:

  1. Постійно діюча функція в будь-якій організаційної системі.

  2. Поява симптомів розвитку процесів з невідомими наслідками.

  3. Невідповідність бажаного і фактичного стану системи.

  4. Поява відхилень від стабільного стану системи.

  5. Зміни умов функціонування системи.



з/п


15.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці


1





^ 16. Які варіанти управлінського впливу при відхиленнях в роботі Ви вважаєте невірними:

  1. Залишити все як воно є, з подальшим очікуванням, що ситуація владнається сама по собі.

  2. Доручити підлеглим зайнятися виправленням становища в оперативному порядку.

  3. Самому прийняти важливе управлінське рішення, засноване на глибокому аналізі причин і наслідків.

  4. Створити комісію (команду) з ліквідації відхилення.



з/п


16.

^ Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

^ Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці




1






^ 17. За типологією управлінські рішення бувають:

  1. Рутинними.

  2. Селективними.

  3. Адаптаційними.

  4. Інноваційними.

  5. Всебічними.



з/п


17.

Усі перераховані варіанти вірні.

Поставте галочку в клітинці

^ Перераховані варіанти під № № не вірні.

Поставте номер відповідного варіанта в клітинці

Не можу дати однозначних відповідей

Поставте галочку в клітинці




5





^ 8.2.5. Рекомендована література


1.

Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ. 2000, - 152 с.

2.

Державне управління. Навч. посіб. - 2в-е вид. - К.: Знання, 2004. - 342 с.

3.

Державне управління: Навч. посіб. / За ред. А.Ф.Мельника, - К.: Знання. Прес, 2003.-343 с.

4.

Желюк Т.Л. Державна служба: Навч. посіб. - К.: Професіонал, 2005. - 576 с.

5.

Игнатов В.Г., Белолипецкий В.К. Професиональная культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современность: Учеб. пособие. - Ростов н/Д. МарТ, 2002. - 256 с.

6.

Комп'ютерна підтримка прийняття рішень на різних рівнях державного управління: Метод. рекомендації та збірник завдань. /Укл. В.П.Тронь та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 55 с.

7.

Костин В.А. Теория управлення: Учеб. пособие. - М.: Гардарики, 2004. -224 с.

8.

Малиновський В.Я. Державна служба: Теорія і практика: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2003.-160 с.

9.

Малиновський В.Я. Державне управління.: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2003.-576 с.

10.

Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. Луцьк: Вежа.- 2000.-558 с.

11.

Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. — К.: Атіка, 2005.-240 с.

12.

Орленко В.І. Історія державного управління в Україні: Навч. посібник. –К.:КНТЕУ, 2001.-268 с.

13.

Проблеми реформування державного управління: 36. Наукових праць. /За ред. В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 220 с.

14.

Професійна державна служба: Що зроблено і що далі?: Доповідь про основні результати діяльності у 2004 році. /За ред. Мокренка Т. - К.: Гол.Упр. держ. служби України. 2005. - 20 с.

15.

Туй Ф. та ін. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється. -Женева, МОП, 2001. - 294 с.


16.

Управление занятостью в условиях трансформации зкономики Украины. Современная экономическая наука и образование в Украине: теория, методология, практика: Сборник науч. трудов. - К.: МАУП, 2001. - 298 с

17.

Маршавін Ю.М. Шляхи підвищення ролі державної служби зайнятості та ефективності її діяльності в сучасних умовах. //Ринок праці та зайнятість населення: Бюлетень ІПК ДСЗУ. - 2006. - № 1 (9). - с. 9

18.

Герций Ю. Служба занятости: востребованность как цель и результат. //Человек и труд, - 2006. - № 5. с. 43.


19.

Плющ Р. Критерії оцінки посадових осіб місцевого самоврядування // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работьі. -2006. - № 2, 2006 г. - с. 116.

20.

Кондратюк Т. Поняття та основні традиції світової науки і практики державного управління. // 36. наук, праць ПАДУ. 2005.

№ 1. с. 41-51.

21.

Маршавін Ю.М. Удосконалення структури державної служби зайнятості -передумова підвищення якості соціальних послуг на ринку праці. // Бюлетень ШК ДСЗУ. 2004, № 1. - 36 с.

22.

Маршавін Ю.М. Актуальні проблеми підвищення ролі державної служби зайнятості на ринку праці. // Бюлетень ШК ДСЗУ, 2006, №2.-9 с.

23.

Турановський Ю. Перспективи діяльності Державної служби зайнятості в контексті євро інтеграційних процесів в Україні. // Економіка та держава, 2004, № 8, с. 3.

24.

Державна служба в Україні. Програма вивчення дисципліни. Укл. Храмов В.О. - К.: ШК ДСЗУ, 2003. - 13 с.


Лекція: Підготовка, прийняття та організація виконання рішень у державній службі


План

  1. Сутність управлінських рішень та їх роль у державному управлінні.

  2. Методологія прийняття управлінських рішень та шляхи підвищення їх ефективності


Динамізм розвитку суспільства та державного управління в сучасних умовах потребує прийняття величезної кількості управлінських рішень, бажано дієвих і ефективних на всіх рівнях влади. Прийняття рішень – це інтегральна складова будь-якої діяльності. Процес вироблення рішень є ядром системи державного організаційного управління, спрямованої на реалізацію управлінських ідей, задумів, матеріалізацію проектів, починань тощо.

В кабінет керівника постійно заходять люди, часто знервовані, невпевнені, розгублені, а виходять, заспокоєні, задоволені, натхненні. Керівник при цьому не роздає щастя і не працює чаклуном. Він приймає рішення і все приходить в норму. Безумовно нікого не може ввести в оману простота цього процесу. В його основі лежить складна методологія підготовки та прийняття управлінських рішень, яку часто порівнюють з мистецтвом. Ознайомлення з теорією та практикою прийняття рішень і буде метою нашого заняття.

Сфера менеджменту пов’язана з прийняттям управлінських рішень набуває особливого значення в сучасних умовах, коли ми спостерігаємо певну кризу управління. Її причиною є не лише те, що ті хто керують не вміють це робити, а й те, що управлінські системи час від часу можуть втрачати керованість через екстремальний характер розвитку подій. Що таке керованість–це властивість керованої підсистеми, однозначно виконувати вимоги вищестоящого органу, який здійснює загальне керівництво.

Найважливішим інструментом приведення любої системи у відповідність з новими вимогами є прийняття необхідних управлінських рішень, які б відповідали викликам часу.

І це зрозуміло, адже рішення це основний атрибут влади. Цей висновок можна зробити на підставі того, що по-перше, влада напряму пов’язана з відповідальністю, яка реалізується через здатність приймати необхідні рішення та реалізувати їх. По - друге, рішення завжди виражає останню волю керівника відповідного органу державного управління, організації, установи, базового центру зайнятості, який діє в рамках наданих йому повноважень відповідним вищим органом управління.

Зміст управлінської діяльності розкривається через рішення, що приймає відповідний орган чи керівник та забезпечення їх виконання. Під час прийняття рішень одні керівники орієнтуються на мінімізацію втрат, - інші на максималізацію виграшу. Вся справа в здатності до ризику.

На жаль, в системі керівних органів знизу доверху вважається аксіомою впевненість у здатності за любих умов знайти необхідні важелі впливу для отримання бажаного типу поведінки об’єкта управління. Кадри щиро вірять в достатність наявних відповідей на проблеми практики на рівні емпіричних знань, нерідко вчорашнього дня. Це стосується також державної служби зайнятості. В цьому, зокрема, є і одна з причин неефективного використання можливостей ЄІАС, як інструменту прийняття управлінських рішень.

Не володіючи раціональною моделлю прийняття рішень, особливо інноваційного характеру або тих, які пов’язані з ризиками, керівники частини центрів зайнятості пристають на першу ліпшу альтернативу що задовольнятиме поточний рівень їх прагнень.

В повсякденному житті ми приймаємо сотні рішень щодня. Частину з них ми приймаємо не задумуючись, діючи, як кажуть на «автопілоті». Інші рішення є результатом глибоких і тривалих роздумів. Особливо їх роль підвищується коли мова йде про прийняття рішень від яких багато що залежить.

Прийняття рішення це домінуючий процес при здійсненні любої функції управління. (Продемонструвати слайди – функції управління та типові рішення для реалізації функцій управління. Див. додаток 1,2.) Якість рішень це важливий показник ефективності керівництва, рівня компетентності керівника, його здатності впливати на ситуацію і досягати бажаного результату.

Прийняття та реалізація рішень це безупинний, комплексний процес. Одночасно приймаються і реалізуються різні за значенням, складністю та рівню прийняття рішення і кожне вимагає уваги керівника. Причому, у полі його уваги воно повинно залишатись до того часу, поки остаточне вирішення проблеми не можна покласти на підлеглих, а самому переключитись на іншу актуальну проблему.


Суть управлінського рішення

В науковій літературі рішення трактується по-різному: як процес, що протікає в часі, як акт вибору альтернативи, який здійснюється з дотриманням певних правил, як результат вибору, який виступає в формі розпорядження до дії тощо. Рішення розглядається як:

  • Засіб вирішення проблеми (подолання розриву) вибір одного із можливих варіантів дій, альтернатив, які дозволяють привести систему в бажаний стан.

  • Процес відбору з набору можливих підходів єдиного для даних умов і способу дій.

  • Процес в якому поєднується тверезий математичний підхід, логіка, психологія, інтуїція, воля, мотивація, інтереси і функціональні обов’язки керівника.

Зупинимось на одному з таких визначень і вважатимемо його базовим: Управлінське рішення це згусток інформації спеціально зібраної, переробленої і проаналізованої органом управління чи керівником, яка є синтезом бачення сьогоднішнього і майбутнього стану системи, виражений в меті поставленій перед нею.


^ Управлінське рішення характеризують такі ознаки:

  • Вибір єдиної дії з наявних альтернатив. Якщо немає варіантів дій – немає і рішення.

  • Наявність мети. Безцільний вибір не вважається рішенням.

  • Наявність вольового акту керівника при виборі рішення. Воно є результатом боротьби думок, точок зору.



^

Види та типи управлінських рішень


Рішення можна класифікувати за різними ознаками. (Прокоментувати слайд. Див. додаток 3) На рівні ЦЗ в більшості випадків приймається 4 типи управлінських рішень.

  1. Рутинні рішення. Це стандартні рішення , які не потребують творчого підходу, так як процедури їх прийняття добре відомі (наприклад накази).

  2. Селективні рішення. Це рішення, які відбираються з деякого кола добре відпрацьованих рішень, які краще всього підходять для даної ситуації.

  3. Адаптаційні рішення. Це нові творчі рішення, які вимагають прориву у невідоме в процесі пошуку нового рішення добре відомої проблеми.

  4. Інноваційні рішення. Це абсолютно нові рішення зовсім нової або невірно зрозумілої раніше проблеми.
^

В яких випадках виникає потреба в прийнятті рішення


Рішення завжди направлене на вирішення проблеми. Проблема – це розрив між фактичним і бажаним станом системи. Передвісниками проблеми є симптоми - це перші її ознаки. Каталізаторами проблеми є причини. Наслідками проблеми є факти у вигляді яких проявляється збій в системі, певні недоліки за якими ми і розпізнаємо проблему. Звідси можна зробити висновок, що необхідність у прийнятті рішення виникає у випадку:

  • Коли система вийшла з стану експлуатаційної стабільності.

  • Коли виникає потреба розсортирувати власні цілі, обрати пріоритети в конкретній ситуації.

  • Коли існує конкретна перепона, яку потрібно подолати.

  • Коли виникає потреба попередити вихід системи з стану експлуатаційної стабільності.



Приймати чи не приймати рішення

Це питання розщеплюється на ряд самостійних проблем:

  • А чи потрібно взагалі приймати рішення? (Кто станет кабы как прожекты ляпать, того чина лишу и кнутом награжу. Петр 1.) В любій ситуації потрібно приймати рішення, яке може бути виконане. ( При цьому шукати потрібно не саму тонку і гостру голку в стогу сіна, а голку якою можна шити).

  • Розібратись чи дійсно проблема визріла настільки, що для її вирішення потрібно прийняти спеціальне рішення, чи можна обмежитись профілактичними заходами?

  • Вияснити чи є можливість порекомендувати виконавцям щось нове у порівнянні з раніше прийнятими рішеннями.

  • Враховувати, що ефективність неприйнятих рішень завжди вища, ніж прийнятих і невиконаних.

  • Враховувати, що прийняття любого рішення вимагає певної мужності так як рішення це завжди зона ризику. Правило 70/30 - рішення варто приймати.

  • Не можна не приймати рішення своєї компетенції з боязні чи з причини недостатньої компетентності.


Можливі дії керівника в ситуації коли необхідно приймати рішення.

Як показує практика, рішення у значній кількості випадків ухвалюється на основі вже відомих і схвалених уявлень про можливі шляхи вирішення проблеми. Зміст рішення існує в уяві людини, яка приймає рішення (ЛПР) до того, як воно приймається. В процесі його підготовки воно просто обґрунтовується.

Такий підхід призводить до того, що професійна діяльність керівників полягає не в ухваленні раціонального рішення на підставі професійних навиків, глибокого аналізу ситуації та використання науково обґрунтованої технології прийняття рішень, а зводиться до легітимізації свого рішення за рахунок владних повноважень.

У випадках коли система вийшла з стану експлуатаційної стабільності або коли склалась реальна екстремальна ситуація чи виникла інша проблема можливі декілька варіантів управлінських дій керівника чи керівного органу:

  • Тимчасові дії.

  • Адаптивні дії.

  • Коректуючи дії.

  • Профілактичні дії.

На жаль, частіше всього застосовується так званий «кулеметний» варіант в основі якого лежить впевненість у тому, що якщо заладити достатню кількість близьких супутніх проблем то і та проблема, що турбує «розсмокчеться». Такий підхід орієнтований на випадковість. Правильний підхід – дивитись на проблему як на айсберг, розуміючи, що видно лише його верхню частину.


Основні складові технології роботи над рішенням

Технологія прийняття рішень охоплює наступні елементи, які повинні дати відповіді на такі питання:

  • Ідея, ціль. (Навіщо роботи?)

  • Кількість і якість об’єктів. (Що роботи?)

  • Ресурси (З якими затратами?)

  • Застосування технологій. (Як робити?)

  • Виконавці. (Хто повинен робити?)

  • Терміни. (Коли робити?)

  • Користувачі. (Для кого роботи?)

  • Місце. (Де робити?)

  • Ефект. (Що це дає?)

Приймаючи рішення потрібно враховувати, що на одну й ту ж ситуацію кожна людина дивиться по своєму. Для кожного щось бачиться як об’єкт, а щось як фон. Тому, до розробки рішення потрібно залучати людей з різносторонньою підготовкою, здатних до аналізу і розмноження ідей.

Критерієм оцінки раціонального рішення повинна бути продуктивність в основі якої лежить досягнення найкращих результатів при мінімальних затратах.

Для досягнення цього потрібен послідовний раціональний аналіз відхилень від норми, який є наслідком здійснення контролю та моніторингових заходів і порівняння того, що визвало занепокоєння із тим, що траплялось у аналогічних ситуаціях в минулому. З цією метою, необхідно підняти на вищий рівень аналітичну роботу в ЦЗ. При чому, ця аналітика на рівні висновків і пропозицій повинна регулярно функціонувати між центрами зайнятості регіонального і базового рівня. Це допоможе в ухваленні ефективних управлінських рішень, зменшить рівень інформаційних збоїв у системі, дозволить ефективніше використовувати можливості ЄІАС.

При чому, мова йде про аналіз інформації як із зовнішнього середовища так і з середини самої організації. Тобто, потрібно прагнути отримати відповідь на питання - це внутрішня проблема служби зайнятості, ринку праці чи загальна тенденція?

Досягається це шляхом отримання відповідей на питання про часові та просторові особливості проблемної ситуації.

  • У чому полягає відхилення?

  • Де це зазвичай трапляється?

  • Коли це відбувається або відбулось?

  • Як давно відбувся процес, коли вперше з’явилась проблема?

  • Як часто це трапляється?

  • Наскільки обширна ця проблема?

  • З якою частотою проявляється проблема

  • Наскільки довготривалими є наслідки?

  • Яка частина організації, структурний підрозділ вражені?

З іншого боку потрібно визначитись:

  • У чому справжня суть проблеми? Наприклад, бездіяльності персоналу чи відсутності засобів.

  • Що викликає проблему, продукує її? Наприклад, відсутність вимогливості чи недостатній рівень професіоналізму кадрів, які борються з недоліками не задумуючись над причинами їх виникнення.

  • Коли і за яких обставин відхилення від норми стає проблемою? Наприклад, якщо падіння рівня працевлаштування є наслідком циклічних спадів виробництва у певний період року то, по суті справи, ця ситуація управлінського реагування не потребує

  • Чия це проблема? Для державної служби зайнятості це не просте питання. Наприклад, прагнення вирішити проблему за рахунок збільшенням тиску на персонал, нічого не змінить, у випадку коли витоки проблеми знаходятьсь поза компетенцією ЦЗ.

  • Що трапиться якщо ЦЗ не буде приймати рішення з цього приводу взагалі? Наприклад, в надії, що саме «розсосеться».

  • Наскільки важливо для ЦЗ практично вирішити проблему? Наприклад, чи несе це загрози організації її іміджу тощо.

  • Наскільки реально вирішити проблему в принципі? Наприклад, зробити це не дозволяє наявний кадровий ресурс.

  • Чи готовий ЦЗ взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми? Наприклад, чи пов’язано це з ризиком для кар’єри керівника.


Для того, щоб прийняти виважене ефективне рішення потрібно дотримуватись певних правил:

  1. Перш ніж вникати в деталі проблеми, постарайтесь представити проблему в цілому.

  2. Не приймайте рішення зопалу на емоціях поки не розглянете всі можливі варіанти « Утро вечера мудреннее».

  3. Сумнівайтесь. (Едісон.) Усі намагались отримати світло, зменшуючи опір провідника, бо це була аксіома, а він збільшив його і ввійшов в історію.

  4. Намагайтесь розглянути проблему з різних точок зору, навіть на перший погляд абсурдні позиції. (Що треба зробити, щоб не знайти роботу?)

  5. Шукайте модель, аналогію, яка допоможе зрозуміти суть проблеми (Діаграми , схеми, графіки. )

  6. Задавайте як можна більше питань. (Вавілон – що потрібно, щоб люди добрались до води? Щоб вода прийшла до людей? З’явився водопровід)?

  7. Не задовольняйтеся першим рішенням яке прийде вам в голову. Постарайтесь відшукати в ньому слабкі місця.

  8. Перед тим, як прийняти остаточне рішення поговоріть з кимось про свої проблеми, побачите їх нові аспекти.

  9. Не недооцінюйте власну інтуїцію.

  10. Враховуйте, що кожен дивиться на життя під своїм кутом зору, що може кардинально вплинути на рішення.
^
Поняття управлінського циклу

Управлінський цикл це комплекс процедур, пов’язаних з підготовкою і реалізацією управлінського рішення, які виконуються у визначеній чіткій послідовності. Він включає в себе:

    • Виявлення проблемної ситуації. Оцінка розриву між даним та бажаним, прогнозованим станом системи.

    • Формулювання проблеми. Збір та аналіз необхідної інформації.

    • Постановка мети.

    • Пошук альтернатив. Генерування ідей та моделювання можливих варіантів дій.

    • Вибір критеріїв оцінки ефективності рішення.

    • Оцінка альтернатив, які відповідають меті рішення.

    • Прийняття рішення.

    • Доведення рішення до виконавців.

    • Розробка плану реалізації рішення.

    • Організація виконання рішення.

    • Контроль виконання.

    • Аналіз досвіду і оцінка ефективності рішення ( Саме рішення не випускає продукцію і не надає послуг, тому результат можна оцінювати за рівнем відносної ефективності).

    • Виявлення проблеми.

Це складові управлінського циклу. (Прокоментувати слайд. Див: додаток 3.) Він не повинен розриватись в жодному місці.

В реальній практиці управлінський цикл розривається частіше всього в ланці – організація виконання рішення. Прокоментувати закон Максиміліана. «Завжди бракує часу, щоб виконати роботу як треба, але завжди знаходиться час для того, щоб її переробити»

Аналіз складних ситуацій в умовах високого рівня невизначеності

Особливістю нових інноваційних проблем, які виникають сьогодні є їх слабка понятійна насиченість. Високий ступінь невизначеності наслідків, неможливість прямого використання традиційних підходів до аналізу проблем та методів прийняття рішень. До складних ситуацій можна віднести ті з них, які відрізняються від нескладних, звичайних хоча б одним з перерахованих факторів:

  • Людина, яка приймає рішення (ЛПР) не стикалась з такою ситуацією раніше.

  • ЛПР складно відразу сформулювати мету операції, дії і підібрати для її опису адекватні критерії.

  • ЛПР не володіє достатньою інформацією для аналізу проблеми і не має підходящих моделей для моделювання ситуації.

  • ЛПР раніше зустрічався з такою проблемою, але в даній ситуації вона має суттєві особливості і відмінності.

  • Завдання багатокритеріальне і виявити однозначний підхід до його вирішення важко.

  • Наявна в ЛПР інформація свідчить, що механізм дії ситуації визначають фактори невизначеної природи.

  • ЛПР не є одним суб’єктом від якого залежить хід і розвиток подій. Діє фактор невизначеності поведінки інших суб’єктів процесу і їх думку неможливо врахувати при прийнятті рішення.

  • Коли невідомо взагалі які фактори задають механізм ситуації – природна невизначеність.

Стимулювання інтуїції при прийнятті рішень

Особливість рішень, що приймаються в ДСЗ полягає в тому, що їх результат важко прогнозувати, так як їх виконання торкається інтересів багатьох суб’єктів ринку праці і складних соціально – економічних процесів. Тому, керівникові, досить часто, доводиться компенсувати ситуацію невизначеності і неформальний характер рішень інтуїтивними пошуками правильних рішень. Проте, потрібно пам’ятати, що інтуїція не працює на «голодний шлунок». Потрібно свідомо направляти свої роздуми у відповідне русло, ставлячи і відповідаючи на конкретні питання.

  • Що виграє центр зайнятості від цього рішення?

  • Чи існує нагальна проблема в прийнятті будь-якого рішення з цього приводу?

  • Чи буде це рішення краще попередніх, прийнятих з цього приводу?

  • Чи досить інформації, потрібної для прийняття оптимального рішення?

  • Що може втратити ЦЗ при прийнятті цього рішення?

  • Які нові завдання воно поставить перед ЦЗ, керівником?

  • Які нові функціональні обов’язки з’являться у персоналу, керівника?

  • Які позитивні і негативні наслідки прийняття рішення можуть виникнути?

  • Чи принесе користь чи шкоду прийняття рішення іншим організаціям з якими співпрацює СЗ?

  • Чи вимагає ефективне виконання рішення згоди підлеглих?

  • Чи погодяться підлеглі з прийнятим рішенням?

  • Чи виникнуть внаслідок виконання рішення нові проблеми?

  • Чи не приведе рішення до виникнення конфліктних ситуацій?

  • Чи потрібні будуть додаткові рішення слідом за цим?

  • Які можуть бути наслідки та результати виконання рішення в цілому?

  • Як оцінити ступінь ризиків пов’язаних з прийняттям рішення?


Основні недоліки при прийнятті рішень

Часто вважається, що рішення не виконується з вини виконавців і недостатнього рівня їх відповідальності. Тому, основна увага зосереджується на контролі виконання і це є головна помилка, тому що у більшості випадків причина в якості самих рішень. Серед основних недоліків можна виділити такі:

  • Велика кількість рішень. При цьому діє ефект перенасиченого розчину при якому сіль випадає в осад. Це об’єктивний процес. У свою чергу це формує у виконавців розуміння того, що не всі рішення приймаються для того, щоб виконуватись, що девальвує їх авторитет і авторитет органу, що їх приймає.

  • Нові рішення не враховують попередні, дублюють їх. Це перетворює їх в 1001 китайське попередження.

  • Трансформація цілі рішення при його русі зверху вниз. Їх змінюють, доповнюють, по своєму трактують, деформуючи при цьому їх зміст.

  • Прийняття псевдо рішень для нагадування про себе. Це імітація активності (звернути увагу, посилити, покращити, поглибити тощо).

  • Недостатнє погодження рішення з виконавцями. Вони не брали участі в його розробці і виконують його так як розуміють.

  • Незбалансованість уваги різним підрозділам. «обсяг уваги» повинен відповідати місцю і значенню підрозділу в ЦЗ, а не особливим уподобанням керівника.

  • Низька питома вага інноваційних рішень та підходів.

  • В рішенні відсутній виконавський замисел, воно тривіальне.

  • Відсутність організації виконання в управлінському циклі.

  • Недостатня ефективність механізму виконання. Контролюються терміни, а не результати.


Певні недоліки в процесі підготовки управлінських рішень пов’язані із суб’єктивним підходом керівників до їх прийняття.

Найбільш типовими недоліками цього є:

  1. Упередженість. Наслідок антипатії (менш часто симпатії), поганого ставлення до конкретної особи, підрозділу.

  2. Перестраховка від надмірної боязні відповідальності за можливі наслідки.

  3. Половинчастість рішення.

  4. Егоцентризм. Підміна цілей організації особистими чи вузьковідомчими інтересами

  5. Підміна дійсного – бажаним. Надмірний оптимізм і недооцінка труднощів. Це різновид самообману.



Рекомендації щодо підвищення якості управлінських рішень.

Однозначної відповіді на це питання дати неможливо так як це комплексна, прикладна і часто ситуативна проблема, що стосується усіх функцій управляння. У зв’язку з цим можна рекомендувати японську систему прийняття рішень «ренгісей».

1. Суть цього методу полягає в тому, що робота над прийняттям рішень розпочинається з самого низу, із активного залучення до цієї роботи персоналу. Один робітник з цього приводу сказав «чим частіше я бачу, що керівник використовує мої рекомендації і прислуховується до порад, тим легше мені мести підлогу біля роботів». Тому, рішення в Японії проходять декілька рівнів знизу доверху. Кожен, хто ознайомився з проектом рішення вносить свої пропозиції та зауваження і фіксує свою згоду чи незгоду з ним своєю візою. На окремих документах нараховується сотні віз. Таким чином, «вони довго запрягають але швидко їдуть».

2. При прийнятті складних, відповідальних рішень, доцільно створювати експертні групи, до складу яких входили б спеціалісти різного профілю компетентності. Їх завдання: проводити експертну оцінку необхідності прийняття рішення, перевіряти відповідність проекту рішення правилам, вимогам і юридичним нормам, можливість його реалізації, як всього так і частинами. Така експертна група може працювати на постійній основі, виконуючи доручення керівника. При цьому можна використовувати систему експертних оцінок за двома шкалами і п’ятибальною системою.

Перша шкала

  1. Дане рішення навряд чи можна вважати необхідним на даний момент.

  2. В даній сфері є потреба в прийнятті більш необхідних рішень.

  3. Важко оцінити необхідність даного рішення.

  4. Необхідне, назріле рішення.

  5. Дуже важливе рішення.


Друга шкала

  1. Рішення практично не може бути виконане;

  2. Рішення може бути виконане лише частково;

  3. Важко оцінити можливість виконання рішення;

  4. Рішення може бути реалізоване в сучасних умовах;

  5. Перепони для виконання рішення відсутні.


Після оцінки рішення 3-4 експертами складається таблиця і виводиться середня оцінка. Оптимальний варіант коли по обох шкалах рішення отримало високі бали. Такий підхід дозволяє:

  • Вивільнити робочий час керівника.

  • Відіграє роль управлінського фільтру.

  • Дозволяє концентрувати увагу на ключових проблемах.

  • Дозволяє включити в процес прийняття рішень працівників ЦЗ.



Навчальне видання


А.В.Казановський


Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських рішень у державному управлінні

Науково-методична розробка теми


Відповідальний за випуск М. М. Руженський

Комп’ютерний набір: Ю.Матвєєва


Підписано до друку 19.02.2007 р. Формат 60х84 1 / 16

Папір офсетний. Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 0,94

Тираж 35 прим. Зам № ___


Свідоцтво про внесення суб’єкт видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції. Серія ДК № 1805 від 25.05.2004.


Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

(ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

* 1. Тести призначені для використання організаторами навчання і викладачами в процесі перевірки знань слухачів.

2. Викладач повинен надавати слухачам дані тести не вказуючи вірний варіант відповідей.

3. За умови вірності усіх варіантів відповідей тесту в першої колонці таблиці проставлено *.

4. Невірні варіанти відповідей на поставлене запитання під відповідним номером вписуються у другу колонку таблиці.


211



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы




База данных защищена авторским правом ©kiev.convdocs.org 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Похожие:
Документы